За перевіреною схемою: захист насаджень аґрусу від поширених шкідників ягідних кільтур

Сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus sgualidus Gyll)

Поліфаг, що шкодить як на плодових, так і на ягідних культурах. В умовах Центрального Лісостепу дає одне покоління за два роки. Зимують імаго та личинки в ґрунті на глибині 2-7 см. Жуки виходять із місць зимівлі в середині квітня. Шкідник спочатку вигризає або повністю з'їдає бруньки, потім ушкоджує молоде листя та бутони. Харчується лише вдень у сонячну, теплу погоду, а вночі опускається на землю і ховається у затишні місця. Нижні крила у жука недорозвинені, комаха не літає, а заповзає на кущ. 

Заселення плантацій ягідників походить із насаджень плодових та інших багаторічних культур.

Наприкінці третьої декади квітня - на початку травня шкідники спаровуються, а через 2-3 дні за температури 12-18 °С самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх по 5-20 шт. по краю листа, який загинають та склеюють своїми виділеннями. У цей час шкідник інтенсивно пошкоджує молоде листя (самка за день з'їдає 1,2-1,5 листка). Ембріональний розвиток триває 14-17 днів.  Наприкінці травня з'являються личинки, вони падають на землю і заглиблюються в неї на 20-35 см. Там відбувається подальший розвиток личинок, які харчуються дрібним корінням кущів і не завдають шкоди. Заляльковуються вони там же, восени наступного року. 

Листовійка (листокрутка) розанова (Archips rozana L.)

Поліфаг, шкодить як на плодових, так і на ягідних культурах. Зимують яйця на пагонах та в тріщинах кори. Гусениці відроджуються наприкінці квітня - на початку травня, після розпускання бруньок. Масове відродження спостерігається під час цвітіння смородини (наприкінці травня).

• Термін масового відродження гусениць можна встановити заздалегідь, періодично спостерігаючи за станом яйцекладок на корі.
• За 5-7 днів до виходу гусениць крізь прозорі оболонки яєць можна помітити чорні плями - очі та щиток гусениць.
• Їх наявність свідчить про закінчення ембріонального розвитку та є сигналом для планування обприскування.

Обробки слід проводити під час масового відродження гусениць, ще до того, як вони закрутять листя і стануть практично невразливими.

Молоді гусениці пошкоджують листя, бутони, квітки, ягоди, що дозрівають. Вони розвиваються в середині скрученого листя. Заляльковуються там же, починаючи з кінця травня, за середньодобової температури 15 °С.

Стадія гусениці триває 25-40 днів. Літ метеликів відбувається протягом другої половини червня та всього липня. Відкладання яєць самками починається наприкінці червня і продовжується до середини липня. Яйця спочатку блідо-зеленого кольору, потім темніють і покриваються непроникним щитком, розташовуються групами на корі пагонів (розмір яйцекладки 7-12 мм).

Заселення рослин гусеницями розанової листовійуи знижує приріст пагонів, чим послаблює рослину і негативно впливає формування бруньок наступного року. Крім того, зменшується маса ягід, знижується кількість та якість урожаю.

Листовійка смородинова (Pandemis ribeana Hb) 

Пошкоджує листя та плоди зерняткових, кісточкових плодових культур, ягідні та декоративні культури. Зимують гусениці третього віку в щільних коконах біля основи бруньок, у розвилках гілочок під корою, у тріщинах та під сухим листям. Кокони кріпляться до гілочки павутинням.

У період розпускання бруньок гусениці виходять з місць зимівлі і починають харчуватися листям, бутонами і квітками, що розпускаються, нещільно обплутуючи їх павутинням. Після закінчення цвітіння смородини гусениці стягують листя в грудку або складають уздовж центральної жилки, скелетуючи його. Заляльковуються в непошкодженому, обплутаному павутинням листі.

Метелики літають з кінця травня до кінця червня і відкладають яйця на листя дерев та кущів. Одна самка може відкласти до 200 яєць. Найбільш шкідливими є гусениці другого покоління, які пошкоджують шкірку плодів, що призводить до їх загнивання. У південних регіонах шкідник розвивається у двох поколіннях, а у північних – в одному. 

Листовійка вербова (Pandemis heparana Schiff)

Поліфаг, що ушкоджує всі плодові та ягідні культури, а також багато лісових пород і кущів. Зимують гусениці 1-2-го віку в коконах біля бруньок і в розгалуженнях плодових гілочок. Навесні виходять із місць зимівлі та пошкоджують бруньки та листя. Літ метеликів – з травня по вересень. Самки відкладають яйця групами по 20-80 шт. у вигляді світло-зелених кульок. Одна самка може відкласти до 300 яєць. За вегетаційний період розвивається 2 покоління.

Листовійка брунькова (Spilonota ocellana F.) 

Поліфаг. Зимують гусениці в павутинних коконах біля бруньок, у тріщинах кори. Метелики літають з початку червня до середини липня та відкладають яйця на нижню сторону листя. Період розвитку – 10-14 днів. Гусениці скелетують листя, а також плоди в місцях їхнього дотику з листям, вигризаючи оболонку та м'якоть. Потім вони сплітають 2-3 листки, поселяються між ними, заляльковуються і залишаються на зимівлю, а навесні ушкоджують бруньки, обплітаючи їх павутиною і споруджуючи щільне гніздо, в якому живуть до виходу імаго. За рік шкідник дає одне покоління.

Чорносмородиновий пильщик (Nematus leucotrochus Hart.)

Пошкоджує чорну смородину, зрідка аґрус. Зимують личинки-еонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5-7 см. У травні вилітають імаго. Самки статевозрілі і без додаткового харчування відкладають яйця, по одному на нижню сторону листя. Через 6-8 днів з'являються личинки, які спочатку вигризають у листі дірки, а потім об'їдають його по краях. За вегетаційний період дає 3-4 покоління.

Галиця листова (Dasyneura tetensi Rubs.)

Зимують личинки, розміром приблизно 2 мм, у білих павутинних коконах у верхньому шарі ґрунту під кущами.  Заляльковуються в період розпускання бруньок. Дорослі комарики вилітають під час бутонізації - на початку цвітіння і відкладають яйця в листя, що не розпустилося, на верхівки пагонів. Личинки харчуються м'якоттю листя. Після закінчення живлення вони заглиблюються в ґрунт, де і заляльковуються. Наприкінці цвітіння вилітає нове покоління галиць. За літо може бути чотири покоління. 

Златка вузькотіла смородинова (Agrilus viridis L.)

Пошкоджує чорну смородину та аґрус. Жук зелений, 9-12 см завдовжки, живиться листям. Личинка безнога, з плескатим тілом, зимує всередині стебел. Заляльковується в першій половині травня, через 15-20 днів починається літ жуків, який триває більше трьох місяців. Через два тижні після початку літа самки починають відкладати яйця на стебла по одному, рідше по два на одне місце. Одна самка відкладає 14-45 яєць. Личинки з'являються наприкінці липня, проникають усередину пагона у місці прикріплення яйця і проточують ходи. Пошкоджені стебла в'януть і засихають.

Порічковий жовтий пильщик (Nematus ribesii Scop) 

Пошкоджує порічки з червоними та білими ягодами, аґрус. Зимують еонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5-7 см біля основи кущів. Заляльковуються навесні, наприкінці квітня - на початку травня. Дорослі особини вилітають після розпускання бруньок. Самки відкладають яйця рядами вздовж центральної та бічної жилок з нижньої сторони листя, по 100-150 штук кожна. Період розвитку триває 8-10 діб. Личинки тримаються групами, скелетують листя, вигризаючи в ньому дірки. Личинки проходять 6 вікових періодів і через 2-3 тижні з'являються імаго. За сезон дає 3-4 покоління. 

Аґрусова п'ядениця (Abraxas grossulariata L.)

Пошкоджує аґрус та смородину. Передні крила у метелика жовтувато-білі з численними чорними та двома яскраво-жовтими поперечними плямами; розмах крил – 28-40 мм. Гусениця десятинога, знизу жовта, зверху білувато-сіра, з широкими чорними поперечними плямами на спині та жовтими бічними смугами, голова чорна; довжина 30-40 см. Лялечка чорна. Зимують молоді гусениці на опалому листі. Навесні вони ушкоджують бруньки і листочки, що розпускаються, а потім об'їдають листя по краях. Заляльковуються гусениці в коконах на листі та пагонах.

Літ метеликів триває із середини червня до серпня. Самки відкладають жовті яйця групами на нижній стороні листя. Плодючість самки – до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів. Молоді гусениці харчуються 2-3 тижні, виїдають невеликі дірочки на листі, не завдаючи особливої шкоди в цей період вегетації. Перед листопадом гусениці, перебуваючи на листі, обплітають себе коконом, а потім разом із листям падають на землю, де й зимують. 

Аґрусова вогнівка (Zophodia convolutella Hb.)

Пошкоджує смородину і аґрус. Гусениці сплітають клубочки з листя та плодів і харчуються їх вмістом. Цикл розвитку цього шкідника включає одне повне та одне факультативне (у сприятливі роки) покоління. Агрусова вогнівка зимує у фазі гусениці в бурих коконах у ґрунті, в радіусі до 60 см від куща (80% – у радіусі до 20 см), а також між стеблами рослини, на глибині до 5 см.

Виліт метеликів першого покоління відбувається наприкінці квітня - на початку травня (до цвітіння аґрусу), коли встановиться середня температура повітря +10 °С.

Розмах крил метелика 27-30 см. Передні крила коричнево-сірі з двома світлими поперечними смужками і двома темними плямами між ними, задні крила світлі або буро-сірі з темними краями. Літ метеликів спостерігається ввечері, вдень вони ховаються у гілках у середині кущів. Літ метеликів першого покоління триває до кінця травня - початку червня і закінчується під час формування зав'язей смородини та аґрусу. Яйцекладка починається через тиждень після початку літа імаго. Масова яйцекладка спостерігається із середини травня. Яйця овальні, білуваті, 0,75 мм завдовжки. Самки відкладають яйця (до 90%) у середину квітки, решту – з нижньої сторони молодого листя. У квітці буває від 1 до 4 яєць. Одна самка може відкласти до 200 яєць. 

Приблизно через тиждень після відкладання яєць починають відроджуватись жовтувато-білі гусениці з чорною головою, які, не залишаючи квітки, проникають у молоду зав'язь, вигризаючи переважно насіння, іноді м'якоть. З однієї ягоди гусениця переповзає на іншу. Гусениці старших поколінь (сірувато-зелені з жовтим відтінком, довжиною до 11 мм) скріплюють листя, квітки, ягоди павутиною, об'їдаючи зверху незрілі плоди смородини чи м’якоть ягід аґрусу.

• За період розвитку одна гусениця пошкоджує 6-12 ягід смородини, 3-7 ягід аґрусу.
• Пошкоджені зав'язі опадають, пошкоджені ягоди залишаються висіти на гілках, обплутаних павутинням.

Гусениці заляльковуються в тріщинах ґрунту за 2-3 тижні до дозрівання ягід.

У роки з помірною кількістю опадів у другій половині літа спостерігається розвиток другого покоління аґрусової вогнівки. Літ метеликів триває із середини липня до початку серпня. У роки, сприятливі для розвитку вогнівки (нехолодна, снігова зима, неспекотна погода під час вегетації), її шкідливість дуже висока. Урожай смородини ушкоджується на 20-25%, а з урахуванням пошкоджень зав'язі та ягід на ранніх стадіях розвитку втрати від цього шкідника зростають ще на 5-7%.

Попелиця аґрусова (Aphis grossulariae Kalt.)

Пошкоджує аґрус та смородину. Зимують яйця на пагонах. Це не мігруючий вигляд, весь життєвий цикл проходить на одній рослині. При розвитку на аґрусі кількість поколінь збільшується в 2-3, а плодючість – в 1,2 рази. Імаго до 1,7 мм завдовжки, яйцеподібної форми, блідо-зеленого кольору з довгими соковими трубочками та довгим хвостиком. Личинки спочатку скупчуються на бруньках, а потім переповзають на черешки молодого листя та зелені пагони. Пагони викривляються, уповільнюють ріст, на їх верхівках утворюються грудки скрученого листя.

Звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch.) 

Один із найнебезпечніших шкідників. Зимують запліднені самки колоніями в сухому скрученому листі, в стеблах бур'янів і між грудочками верхнього шару ґрунту. Яйцеподібне тіло кліща вкрите світлими довгими щетинками, які розміщені кількома поперечними рядами. Чотири пари ніг. Самка розміром 0,45-0,50 мм, овальної форми, взимку цегляно-червоного, влітку – жовтувато-зеленого кольору, з темними плямами. Самець розміром 0,25-0,4 мм, зелений, яйцеподібний, тіло загострене до анального отвору. На рослинах шкідник розміщується з нижнього боку листя, обплутуючи їх павутиною, під якою живиться та розмножується. Масово розмножується в суху (вологість повітря нижче 60%) та теплу (не нижче +18-22 °С) погоду.

Шкідливість павутинних кліщів у тому, що, харчуючись, вони руйнують епідерміс листя, у результаті посилюється випаровування вологи. Крім того, у процесі живлення кліщі виділяють ферменти, які порушують фізіологічні функції у листі, що призводить до відмирання його клітин. В результаті листя скручується і засихає.

Оленка волохата (Epicometis hirta Poda.) 

Поліфаг. Жуки ушкоджують бутони, квіти, молоде листя. Жук довжиною 8-13 см, матово-чорний, надкрила в білих плямах, а все тіло вкрите довгими густими світлими волосками. Зимує імаго у ґрунті. Прокидаються вони провесною, спочатку харчуються генеративними органами раноквітучих рослин (кульбаба), а потім перелітають на інші квітучі рослини. Після додаткового харчування і спарювання самки проникають у ґрунт, багатий гумусом, на глибину 3-5 см і відкладають яйця купками по 3-5 штук. Личинка харчується перегноєм близько двох місяців і не приносить шкоди. Закінчивши харчування, вона вириває в ґрунті печерку, заляльковується в ній і перетворюється на жука. 

Павло Вергелес, Ія Верижнікова 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com