Потрібно обрізати та вкрити: основи догляду за плетистими трояндами у садибі

Вкорінюються майже на 100%. Найбільш високий високий відсоток укорінення досягається шляхом розмноження напівздерев’янілими пагонами, які нарізають одразу після цвітіння.

• Живці нарізають із середньої частини однорічних пагонів таким чином, щоб на кожному з них було не менше двох бруньок.
• Нижній зріз роблять на 1,5 см нижче за бруньку, верхній – над брунькою.
• Верхній листок зрізають наполовину, нижній видаляють повністю.
• Заготовлені живці висаджують із невеликим ухилом у парники, заглиблюючи в субстрат наполовину. 

Садівники-аматори можуть укорінювати живці на ділянці, накриваючи їх скляними банками. Вкорінюються вони до осені. На постійне місце їх можна висаджувати наприкінці вересня - у першій половині жовтня, але краще – навесні наступного року. У зимовий період їх краще зберігати в утеплених парниках, або в підвальному приміщенні у вологому піску.

Цвітуть плетисті троянди на другий - третій рік після посадки.

У верхній частині минулорічних скелетних пагонів відростають короткі (від 15 до 18 см) пагони, на яких утворюються, як правило, багатоквіткові суцвіття.

Більшість сортів цвітуть рясно, один раз на сезон, впродовж 25-35 днів, деякі повторно.

Істотне значення має розміщення пагонів на опорах. Пагони, розправлені густо на конструкціях, затіняють один одного і погано цвітуть; а розправлені широко – не закривають простір і тоді видно стійки опор.  Тому їх потрібно розміщувати на відстані 30-35 см один від одного.

Обрізка кущів плетистих троянд – один з основних агротехнічних прийомів, від якого багато в чому залежать ріст, розвиток та цвітіння рослин.

Сорти плетистих троянд суттєво відрізняються від сортів інших груп троянд розташуванням квіткових бруньок на пагонах. У них квіткові бруньки, з яких розвиваються квіткові пагони, утворюються у верхній частині скелетних торішніх пагонів.

Тому обрізка їх зводиться до видалення ушкоджених верхівок скелетних пагонів, розріджування кущів за рахунок видалення біля самої основи 3-4-річних пагонів.

Однорічні, не квітучі у поточному сезоні, зрізати в жодному разі не можна.

Дещо клопітке укриття на зиму.

Оскільки квіткові бруньки розташовані у верхній частині скелетних пагонів, кущі троянд необхідно повністю вкривати. В іншому випадку вони будуть погано цвісти. Квіткові бруньки підмерзають частіше, ніж вегетативні.

• Довгі пагони плетистих троянд необхідно восени знімати з опор, скручувати і укладати на заздалегідь насипаний горбок землі.
• Землю застилають хвойними гілками.
• На них кладуть скручені батоги троянд, накривають хвойними гілками, а зверху – поліетиленовою плівкою. 
• При сильних морозах засипають листям чи снігом.
• До настання холодів у укритті повинні бути віддушини.

Перед тим як укрити, плетисті троянди слід витримати впродовж кількох днів при зниженій температурі (-2 °С). Так рослини адаптуються та краще зимують. 

Навесні спочатку звільняють кущі від листя, потім знімають плівку, а хвойні гілки – тільки після настання стабільних позитивних температур. Розкривати рослини краще в похмуру погоду або ввечері для того, щоб звільнені від зимового укриття ослаблені кущі не потрапили одразу під пряме сонячне проміння. Вони насамперед мають обвітритися. 

Напівплетисті троянди вкривають на зиму наступним чином. Над кущами встановлюють каркаси, які зверху накривають плівкою. Більшість цих троянд є досить морозостійкими, але підмерзають у морозну вітряну погоду.

Плетисті троянди частіше ніж інші уражуються борошнистою росою, іржею, а в тривалу дощову погоду – сірою гниллю. Навесні, якщо відкрити їх у сонячну погоду, можуть уразитися грибним опіком.

Олексій Ткачук

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com