Як виростити ананас у кімнатних умовах: поради практика

З центру прикореневої розетки рослина викидає квітконос з суцвіттям і дрібним зеленим листям на верхівці. Суцвіття складається з чисельних щільно розміщених по спіралі двостатевих квіток симетричної форми. Кожна квітка має шість тичинок і одну маточку. Після закінчення цвітіння впродовж кількох місяців зав’язь розростається і утворює широкоовальний плід з верхівковою розеткою листя.

Стиглий плід ананаса забарвлений у золотаво-жовтий колір і має неповторний аромат, який ні з чим не сплутаєш. Маса одного плоду може варіювати від 0,5 до 16 кг.

Ананасна рослина плодоносить тільки один раз за життя, утворює один плід, а після цього гине. 

Розмножують ананас вегетативним способом. Рослину, що відплодоносила (її називають маточною), можна використовувати для одержання посадкового матеріалу. 

• Від маточних рослин ананасу беруть верхівкову (надплодову) розетку листя. Її називають ще короною або султаном.
• Можна використовувати і бічні пагони, розміщені на стеблі між плодом і прикореневою розеткою листя, а також прикореневі відприски, які зазвичай мають власну кореневу систему – залежно від того, скільки часу були при маточних рослинах.

Вегетаційний період ананасної рослини триває близько 8 місяців на рік за температури повітря 25-35 °С (залежно від сезону). Решта (4 місяці) припадає на період спокою.

В природних умовах саджанці ананаса, вирощені укоріненням верхівкової розетки листя і посаджені в ґрунт на постійне місце, починають плодоносити через 22 місяці, а то й пізніше. Вирощені з бічних пагонів – через 18-20 місяців, з прикореневих відприсків, які мають власну кореневу систему, – вже через 15 місяців.

Але оскільки у нас в природних умовах ананас не росте, і ми не можемо отримати вкорінені відприски у якості посадкового матеріалу, маємо задовольнятись султаном листя, що лишається від плоду.

Отже, перше завдання – роздобути посадковий матеріал. Щоправда, одержати його порівняно легко. Адже, купуючи плід ананаса, ви одночасно одержуєте і посадковий матеріал.

Для цього слід вибрати великі плоди з мінімумом дефектів верхівкової розетки листя. 

Кращий час для купівлі ананаса з метою укорінення – рання весна. Проте погода не повинна бути морозною. Тоді вегетаційний період буде тривати всю весну, літо і частково осінь. Отже, до початку листопаду він складатиме 8 місяців, чого вистачить для подальшого нормального росту саджанців після укорінення.

Слід пам'ятати, що ананас витримує короткочасне зниження температури до 0 °С. Проте вже за температури 0...-2 °С гине. За умов високої вологості рослина гине і при температурі -10 °С. 

Тепер розповім про те, як виростити саджанець ананаса в кімнатних умовах.

Кілька років тому, в березні, я придбав плід ананаса. Впродовж дня підсушував його при кімнатній температурі, а потім гострим ножем відрізав верхівкову розетку листя з невеличким шматочком плоду так, щоб площина зрізу була перпендикулярна до осі ананаса. При цьому невеличкий шматочок плоду був нижче вкороченого верхівкового пагона. Зріз присипав товченим деревним відгіллям, щоб він не загнив. 

Після цього посадив верхівкову розетку в горщик діаметром 13 см, заповнений спецальним субстратом. Глибина посадки – до першого листя з наступним незначним підгортанням.

Субстрат приготував з промитого і прожареного піску з додаванням часточок битої цегли, гравію і невеликої кількості торфу. У якості субстрату можна використовувати також і попередньо промитий і прожарений великозернистий річковий пісок.

До зими мій ананас мав досить розвинену кореневу систему. Горщик з рослиною я поставив на підвіконня з південно-західною орієнтацією, щоб домогтися максимального освітлення.

Для прискореного укорінення верхівкової розетки листя потрібне сонячне світло (бажано розсіяне), тепло і підвищена вологість субстрату, але без перезволоження.

Щоб забезпечити підвищену вологість повітря біля верхівкової розетки листя, я поставив горщик з рослиною у великий поліетиленовий пакет з дірочками для вентиляції і зав'язав його.

Як для укорінення верхівкової розетки листя, так і для її подальшого росту використав підґрунтовий обігрів рослин. Температуру субстрату підтримував на рівні 25 °С. Для цього використовував електрогрілку потужністью 35 Вт з поверхневою температурою розігріву її тканини 40-60 °С. Горщик я поставив на металеву решітку, під якою й знаходилась грілка. Саму ж грілку встановив на піску, на денці дерев'яного ящика, висота якого дорівнювала висоті горщика. Зсередини ящик був оббитий пінопластом, а зверху – закритий плівкою, щоб запобігти втратам тепла і забезпечити рівномірний обігрів субстрату. Температуру субстрату контролював термометром.

Поливав теплою водою так, щоб субстрат постійно був вологим. Температуру води робив на 5 °С вище, ніж у субстрату. Рослину в "парнику" щоденно провітрював.

До появи нового листя у ананаса щоденно контролював стан субстрату, слідкуючи, щоб він не був сухим, оскільки через підґрунтовий обігрів він швидко висихав.

Через півтора місяці після посадки у ананаса з'явилися нові маленькі листочки. Тільки після цього я зняв у нього поліетиленовий пакет. Тепер саджанець, крім поливання, я щоденно тричі обприскував. Так продовжувалось усе літо.

З настанням осені кількість поливів і обприскувань зменшив, а з настанням зими зовсім припинив.

Коли саджанець підріс, я став готувати його до пересадки в горщик більшої місткості, заповнений спеціально підготовленою земляною сумішшю. Тепер, після укорінення верхівкової розетки листя, головним моїм завданням було створити молодому саджанцю ананаса такі умови, які б забезпечили його ріст, розвиток і плодоношення.

Пересадив саджанець 1 листопада в горщик з діаметром на 3-4 см більшим, ніж у попереднього. На дно горщика поклав для дренажу дерев'яні тріски, потім – насипав земляну суміш.

• Землесуміш для ананаса має бути пухкою, повітря- і водопроникною, здатною тривало утримувати вологу в літній час і не закисати.
• Я взяв дві частини листяної землі і по одній частині дерну, перепрілого коров'ячого гною і чистого крупнозернистого (великозернистого) піску. Усе ретельно перемішав.
• Потім саджанець ананаса обережно посадив в землесуміш, заглибивши його до першого листка, добре полив водою, підігрітою до 35 °С.

Після пересадки до 1 березня наступного року саджанець ананаса перебував в першому періоді спокою.

В цей час горщик з ананасом стояв у прохолодному місці в квартирі, температуру я підтримував на рівні 14-16 °С вдень і 10-12 °С вночі. Поливав тільки тоді, коли земляна суміш в горщику була сухою. Листя не обприскував. 

Навесні ананас почав пробуджуватися, і 1 березня я знову ввімкнув підґрунтовий електропідігрів горщика. Перший вегетаційний період для саджанців ананаса складав 8 місяців (з 1 березня до 1 листопада). 

Землесуміш в цей час я підігрівав удень до 25-35 °С, вночі до 22 °С.

Ананас вимогливий до підживлення. Тому раз на місяць підживлював його сухим пташиним послідом, розтертим на порох, закопуючи його у верхній шар земелесуміші. Раз на два тижні поливав розчином марганцю вишневого кольору. Обприскував щоденно тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Поливав теплою (30 °С) водою.

З настанням сонячних літніх днів став виносити ананас на південний балкон. Ввечері заносив його в кімнату, при цьому температура землесуміші ніколи не була нижче 22 °С. До осені листя мало темно-зелений колір, ананас значно підріс, збільшилась кількість листя.

Вдруге пересадив ананас, коли коріння повністю обплело грудку землесуміші. Пересадив у горщик, з діаметром на 3-4 см більшим від попереднього. Видалив старе, засохле листя і трохи підгорнув шийки ананаса. Під час пересаджування листя не можна забруднювати землею. 

Другий вегетаційний період відрізнявся від першого лише тим, що у кінці березня я один раз на десять днів поливав рослину ацетиленовою водою (20 г карбіду кальцію на 2 л води). Це потрібно для стимуляції цвітіння. Я провів 14 таких поливів.

Третій період спокою пройшов як завжди. З початком вегетації ананаса я став поливати його ацетиленовою водою. Раз на десять днів ацетиленову воду, підігріту до 30 °С, лив безпосередньо в центр прикореневої розетки, а в липні того ж року побачив безліч маленьких зелених листочків, які добре було видно під збільшувальним склом. Це була верхівкова розетка листя ананаса.

Незабаром на стеблі з'явилося й саме суцвіття, а через деякий час ананас зацвів. Квітки, спочатку сині, поступово змінювали колір і ставали кармінно-червоними. Коли ананас відцвів, на стеблі утворилась безліч плодиків. Вони збільшувались у розмірі одночасно з верхівковою розеткою листя.

Для одержання великих плодів після цвітіння треба зрізати верхівкову розетку листя, адже вона для росту потребує багато живильних речовин. Я цього не зробив – хотів одержати посадковий матеріал від ананаса, вирощенного в кімнатних умовах.

Від цвітіння ананаса до дозрівання плоду проходить кілька місяців, залежно від часу цвітіння. В кімнатних умовах можна виростити плоди масою 500-600 г. 

Володимир Сизоненко

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com