Підступна краса: отруйні та небезпечні рослини поруч з нами

Насамперед потрібно пам'ятати, що серед рослин багато отруйних.

Особливу увагу слід звертати на незнайомі ягоди. Варто взяти за правило ласувати тільки добре відомими ягодами – суницею, чорницею, брусницею, ожиною, малиною.

Невідомі вам ягоди навіть чіпати руками не треба. Багато яскравих та красивих ягід – отруйні. Це, наприклад, відноситься до яскраво-червоних ягід конвалії. Конвалія – одна з найулюбленіших рослин у власників садиб, але не забувайте, що, як і багато інших лікарських рослин, вона дуже отруйна. 

У прибережних верболозах, біля місць купання, по кущах часто в'ється красива рослина – паслін солодко-гіркий – з бузковими квітами та подовженими червоними ягідками, які приваблюють дітей. Вся рослина отруйна, особливо ягоди. 

Взагалі, багато рослин родини пасльонових (Solanaceae) є підступним, бо окрім цінних їстівних частин містять отруйні речовини.

Всім відомий паслін чорний, діти часто ласують його солодкими чорними ягодами. Але безпечні тільки добре дозрілі плоди, а зелені містять отруйний глікоалкалоїд соланін.

Варто пам'ятати, що картопля – близький родич пасльону. У її пророслих зелених бульбах, що зберігалися на світлі, також міститься соланін. Такі бульби треба ретельно очищати, вирізати вічка.

До цієї родини відносяться і сильно отруйні рослини, що ростуть у засмічених місцях, – блекота та дурман. Вони утворюють привабливі коробочки із насінням.

Запам'ятайте: ніколи не слід їсти насіння з коробочок дикорослих рослин. 

Серед рослин із родини селерових, або парасолькових, що мають зазвичай білі, рідше – жовтуваті або рожеві суцвіття, є цілком нешкідливі і навіть корисні для людини (до них відносяться кріп, петрушка, селера, морква). Але серед них – і відомі отруйні рослини боліголов та цикута. Вчені досі сперечаються про те, соком якої з цих рослин було отруєно філософа Сократа. І донині спостерігаються випадки отруєння цими рослинами. 

Якщо ви не спеціаліст-ботанік, краще оминайте зарості парасолькових. 

Є рослини, що викликають запаморочення, опіки, від їх колючок погано загоюються подряпини. У Поліссі зарості утворює багно, молоді гілки і нижні частини листя якого покриті іржавою повстю. Його білі квіти зібрані щитками. Багно виділяє сильний запах, який викликає головний біль.

Це ж стосується і рододендрону жовтого (азалії понтійської), що зустрічається в Україні в Житомирській та Рівненській областях. Він дуже декоративний на початку літа, обсипаний великими жовтими квітами, але містить насичені ефірні олії, через що викликає запаморочення та інші ознаки отруєння.

Не варто, полонившись красою цих чагарників, викопувати їх і приносити на свої ділянки. Сусідство з ними небезпечне. 

Деякі рослини, що виділяють ефірні олії, можуть у спеку викликати опіки. До них відносяться ясенець (його ще називають неопалимою купиною, тому що олії, які він виділяє, при попаданні на них іскри спалахують) і рута садова, яку нерідко ультивують на Правобережжі. Пам'ятайте, у справжньої рути квіти жовті, червона рута – лише поетичний образ.

З рослин, якими можна порізатись, треба згадати водну рослину тілоріз. Він не дарма називається алоеподібним, його розетки схожі на верхівки пагонів алое. Вони лежать на воді, виглядають дуже привабливо, але можуть сильно поранити. Можна подряпатися гострим листям трави, особливо осоки, очерету, якщо необережно зривати його. 

Багато хто любить готувати чай із рослин. Він смачний і корисний, але треба стежити за тим, щоб у нього потрапляли лише відомі всім корисні рослини: молоді гілочки малини та ожини, трава суниці, чебрець, материнка.

Такі лікарські трави, як звіробій, деревій, золототисячник, треба кидати в чай дуже помірно.

А деякі трави, навпаки, можуть допомогти, якщо ви поранилися чи обпеклися десь в лісі чи у полі.

• Від порізів добре допомагає чистий, добре розім’ятий листок деревію.
• Від укусів бджіл, ос, джмелів допомагає сильно зім'яте листя подорожника, його потрібно прикладати до місця укусу і часто змінювати.
• При опіках корисно прикласти до хворого місця потовчені свіжі ягоди чорниці.

Тетяна Андрієнко

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com