Народження нового життя: прості способи розмноження кімнатних рослин

Насінням добре розмножуються кава, стрілиція, аспарагус, бегонія, пальма, кордиліни, антуріум, цикламен, кактус. 

Швидкість проростання насіння залежить від часу його зберігання, вологості та температури повітря і субстрату. Так, насіння тропічних рослин швидко втрачає схожість, тому для посіву краще використовувати свіжозібране.

Терміни посіву насіння кімнатних рослин залежать від часу його дозрівання.

Основна умова – дотримання температурного режиму. Пророщуючи насіння теплолюбних рослин (кава, какао, бегонія) необхідно підтримувати температуру 24-30 °С. Насіння інших рослин (аспарагус, цикламен) проростає і при нижчій температурі.

• Глибина посіву залежить від розмірів насіння і не повинна перевищувати його більш ніж у 2-3 рази.
• Дуже дрібне насіння не закладають землею, а рівномірно розподіляють по поверхні субстрату.
• Щоб створити постійну вологість, ємність із посівами накривають склом, періодично піднімаючи його для провітрювання.
• Земля для посіву повинна бути легкою (листяна, торф'яна та пісок у рівних співвідношеннях), без великих грудок, для чого її просівають через спеціальні сита

Насіння деяких тропічних рослин (какао, пальма) може проростати вже в плодах. Тому його краще висівати одразу після дозрівання плодів.

Якщо ви хочете отримати точну копію рослини, що полюбилася, краще використовувати вегетативне розмноження –  простий поділ куща, живцювання або розмноження за допомогою повітряних відведень.

Почнемо з найпростішого – поділ куща. Якщо у рослини кілька пагонів, з неї можна отримати як мінімум два нових екземпляри, зберігши у кожного кореневу систему та верхівку (точку росту). Такий спосіб найчастіше використовують для розмноження аспідістри, багатьох папоротей, пеперомій, калатей, марант.

Найкращий час для нього – березень-квітень, коли починається ріст молодих пагонів. Цей спосіб розмноження досить простий, тому його, як правило, поєднують з пересадкою. 

Вибиту з горщика материнську рослину легко поділити руками на кілька частин. Однак при поділі рослин з м'ясистим товстим корінням краще використовувати гострий ніж або секатор. Щоб коріння не підсохло, кожну частину одразу ж висаджують у свіжу землесуміш. Потім рослини поливають і розміщують так, щоб на них не потрапляли прямі сонячні промені. 

Багатьом рослинам властиве утворення "діток" або повітряних пагонів. Вони найчастіше з'являються навесні або влітку на довгих тонких пагонах (столонах) або на коротких –- біля основи рослини.

Найбільш яскравий приклад розмноження за допомогою "діток" – хлорофітум, виходець із Південної Африки. 

Ця знайома всім рослина утворює безліч маленьких копій на кінцях довгих пагонів, які морфологічно є квітконосами. Коли довжина коріння діток досягає 1,5-2,0 см, їх відокремлюють від материнської рослини і висаджують в окремі горщики.

Цю операцію можна проводити і не відокремлюючи дітку від материнського організму. При цьому рослина швидше укорінюється та розвивається. 

Розмноження повітряними дочірніми пагонами характерне і для багатьох орхідей. У деяких із них (дендробіум, каланта, тунія) дітки утворюються з бруньок у верхній частині материнських пагонів – псевдобульб, у інших (фаленопсиси) – на довгих квітконосах.

Агави, алое, гастерії утворюють біля основи дрібні рослини – кореневі відприски. Вони рідко мають своє коріння, тому відокремлювати їх потрібно якомога ближче до основного стебла. Висаджені у відповідну землесуміш, такі відприски швидко утворюють власну кореневу систему. 

Дочірні рослини можуть також утворюватися на листі, з так званих виводкових бруньок. З них прямо на материнській рослині формуються численні дочірні рослини, забезпечені корінням. Опадаючи, вони вкорінюються.

У такий природний спосіб розмножуються деякі види каланхое, які ще називають живородящими. Виводкові бруньки на листі зустрічаються також у багатьох папоротей. 

В практиці кімнатного квітництва менш за інших поширений спосіб розмноження повітряними відведеннями. 

Цей дуже древній прийом, який ще називають "китайським", можна використовувати для отримання в досить короткий термін добре сформованої молодої рослини каучуконосного та ліроподібного фікусу, гібіскуса, драцени, шеффлери, монстери. 

Суть цього способу – викликати утворення коренів на пагоні, що залишається сполученим із материнською рослиною.

Для цього на гілці або у верхній частині стебла під вузлом роблять надріз завглибшки від однієї третини до половини товщини стебла. Щоб розріз не заростав, у нього можна вставити сірник.

Частину гілки в місці надрізу (зрізаного кільця або дротяної перетяжки) обгортають вологим мохом, а зверху –  поліетиленовою плівкою, закріпивши її на обох кінцях. Мох періодично зволожують. Через кілька місяців утворюється коріння. До речі, якщо місце зрізу опудрювати регуляторами росту, можна прискорити коренеутворення.

Плівку знімають, відведення зрізають нижче місця утворення коренів і висаджують у окремий горщик з відповідною землесумішшю. Цей спосіб розмноження, як правило, використовують для отримання нових рослин у видів з великим листям, які при розмноженні звичайними живцями втрачають багато вологи і зморщуються.

До вегетативного способу відносять також розмноження за допомогою цибулин (гіппеаструм, кринум, циртантус, гемантус), бульб (каладіум, бульбова бегонія, глоксинія).

Людмила Буюн, Людмила Ковальська 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com