Натуральні рослинні барвники: шафран і сафлор красильний у садибі

Немає нічого дивного, що з висіяного насіння виріс сафлор, адже шафран розмножується в основному вегетативно – бульбоцибулинами.

Шафран посівний і сафлор красильний відносяться до різних родин і спільне у них лише те, що обидва вони використовуються і як харчові рослини, і як натуральні барвники.

Шафран відноситься до родини півникових, тобто до тієї ж родини, що і декоративна рослина ірис (півники). 

Ця теплолюбна багаторічна рослина здавна вирощувалась у тропічних та субтропічних країнах. У Єгипті, Індії, стародавньої Ассирії вона була відома за кілька тисячоліть до н. е. Сьогодні шафран поширений на Кавказі, у Криму, в Афганістані, Пакистані, Іспанії, Китаї, Японії, Індії. 

• Для харчових цілей використовують приймочки квіток шафрану.
• З них отримують жовту фарбу, яку широко застосовують у молочній, хлібопекарській, кондитерській та консервній промисловості.
• Як приправу шафран також додають у супи та м'ясні страви.

З давніх-давен відомі і лікарські властивості шафрану. У багатьох країнах його вживають при лихоманці, хворобах печінки, шлунка, як стимулюючий та антиспазматичний засіб. Є відомості, що він сприяє зниженню артеріального тиску.

Особливою пристрастю до шафрану відрізняються жителі Іспанії, які використовують його як приправу і як чай. Можливо, саме постійне вживання шафрану оберігає місцеве населення від захворювання на ішемічну хворобу серця. Принаймні деякі фахівці, які займаються фітотерапією, так пояснюють той факт, що в Іспанії це захворювання зустрічається набагато рідше, ніж в інших країнах.

Шафран – дорогий натуральний барвник. Для отримання 450 г готової продукції необхідно зібрати приймочки з 75 000 квіток.

Тому в торгівлі його нерідко підробляють, замінюючи барвником із квіток календули, сафлора красильного.

Сафлор відноситься до родини айстрових (складноцвіті), тобто до тієї ж родини, що і соняшник, салат, цикорій та ін. Цю однорічну теплолюбну рослину розмножують насінням. Вирощують сафлор у США, більшості країн Заходу та Сходу. 

• Для харчових цілей використовують підсмажене насіння та квітки.
• У насінні міститься 25-56% олії, яку в степових і пустельних районах вживають замість соняшникової.

Макуху, яку отримують в результаті виробництва олії, використовують на корм худобі. В Індії, де сафлор вирощують дуже широко, макуха – одне з основних добрив на плантаціях цукрової тростини. В основному ж олія сафлору використовується при виробництві лінолеуму, смол, оліфи, білих олійних фарб.

У китайській народній медицині сафлорова олія вважається засобом, що розширює кровоносні судини. Очевидно, тому в Китаї її використовують як засіб від облисіння. Олія, яку втирають в шкіру голови, розширює кровоносні судини шкіри, стимулюючи живлення волосяних фолікул. Якщо ж готової олії немає, то розмелюють кілька столових ложок насіння та отриманий порошок додають у будь-який трав'яний шампунь.

Доведено, що сафлорова олія сприяє зниженню холестерину в крові.

Наукові дані підтвердили: заміна в раціоні людини будь-якого виду рослинної олії на сафлорову впродовж восьми тижнів сприяє зниженню загального вмісту в крові холестерину на 9-15%, а ліпопротеїнів низької щільності (вони підвищують ризик інфаркту при підвищеному вмісті холестерину в крові) – на 12-20 %.

У квітках сафлору виявлено два барвники. Один з них дає червоне забарвлення різних тонів, інший – жовте. Барвники із квіток сафлору використовують у кулінарії замість шафрану, але найчастіше за їх прямим призначенням – для фарбування тканин.

Майя Григоровська 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com