Розмножуємо волоський горіх за вітчизняною технологією зимового щеплення

Замість окулірування 

У більшості країн-виробників волоського горіха саджанці отримують шляхом окулірування в розпліднику.

В Україні для розмноження волоського горіха окулірування практично не використовують через низьку приживаність вічок, яка обумовлена різкими перепадами нічних і денних температур у період зрощення прищеплювальних компонентів.

Проте на Придністровській дослідній станції садівництва та в Інституті лісового господарства НААНУ розроблено технологію вирощування саджанців волоського горіха з використанням зимового щеплення.

Технологія зимового щеплення волоського горіха дозволяє контролювати температуру і вологість на етапі первинного зрощення підщепи та прищепи, отже, підвищується вихід саджанців.

Починають з підщепи 

У якості підщепи використовують добре розвинені одно- або дворічні сіянці місцевих зимостійких форм горіха волоського, а також дворічні сіянці горіха чорного. Сіянці вирощують у школці, для якої підбирають родючі рівні зрошувані, добре дреновані ділянки. Бажано вибирати «свіжу» ділянку, де волоський горіх не вирощували впродовж останніх 7-10 років. 

Посів можна проводити рано восени горіхами в зелених оплоднях (одразу після їх збору). Можливий підзимовий посів сухих горіхів, які безпосередньо перед висівом бажано намочити на 1-2 дні.

Осінній посів дає, як правило, хороший результат. Щоправда, взимку є безліч любителів поласувати горіхами. Найрозумніші та найнебезпечніші – ворони. Захист від них забезпечить укриття насаджень плівкою, щільним агроволокном або в крайньому випадку товстим шаром тирси (останній варіант – ненадійний).

Весняний посів проводять насінням, що пройшло стратифікацію, яку виконують звичайним або прискореним способом. Прискорену теплову стратифікацію проводити набагато простіше та зручніше, ніж класичну. До речі, схожість насіння від способу стратифікації не залежить.

При прискореній стратифікації горіхи впродовж зими зберігаються в сухому стані в прохолодному (не вище 15 °С) добре провітрюваному приміщенні з низькою вологістю. У південних областях волоський горіх висівають у середині квітня. А в центральних та північних – на початку травня, щоб уникнути пошкодження паростків заморозками. 

• За 15-20 днів до орієнтовної дати посіву горіхи замочують у теплій воді (22-25 °С) на 2-3 доби. Воду міняють щонайменше двічі на день.
• Потім воду зливають, а горіхи укладають у ящики, перешаровуючи їх вологою попередньо пропареною тирсою.
• Заповнені ящики поміщають у тепле місце (температура 22-25 °С), накривають перфорованою поліетиленовою плівкою і стежать за тим, щоб тирса не підсихала, періодично зволожуючи її з пульверизатора.
• Через 12-15 днів стулки волоських горіхів починають розкриватися, у деяких з'являються коріння.
• Пророщені горіхи висівають на глибину 8-10 см корінцем донизу.
• Відстань між рядами 70-90 см, між горіхами в ряду – 7-8 см.
• Лінію ряду мульчують тирсою, щоб зберігати вологу в ґрунті, перешкоджати проростанню бур'янів.
• Сходи з'являються зазвичай через 7-10 днів.

Впродовж вегетації проводять поливи, обробки захисту від хвороб та шкідників, прополювання, тобто створюють оптимальні умови для росту сіянців.

До кінця вегетації рослини повинні мати товщину кореневої шийки не менше ніж 10 мм. Якщо вони вийшли тонкими, їх залишають у школці ще на один рік.

Викопують сіянці наприкінці жовтня - у листопаді і зберігають до моменту щеплення в холодильнику або підвальному приміщенні за низької позитивної температури (1-2 °С, але не вище 5 °С).

Важливо в процесі зберігання не допустити підсихання підщеп. 

Заготівля живців  

Садоводи-аматори можуть брати живці з найкращих місцевих форм. 

Для успішного щеплення волоського горіха відбирають добре розвинені, визрілі (здерев'янілі), здорові пагони довжиною не менше 40 см і товщиною у основи не менше 10 см. 

Бруньки повинні бути добре сформовані, а товщина серцевини на поперечному зрізі черешка не повинна перевищувати 1/3 його товщини. 

У середньому на кожному живці є 8-10 вегетативних бруньок, для щеплення використовують 4-5 штук, які розташовані переважно в нижній та середній частині пагона.

Заготовляти живці слід у період глибокого спокою волоського горіха, але до морозів (листопад - перша половина грудня).

Зберігати їх потрібно в тих же умовах, що й підщепи. 

Підготовка до щеплення 

Зимове щеплення волоського горіха можна проводити з кінця листопада до квітня. Найкращі результати приживання дають щеплення в ранні терміни: кінець листопада - грудень, поки щеплення перебуває в стані глибокого спокою.

Безпосередньо перед виконанням операції для активізації поділу камбію підщепи та живці спеціально підготовляють (підганяють). Припасування підщеп проводять впродовж 10-12 днів.

• Сіянці волоського горіха дістають із сховища, коріння промивають водою і вкорочують приблизно на чверть. Слідкують, щоб на зрізах не залишалося пошкоджених тканин, які можуть стати джерелом інфекції. 
• Підготовлені сіянці укладають у ящики, пересипаючи вологою попередньо пропареною тирсою. Тирса повинна покривати всю кореневу систему підщеп і більшу частину їх стовбурів. 
• Ящики ставлять у приміщення з температурою 26-28 °С та високою вологістю. 
• Впродовж всього періоду припасування тирсу періодично зволожують водою з пульверизатора.

Ознака готовності підщепи до щеплення – утворення калюсу на зрізах коріння. Тривалість припасування живців – 3 дні. 

При виконанні щеплення наприкінці лютого - у квітні припасування, як правило, не проводять. 

Техніка щеплення волоського горіха 

Щеплення зазвичай проводять вручну, методом покращеного копулювання. 

• Добре заточеним прищепним ножем на підщепі (на висоті 2-4 см вище кореневої шийки) роблять косий зріз, довжина якого в 2-3 рази більша за діаметр стовбурця. Для отримання гладенької поверхні зрізу виконують його одним рухом ножа.
• На косому зрізі нарізають язичок, відступивши на третину від його верхнього кінця і доводячи до 2/3 довжини.
• Щоб отримати якісне з'єднання з живцем, язичок вирізують під невеликим кутом до площини косого зрізу, досить тонким, але міцним.
• Довгі пагони прищепи розрізають на одно-або двобрунькові живці.
• На нижньому кінці черешка волоського горіха роблять такий самий косий зріз із язичком, як на прищепі.
• Для повного збігу зрізів підщепа і прищепа повинні бути приблизно однакової товщини. 
• Компоненти щеплення з'єднують, заводячи одну язичок за іншою.
• Важливо, щоб кора і камбій на компонентах щеплень збіглися хоча б з одного боку.
• Місце щеплення волоського горіха обв'язують поліхлорвініловою або поліетиленовою плівкою.
• Потім щеплення парафінують, швидко занурюючи в розплавлений парафін щеплений живець і місце з'єднання його з підщепою. Шар парафіну захищає щеплення від підсихання.
• Покриті парафіном щеплення укладають у продезінфіковані ящики, перешаровуючи їх вологою тирсою. Тирса повинна покривати щеплення повністю.
• Ящики поміщають у стратифікаційну камеру з постійною температурою 25-28 °С та вологістю повітря близько 90%.

У цих умовах впродовж 10-14 днів підщепа і прищепа зростаються. Після завершення стратифікації щеплення оглядають, відбраковуючи ті, у яких не утворився калюс, підгнилі, зламані. Одночасно видаляють поросль на підщепі.

Потім щеплення знову укладають у ящики і поміщають у холодильник або підвал з температурою 0-3 °С, де вони зберігаються до посадки в розплідник.

У відкритий ґрунт щеплення волоського горіха можна висаджувати, коли мине загроза заморозків, а ґрунт прогріється до 6-7 °С (середина - друга декада травня).

Перед посадкою рослини впродовж 10-12 днів гартують на відкритому повітрі, притіняючи їх спеціальними сітками і періодично зволожуючи.

Стандартні саджанці волоського горіха в умовах відкритого ґрунту вдається отримати за два роки. При використанні теплиць повноцінні рослини можна виростити за вегетаційний період.

Наталія Шевчук

© Журнал "Городник"

ФОТО: автора, pixabay.com