Про Грейга, Кауфмана та Фостера: класи ботанічних тюльпанів та їх використання в дизайні саду

Клас тюльпани Кауфмана 

Клас отримав назву на честь Костянтина Петровича Кауфмана, який з 1867 р. був генерал-губернатором Туркестану і командувачем військами Туркестанського військового округу.

В кінці 60-х років XIX ст. Костянтин Петрович, який був членом Петербурзької академії наук, запросив вчених Російського товариства любителів природознавства брати участь у вивченні природи Туркестану.

У цей період тюльпани, що ростали в околицях Ташкента, були зібрані й описані російським ученим-ботаніком Едуардом Регелем.

Це дуже низькорослі рослини, висота їх 15-20 см, що, звичайно, потрібно враховувати при посадці. Висаджувати ці тюльпани треба на передньому плані, щоб їх не закривали інші рослини.

Тюльпани Кауфмана – дуже ранні, їх можна назвати "пролісками". Характерна особливість цього класу – особлива зірчаста форма квіток. На сонці вони широко розкриваються у верхній частині і стають схожими на великі зірки. На жаль, через раннє цвітіння квітки нерідко уражаються заморозками, тому при необхідності їм потрібно створити тимчасове укриття.

Однак яскраві зірочки настільки гарні, що заслуговують такого кропіткого догляду. Після довгої зими вони справляють просто приголомшливе враження!

У тюльпанів цього класу низький коефіцієнт розмноження, тому їх можна вирощувати на одному місці, не викопуючи, кілька років. Майже не уражаються вірусними і грибковими захворюваннями.

Відмінні рослини для альпійських гірок, бордюрів та рокаріїв. Дуже гарно виглядають поруч з хвойними.

Найбільш популярні сорти: Heart's Delight, Johann Strauss, Giuseppe Verdi, Showwinner.

Клас тюльпани Грейга 

Названий на честь Самуїла Олексійовича Грейга – президента Російського товариства садівників, який в 1870 році запропонував ідею створення Адміралтейського саду в Санкт-Петербурзі до 200-річчя від дня народження Петра I.

Зібраний і описаний Едуардом Регелем в горах Каратау (Казахстан).

Тюльпани Грейга хоча і трохи вище тюльпанів Кауфмана, але досить низькорослі (20-35 см), з великими квітками, переважно червоними, помаранчевими і двоколірними.

Особливий шик більшості тюльпанів Грейга додає листя, прикрашене бордово-фіолетовим малюнком зі смужок і штрихів. Завдяки своєму листю ці тюльпани дуже декоративно виглядають до і після цвітіння.

За термінами цвітіння тюльпани Грейга ранні, цвітуть трохи пізніше за тюльпани Кауфмана, цвітіння досить тривале.

Тюльпан Грейга – один з найкрасивіших ботанічних видів і цілком заслужено носить звання "короля" тюльпанів.

Рослини цього класу добре підходять для вирощування в садах, бордюрах, рокарії, на альпійських гірках.

Найбільш поширені сорти: Ali Baba, Red Riding Hood, Pinocchio, Toronto.

Клас тюльпани Фостера 

У природних умовах ці тюльпани ростуть в Узбекистані. Червоні квіти на сопках Кизилкума справляють незабутнє враження.

Напевно, мандрівник і натураліст Джозеф Хаберхауер, знайшовши ці тюльпани в околицях Бухари, був сильно вражений їх пишнотою, тому й відправив цибулини голландському селекціонерові Ван Тубергену. А голландець, в свою чергу, вперше описав цей клас в "Gardeners Chronicle" 26 травня 1906 року.

Назву ж клас отримав роком раніше – він був названий на честь знаменитого садівника з Шелфорда, професора Майкла Фостера. 

Однак широке поширення тюльпани Фостера отримали лише через тридцять років, коли великий Дерек Лефебер ввів в культуру сорт Ред Емперор, перейменований пізніше в честь дружини селекціонера на Мадам Лефебер.

Саме тюльпани Фостера стали основою для знаменитих Дарвінових гібридів, які в колишньому Радянському Союзі називали "голландськими тюльпанами".

У цих тюльпанів міцний габітус, яскраві насичені кольори, особлива форма келиха, яка нагадує гігантський крокус.

Тюльпани Фостера практично не хворіють і дуже стійкі навіть до вірусу пістрявості пелюсток.

У цього класу є маленький секрет вирощування – влітку, в період формування майбутньої квіткової бруньки, їм необхідна температура не менше 25 °С.

У південних регіонах цього досягти неважко, а ось в північних їх краще щорічно викопувати і зберігати при підвищеній температурі (але не на сонці!). З цієї ж причини не рекомендується вирощувати їх в саду, в тіні дерев.

Такі сорти, як червоний Мадам Лефебер (Ред Емперор), білий Пуріссіма (Вайт Емперор), жовтий Канделла (Йеллоу Емперор) і помаранчевий Оранж Емперор, стануть перлиною будь-якої колекції і надихнуть на творчість ще не одне покоління селекціонерів.

Геннадій Колчєв 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com