Ростимо молодь: вирощування ремонтного молодняку цесарок для заміни батьківського стада

Найкращий період для вирощування цесарят у присадибному господарстві – квітень-липень.

Для ремонту батьківського стада відбирають міцних, рухливих цесарят з невеликим, м'яким животом, загоєним пупковим кільцем, з чистим, блискучим пухом, з ясними, випуклими очима.

Вирощують цесарят як під квочкою, так і без неї. У першому випадку квочка сама вкриває, обігріває їх, вчить шукати корм. Слабких цесарят в обох випадках вирощують окремо.

Молодняк можна придбати на інкубаторно-птахівницьких станціях чи ринках. Перевозять цесарят у фанерних ящиках (60x60x18 см), перегороджених на чотири відділення, у кожне з яких поміщають 30-40 голів. Залежно від відстані та температури навколишнього середовища кількість цесарят, що перевозяться, може змінюватися. У кришці та стінках ящика роблять отвори (діаметр 1,5-2 см) для доступу повітря. На дно ящика настилають папір, стружку або подрібнену солому (довжина 2-3 см). 

• Приміщення, де будуть утримуватись цесарята, потрібно вимити і продезінфікувати не пізніше ніж за 1-2 доби до їх прийому.
• Цесарят можна вирощувати як у клітках, так і на підлозі на підстилці.
• В якості підстилки (товщина шару 10-12 см, вологість не більше 25%) використовують тирсу, стружку, солом'яну різку (довжина 2-3 см), соняшникове лушпиння, подрібнені стебла соняшнику, сфагновий торф та інше. 
• ​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​Добових цесарят садять на вирощування з розрахунку до чотирьох голів (не розділених за статтю) на кожну цесарку батьківського стада, що замінюється.
• Спочатку їх розсаджують по 22 голови на 1 м² площі підлоги, а з віком густину посадки зменшують.

Молодняку, який вирощують без квочки, необхідний додатковий обігрів.

Для цього споруджують прості брудери зі звичайними лампочками розжарювання. Навколо брудерів на відстані 70 см від краю встановлюють фанерні або металеві огородження (висота 35 см). За два тижні їх прибирають. 

У кожну секцію поміщають однакових за масою цесарят. Температурний режим регулюється залежно від віку.

У добовому віці цесарят рекомендують опромінювати кварцовою лампою (1-2 хв). Така процедура сприяє покращенню їхнього здоров'я.

Впродовж перших 3-4 діб життя цесарята малорухливі, більшу частину часу лежать під нагрівачем або під квочкою, заплющивши очі і витягнувши лапки. Пізніше вони стають жвавішими – починають добре їсти і бігати. З 16 до 30-добового віку брудер включають в основному в нічний час.

При надлишку тепла цесарята мляві, п'ють багато води і мало їдять, при нестачі – скупчуються, пищать.

Цесарята дуже чутливі до протягів та вогкості. Вологість повітря у приміщенні має бути 65-70%.

Значний вплив на ріст та розвиток цесарят має освітлення у 5-місячному віці. 

При вигульному утриманні (травень-червень) початок вирощування цесарят збігається з найдовшим світловим днем (17-18 годин). До 90-добового віку він зменшується до 15 годин, а до 150-добового – до 10,5 годин. 

Природне скорочення світлового дня в період вирощування ремонтного молодняку попереджає його раннє дозрівання.

Для ремонтного молодняку, як і для дорослих цесарок, потрібний маленький обгороджений вигул – солярій. 

Починаючи з 2-3-тижневого віку (на півдні в літню пору навіть з 6-7-добового), цесарят у безвітряну, сонячну погоду ненадовго випускають у солярій: спочатку – на обгороджений двір, а потім на присадибну ділянку і навіть на пасовище. 

Особливо корисно випускати цесарят у фруктовий сад (ягідник), де вони знищують шкідливих комах, хробаків, слимаків, а починаючи з 3-місячного віку – колорадського жука та його личинок. Цесарята легко знаходять дорогу додому, навіть якщо відходять далеко від житла.

Слід врахувати ще одну особливість: цесарята погано реагують на вогкість. Намоклі цесарята потребують дбайливого догляду. Вони люблять "купатися" в піску та підстилці, супроводжуючи свої дії попискуванням. Тому в приміщенні для них влаштовують "зольні ванни" – невисокі ящики, в які насипають змішаний дрібний сухий пісок і просіяну деревну золу. Цесарята приймаючи такі "ванни", звільняються від пухоїдів, вошей, кліщів.

У 3-4-тижневому віці цесарята непогано літають. Щоб цього уникнути, у добовому віці їм за допомогою електроніжа або добре розігрітого паяльника видаляють кисть (фалангу) на одному з крил. Ампутацію можна виконати ножицями, після чого місце розрізу необхідно обробити настоянкою йоду.

Якщо така операція не проведена в добовому віці, то цесарятам, що підросли, 2-3 рази на рік (але не взимку) підрізають махове пір'я на одному крилі (або двох) приблизно на 10 см.

При вирощуванні ремонтного молодняку стежать за його розвитком та ростом у різні періоди. Для цього проводять контрольне зважування цесарят, оцінюють розвиток їх оперення.

Залежно від віку цесарята повинні мати певну живу масу. 

У першу добу життя цесарята покриті пухом, на 4-6-ту добу у них з'являється махове і хвостове пір'я, на 18-ту починає рости пір'я на спині і животі, а на 20-25-ту добу цесарята майже повністю оперюються. На 50-ту добу життя оперення цесарят має майже таке ж забарвлення, як і у дорослих цесарок.

У 5-5,5-місячному віці цесарят можна розрізнити за статтю завдяки зовнішнім ознакам з точністю до 90-95% і починати формувати батьківське стадо.

Ольга Циганюк, Анатолій Вертійчук 

© Журнал "Городник"  

ФОТО: pixabay.com