Особливості агротехніки кавуна: як підготувати ділянку до посіву
Кавун – дуже “важка” культура. Тому далеко не всім городникам, особливо початківцям, вдається виростити на городах такі ж соковиті апетитні плоди, які вирощують на великих полях.
Ця степова рослина доволі вимоглива до умов “перебування” – полюбляє простір, тепло, сонце, вологу та багаті ґрунти. Будь-які порушення в складній гармонії умов, потрібних для росту та розвитку кавуна, позначаються на врожаї та якості його плодів.
Заручники обставин
Городники намагаються обробляти кавун на невеликих ділянках, у різних ґрунтово-кліматичних зонах.
Більшість рекомендацій щодо вирощування цієї рослини актуальні лише для промислового виробництва на півдні нашої країни.
Але навіть жителям півдня не завжди вдається отримати високий якісний урожай кавунів. Рослинам не дають повноцінно рости і розвиватися збіднені, «втомлені» ґрунти, нестача вологи та сильне поширення баштанної попелиці.
У північних та західних регіонах, для яких характерні дефіцит сонця та підвищена вологість, кавунам теж некомфортно.
Ґрунти там, як правило, з низьким вмістом гумусу, кислі, холодні, запливають після дощів. А весняні холодні дощі затримують появу сходів та сприяють поширенню кореневих гнилей. Хмарна погода знижує інтенсивність фотосинтезу, від якого залежить накопичення цукрів у плодах.
Крім того, щороку погода практично у всіх регіонах підносить нові неприємні сюрпризи для кавуна.
Початок успіху
Вирощування кавунів починається з вибору місця на ділянці.
- Воно має бути добре освітленим, провітрюваним, а в північних регіонах ще й повинно прогріватися впродовж усього дня.
- Місце на ділянці для цих рослин за кілька років до їх висаджування бажано засіяти хорошими попередниками: багаторічними травами, озимою пшеницею та цукровою кукурудзою, стебла якої після появи молодих качанів необхідно подрібнити та закласти у ґрунт.
- Щоб корисні мікроби швидше перетворили органіку на доступні для рослин поживні речовини, при перекопуванні соломи, подрібнених стебел кукурудзи та зеленої маси сидератів одночасно вносять 10-15 г сечовини на 1 м2.
- Для вирощування кавуна можна використовувати грядки після цибулі, часнику, моркви, ранньої капусти, але уникати повторних посівів після кавуна, дині, гарбуза і кабачка.
- Кавун можна повертати на попереднє місце лише через 6-8 років. Така сівозміна частково запобігає поширенню кореневих гнилей.
Коренева система кавуна досить розгалужена. Щоб коріння рослини змогло проникнути в глибокі шари ґрунту, ранньою осінню грядку потрібно глибоко перекопати і удобрити перепрілим гноєм.
Нормально розвинена кавунова рослина займає понад 10 м3 ґрунту.
Очищати посіви від бур'янів необхідно до кінця осені.
Якщо з ґрунтом проблеми
При підготовці ґрунту під кавуни важливо звернути увагу на наявність у ньому поживних речовин.
На кислих ґрунтах (рН нижче 6,0) починаються проблеми з токсичним впливом надлишку сполук заліза, алюмінію та марганцю. Ріст рослин при цьому припиняється, а потім вони починають гинути, начебто, без видимих причин.
На засолених ґрунтах (рН вище 7,5) залізо, марганець, фосфор, мідь, цинк та бор, навпаки, стають недоступними. У такому разі верхівка плода припиняє свій розвиток, розтріскується та загниває. Солоні ґрунти шкідливі для кавуна тим, що викликають порушення у забезпеченні його вільною вологою та сприяють розвитку антагонізму між надходженням натрію та кальцію, які необхідні для повноцінного росту та розвитку плоду.
Проблеми з кислими та солоними ґрунтами можна вирішити за допомогою внесення вапна, крейди, яєчної шкаралупи, фосфогіпсу, а також шляхом підбору правильних попередників та вирощування сидератів на проблемних грядках.
Крім того, в ґрунт можна вносити і органічні добрива, але уникати свіжого гною (особливо навесні), оскільки він дуже приваблює вовчка.
- Високоефективна проти зайвої кислотності ґрунту деревна зола (не менше 0,5 кг на 1 м2).
- До того ж вона – чудове джерело кальцію, магнію, фосфору та інших корисних для кавуна мікроелементів.
- Немає в ній лише азоту.
Ще один важливий момент при вирощуванні кавунів – передпосівна обробка ґрунту, який проводять у березні-квітні.
Вона полягає в боронуванні (запобігає випаровуванню осінньо-зимової вологи), дво- або триразовому глибокому розпушуванні (до 10 см) і неглибокій «шаровці» ґрунту напередодні посіву.
Ці нехитрі прийоми сприяють прогріванню ґрунту та активізують корисну мікрофлору грибів роду Trichoderma, які розвиваються на внесеній восени органіці та захищають молоде коріння рослин від ураження кореневими гнилями (фузаріоз та вертиціліоз).
На грядках, що плануються для вирощування кавуна, слід повністю відмовитися від використання гербіцидів, оскільки продукти їхнього розпаду легко переходять у м'якоть плодів.
Зеновій Сич
© Журнал "Городник"
ФОТО: автора, pixabay.com
Глянець