Огорожа з різних матеріалів: ставимо паркан з профнастилу та пластику

Профнастил

Профнастил, або профлист – це холодногнуті листи, виготовлені з оцинкованої сталі.

Цей матеріал, безсумнівно, має свої переваги: міцність, яку надають листу ребра жорсткості, стійкість до погодних умов, високі антикорозійні властивості, легкість у догляді (досить помити шлангом). До того ж, профлисти зручні в монтажі, що дозволяє встановлювати їх самостійно. Якщо один із листів виявиться пошкодженим, його можна без проблем замінити іншим. Плюс можна поєднувати профлисти з іншими матеріалами. 

Загалом треба визнати, що паркани з профнастилу – найпопулярніший варіант для дач.

Щоб правильно вибрати профнастил потрібно знати наступне.

1. Найчастіше товщина листа становить 04-07 мм. Цифра, що означає товщину, вказує саме на товщину металу, з якого він виконаний, без урахування шару полімерного покриття. Рекомендуємо лист не менше 0,5 мм – тонші листи можуть постраждати від сильного вітру.
2. Усі профлисти у партії мають бути ідентичні, тобто виконані з одного металу, мати одну кольорову гаму та товщину. Не повинно бути порушень геометрії профілю, краї листа мають бути рівними, без задирок. 
3. Профільований лист має маркування. Наприклад, Н – несучий, що використовується для облаштування покрівлі; C – стіновий, для стін та огорож; СР – універсальний. Цифри після літерних позначень означають висоту профілю (висота хвилі). Далі може міститися інформація про товщину сталі, корисну (монтажну) ширину листа та його довжину. Наприклад, запис С21-0,55-750-12 000 говорить про те, що це стіновий профнастил з висотою хвилі 21 мм, товщина сталевого листа становить 0,55 мм, корисна ширина листа – 750 мм, довжина – 12 000.

Вибираючи профнастил і порівнюючи вироби, потрібно мати на увазі, що чим корисніша площа листа, тим менше знадобиться листів на довжину огорожі. Але при цьому важливо враховувати висоту хвилі: чим вона більша, тим вища жорсткість листа. 

Важливо, щоб бажання економії не вступило в суперечність із прагненням більшої надійності. Якщо у вашій місцевості дмуть сильні вітри, економія може вас підвести.

Є у парканів із профнастилу і недоліки.

Обшивка з листової сталі товщиною 0,5 мм – не дуже міцний захист. Крім того, зазвичай при монтажі таких парканів використовуються покрівельні шурупи, які нескладно відкрутити викруткою з шестигранною головкою.

Фахівці у цьому випадку рекомендують встановлювати паркан на заклепки. Одразу попереджаємо: операція непроста, монтаж таким чином подорожчає. Ще один спосіб – комбінований: листи кріплять шурупами, як завжди, і додатково в декількох точках (наприклад, 4-6 на аркуш) фіксують заклепками або шурупами з розсвердленими гранями, щоб викруткою їх неможливо було викрутити.

Ми вже згадували такий фактор, як парусність. У огорож з профнастилу, що мають суцільну обшивку з листового металу, вона дуже велика. Якщо стовпи встановлені неправильно, шквальний вітер може завдати такому паркану серйозної шкоди. Тому заглиблення стовпа має бути не менше ніж 1 м.

Спосіб установки стовпів визначається характером ґрунту, який може бути пучинистим, тобто схильним до морозного пучення внаслідок збільшення обсягу при замерзанні присутньої в ньому вологи (наприклад, глинистий), і непучинистим (наприклад, піщаний).

• У легких піщаних непучинистих ґрунтах під стовпи за допомогою бура роблять свердловини нижче за глибину промерзання, на дні виконують піщану подушку, потім встановлюють стовпи, а вільний простір заливають бетоном або засипають ґрунтом і утрамбовують. 
• Для пучинистих ґрунтів, на думку багатьох фахівців, найнадійніший метод встановлення огорожі – це забутування стовпів у ґрунті гранітним щебенем. Роблять його так: у ґрунті свердлять лунку (діаметр – 200 мм, глибина – 1 м), в неї вставляють металевий стовп, а порожній простір ущільнюють щебенем фракції 5-20 мм (чим дрібніша фракція, тим стійкіше буде стовп). Таким чином пучинистий ґрунт заміщається на непучинистий. Щебінь забезпечує ефективний дренаж, завдяки чому вода йде нижче за глибину промерзання.

До речі, цей спосіб дешевше бетонування. Хоча можна поєднати і те, й інше: у нижній частині стовпа в землі використовувати щебінь, а на його виході – виконати бетонування. Виходить бетонний комір, який завдяки щебеню не випирає із землі.

Якщо профлисти не бояться іржі, то лаги та стовпи, виконані із сталевих профілів, можуть легко від неї постраждати. Справа в тому, що в отворах під саморізами захисне покриття порушено, і волога, що потрапила туди, викликає корозію металу. Аналогічна проблема – у місцях стикування горизонтальних лаг: коли їх приварюють один до одного, у точці зварювання через високу температуру вигоряє ґрунтовка та з'являється окалина.

Захиститися від цієї напасті на сто відсотків дуже складно, але в будь-якому випадку для каркасу потрібно використовувати металеві деталі, покриті ґрунтовкою. Сам каркас слід пофарбувати в два шари.

Почистити такий паркан можна за допомогою мильного розчину.

Пластикові паркани 

Пластикові паркани (ПВХ) проникли у всі сфери будівництва. Пластик намагається конкурувати з традиційними матеріалами і у справі зведення парканів.

Якщо вам не потрібна огорожа кріпосного типу, ваш котедж або дача розташовані на території, що охороняється, хочеться чогось декоративного і в той же час довговічного за відносно невеликі гроші, паркан з ПВХ – дуже розумна альтернатива. 

Перші подібні огородження з'явилися на нашому ринку в 2008 р., вони прибули зі США.

Виготовляються з дошки ПВХ шириною 70-90 мм, товщиною 20 мм і алюмінієвого профілю, що використовується як армування. Крім того, щоб створити міцний каркас, використовуються профільні алюмінієві підсилювачі. Тож не такий уже він кволий, паркан із ПВХ.

Завдяки різноманітності типів профілів можна створювати різні огородження – від прозорого штакетника до глухої стіни. Звичайно, їх виробники розхвалюють свою продукцію, але ж небезпідставно. Втім, йдеться лише про якісні вироби.

У чому ж їхня «експлуатаційна» привабливість?

• Нагадаємо, що ПВХ не боїться грибка, плісняви, комах та корозії.
• Паркани з ПВХ не треба фарбувати чи обробляти антисептиками.
• Якісний пластик практично не горючий, не окислюється, має хорошу міцність на згин і злам, що, до речі, перевищує міцність дерева в кілька разів.

Але ПВХ витримає вплив ультрафіолету та низьких температур лише за умови, що до його складу в процесі виробництва було додано діоксид титану (стабілізатор кольору) та модифікатори.

• ПВХ-профілі продаються забірними секціями в розібраному вигляді компактної упаковки. Монтаж та встановлення виконуються без спеціального обладнання та інструменту.

Уважно читаємо інструкцію – і все вийде. Це, до речі, «фішка» цих огорож – не потрібно ні фундаменту під нього, ні фахівців-монтажників.

З мінусів: якщо вам захочеться перефарбувати паркан, це навряд чи вийде. Справа в тому, що ПВХ-профіль може бути якісно забарвлений тільки при литті, коли в загальну масу додається барвник-пігмент. Фарба, яку ви нанесете вручну, надовго на паркані не затримається.

Щодо догляду, такий паркан миють чистою водою, а при сильному забрудненні – мильним розчином (використовуючи шматок тканини або м'яку щітку). Також можна чистити за допомогою мийок високого тиску. Не слід використовувати хімічні засоби.

(Далі буде)

Наталія Травка

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com