Основи продуктивності: з яких причин не плодоносить виноград та як це виправити

Утворення врожаю у виноградної лози залежить від численних зовнішніх та внутрішніх факторів. Щоб виростити помірно щільні і великі ґрона, недостатньо знати тільки основні агроприйоми, які застосовуються на вже сформованих ґронах. 

Ґрона у винограду зав'язуються далеко не завжди!

Іноді в одного і того ж сорту суцвіття обсипаються повністю або розвиваються в слабке пухке ґроно, хоча під час цвітіння стояла сприятлива для запилення погода і кущі були добре доглянуті.

Причиною поганого запилення в таких випадках є біологічна несумісність пилку з квіткою запилюваного сорту.

Не всі пилкові зерна беруть участь у заплідненні. Тільки той пилок і лише тих сортів, які біологічно відповідають даному сорту, дають зав'язь. При несумісності запліднення немає, ягоди не зав'язуються.

Причини осипання квіток і зав'язей, горошення, дрібноягідності криються у будові квіток, їх функціональних властивостях та особливостях розвитку.

Залежно від типу квітки можна встановити, які сорти запліднюються найбільш надійно, а які недостатньо.

Незважаючи на двостатевий тип квітки і здатність до самозапилення, відомий ряд сортів, що страждають сильним опаданням квіток і зав'язей. Інші двостатеві сорти винограду при недостатньому запиленні утворюють велику кількість ягід, що горошаться у ґронах. Погане зав'язування ягід, подальше осипання зав'язей, сильне горошення відбиваються на середній масі ґрон та їх зовнішньому вигляді, що призводить до зниження врожаю.

Сорти з функціонально-жіночим типом квітки без запилення чужим пилком не утворюють ягід. І якщо в природних умовах таких сортів відбувається погане зав'язування ягід, то застосовують штучне запилення.

Для регулярного одержання рясного, доброякісного врожаю рекомендується: 

♦ підбирати для конкретної ділянки урожайні сорти, які надійно запліднюються без особливого втручання навіть за несприятливих умов зовнішнього середовища; 

♦ раціонально розміщувати сорти на ділянці (сорти, чутливі до умов проростання, садять на теплих родючих ґрунтах із достатнім запасом вологи); 

♦ створювати сприятливі умови для росту та розвитку виноградних кущів:

• ґрунтова меліорація,
• систематичне та збалансоване внесення добрив,
• зрошення,
• оптимальні площі живлення кущів та навантаження, 
• створення формувань, відповідних біологічним особливостям сорту,
• своєчасне проведення операцій з догляду за кущами;

♦ сорти з функціонально жіночим типом квітки висаджувати за схемою 2+1 +2 + 1..., де один двостатевий, що припадає на два одностатеві, повинен мати здатний до запліднення пилок і цвісти одночасно з функціонально жіночими сортами;

♦ для погано запилюваних сортів застосовувати штучне запилення або дозапилення;

♦ необхідно підбирати підщепи, що відповідають прищепленим сортам, оскільки в прищепній культурі недостатня сумісність між підщепою і прищепою, різна потреба в поживних речовинах, різний ритм за фенофазами заважають нормальному ходу формування квіток. В результаті цього запліднення буває дефектним – із розрідженими ґронами, схильними до горошіння.

Аналогічно сортам винограду, які вирощуються століттями, частина нових гібридних форм потребує перехресного запилення або запилення пилком інших сортів та форм. 

Оскільки підбір для кожного конкретного сорту або форми біологічно сумісного кращого запилювача потребує певного часу, для нових сортів і форм запилювачі не підібрані і невідомі. У більшості аматорських посадок сортимент довільний і визначається схильністю власника ділянки до тієї чи іншої групи сортів і тому можливі випадки, коли при перенесенні одного сорту або форми з ділянки на ділянку відбуватиметься погане запилення.

Пояснюється це тим, що на першій ділянці в наборі сортів був біологічно сумісний запилювач, а на другому – він був відсутній або був прищеплений на невідповідній підщепі. Ось чому не слід після перших невдач зневірятися і викидати сорт. Експериментуйте!

За матеріалами Євгена Ключікова

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com