П'ять із одного: прискорене розмноження нових сортів винограду

Для прискореного розмноження потрібних сортів я використовую силу росту молодих кущів.

У цьому випадку придатні сильнорослі саджанці, наприклад вегетуючі, або саджанці в контейнерах, а можна взяти і будь-які інші, аби у них була потужна коренева система.

При посадці таких саджанців я підрізаю їх на 4-6 бруньок, щоб потім виростити чотири сильні пагони (майбутніх рукавів куща).

Уздовж ряду, поблизу молодого куща, висаджую саджанець-підщепу у контейнері, щоб потім зробити щеплення аблактуванням і отримати додатково щеплений саджанець.

• Для цього беру поліетиленовий контейнер розміром 30х30х40 см. У ньому вирізаю отвори для стоку води, на дно контейнера насипаю суміш із чорнозему, перегною та піску шаром 15-20 см. Зверху засипаю невеликим шаром землі з піском (без добрив), висаджую саджанець і засипаю контейнер землею до верху.

Коли зелені пагони досягнуть довжини близько 1 м (це буває у липні), викопую канавки глибиною 25-30 см, укладаю перфоровану поліетиленову плівку, насипаю шар субстрату товщиною 15-20 см, що складається з чорнозему, перегною, піску. Бажано додати і біогумус, щоб стимулювати коренеутворення.

Два найбільш сильні пагони вигинаю, вкладаю в підготовані канавки і присипаю вологою пухкою землею. На тій частині пагона, яку присипаю землею, видаляю все листя та пасинки.

Решту зеленого пагона підвожу вертикально до пагона підщепного саджанця і роблю щеплення аблактуванням.

Якщо є необхідність, перед щепленням відкопую підщепний саджанець у контейнері та пересуваю до лози відприска, щоб лози були розташовані паралельно та зручно було зробити щеплення.

• На зелених пагонах, що ростуть поряд, знімаю кору смужкою, ширина якої 4-6 мм, а довжина – 40-60 мм. 
• З'єдную місця зрізу разом і міцно зв'язую стрічкою з поліетиленової плівки шириною 5-7 мм. При цьому слід стежити, щоб зазор між витками був близько 1 мм.
• Потім місце щеплення обмотую бавовняною тканиною, просоченою розчином гумату натрію або гетероауксину, і закриваю ізолятором із поліетиленової плівки.

Після першого поливу мульчую ґрунт перегноєм або компостом. Для кращого укорінення поливаю розчином гумату (2-4 г на 10 л води) через 7-10 днів. 

У вересні даю фосфорно-калійне підживлення і проводжу карбування пагонів. Для кращого визрівання встановлюю над саджанцями металеві дуги та накриваю їх поліетиленовою плівкою.

У жовтні, після визрівання пагонів, знімаю плівку, відрізаю саджанець-відприск і щеплений саджанець, залишивши на ньому тільки прищеплений пагін.

• При цьому з залишеного пагона на молодому кущі формую рукав довжиною 50-60 см і три-чотири бруньки, щоб на ньому виростити дві пагони наступного року (майбутня плодова ланка).

Застосування перфорованої плівки при окорененні відприска дає можливість зберегти всі корені, тоді під час пересадки вони не травмуються. 

Пересаджуючи саджанець у контейнері, розрізаю та знімаю плівку, звільняю та розправляю коріння по посадковій ямі.

За необхідності такі саджанці можна навіть залишити на зиму на місці, прикривши шаром сухого листя або соломою та плівкою, а пересадити вже навесні.

Оскільки коріння при пересадці не травмується, саджанці ростуть швидко, і вже на другий рік вступають у плодоношення. 

Якщо скористатися цією технологією, можна з одного тривічкового живця за один рік отримати молодий кущик (вирощений з вегетуючого саджанця), два саджанці-відприски і два щеплені саджанці.

Це дозволить швидко розмножити та впровадити новий стійкий сорт.

Василь Соколов

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com