За сортом дозріває сорт: конвеєр сортів черешні для Лісостепу України

Наша гордість

Тільки за останні 30 років з 500 нових сортів черешні 100 створено українськими вченими в чотирьох селекційних центрах: Мелітопольської дослідної станції садівництва, Бахмутської дослідної станції розсадництва, науково-дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка та Інституті садівництва НААН.

Завдяки зусиллям вітчизняних селекціонерів до 2018 р. в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для вирощування в Україні, було зареєстровано 62 сорти черешні. На жаль, у зв'язку з економічною кризою і обмеженими фінансовими можливостями наукових установ до березня 2020 р. там налічується 31 сорт, серед яких лише один сорт (Бігарро Бурлат) – іноземної селекції.

Всі ці сорти – безцінне національне надбання. Вони дозволяють підбирати адаптований сортовий склад для садів в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.

Дуже важливо, що нові сорти підходять для вирощування в умовах мінливого клімату і відповідають сучасним вимогам садоводів до черешні. 

Проаналізувавши кліматичні умови в Лісостепу України за останні двадцять років, можна засвідчити високу пристосовність черешні до умов вирощування. Сьогодні науково підтверджена екологічна придатність цієї території в умовах зміни клімату для найбільш повної реалізації біологічного потенціалу черешні і обґрунтовує доцільність ведення промислової культури черешні в цій зоні. 

Бігарро, гіні і щось середнє 

Залежно від консистенції м'якоті плоди черешні ділять на дві групи: бігарро і гіні.

До групи бігарро відносяться сорти, плоди яких мають щільну хрящувату м'якоть, транспортабельні, а тому більше цінуються як продукція для ринку. Вони придатні не тільки для вживання в свіжому вигляді, але і для консервування. 

Головний їхній недолік – схильність до розтріскування плодів при підвищеній вологості повітря.

Плоди сортів гіні мають ніжну соковиту м'якоть, столового призначення. Вони малотранспортабельні, тому використовуються для вживання в свіжому вигляді впродовж доби після збору.

При описі нових сортів деякі автори виділяють третю проміжну групу, з плодами середньої щільності, або напівбігарро. Вони також високотранспортабельні, але менш схильні до розтріскування, ніж бігарро. 

Солодкий конвеєр

Традиційно в наших умовах сезон споживання свіжих плодів черешні триває з першої декади червня до середини липня. Завдяки величезному арсеналу вивчених сортів черешні, що відповідають різноманітним вимогам і смакам, можна продовжити період їх споживання з середини травня до вересня і організувати своєрідний конвеєр виробництва свіжих плодів тривалістю понад 3 місяців.

Конвеєр свіжих плодів в Україні відкриває група ранньостиглих сортів (Рубінова рання, Мелітопольська рання, Травнева, Джерело, Бігарро Бурлат), що дозрівають в II-III декаді травня, а також Валерій Чкалов, Дилема, Ера, що дозрівають в першій декаді червня. Всі вони мають високі смакові якості.

Через ранні терміни дозрівання і темне  забарвлення їх плоди привабливі для птахів, тому необхідно передбачити захист врожаю від них.

Менш привабливі для птахів і плоди зі світлим забарвленням, зокрема сорти Присадибна і Жовта Мліївська. Крім того через ніжну м'якоть вони менш схильні до розтріскування, тоді як плоди сорту Джерело, що є яскравим представником групи бігарро, сильно розтріскуються в дощову погоду.

Продовжують конвеєр сорти середнього терміну дозрівання (II декада червня). Це такі середньостиглі сорти як Талісман, Мелітопольська мирна, Казка, Валерія, Електра, Ярославна з темним забарвленням плодів і напівхращуватою м'якоттю, жовта з рум'янцем – Легенда Млієва і абсолютно жовта – Дачниця.

Період їх дозрівання, як правило, супроводжується дощовою погодою, внаслідок чого плоди в середній мірі схильні до розтріскування. Найбільш стійким до нього в зоні Лісостепу виявився сорт Ярославна. Рекордсмен великоплідності серед середньостиглих сортів – Талісман, з середньою масою плодів 9,6 г. Максимальна маса їх становить 18,4 г, діаметр 27-35 мм.

Групу середньопізніх складають такі великоплідні сорти, як Ганнуся (Аннушка), Василиса прекрасна, Крупноплідна, Етика, Зодіак, Відрада, Донецька красуня, Донецьке вугіллячко, Темпоріон, Дивовижна, Улюблениця Туровцева, Аншлаг з плодами темного забарвлення, які дозрівають в III декаді червня. Перші три сорти відносяться до групи бігарро з щільною м'якоттю плодів, тому схильні до розтріскування.

Плоди зі світлим забарвленням у сортів Аеліта, Ніжність, Любава і Дончанка. Дончанка до того ж – хороший запильник для сортів цієї групи. Серед іноземних добре себе зарекомендували за врожайністю, товарними і смаковими якостями плодів сорти Сільвія, Техлован, Саміт, Самба. Серед середньопізніх найбільш стійкими до розтріскування виявилися вітчизняні сорти – Зодіак, Любава, іноземні – Сільвія, Самба і Саміт.

Середньопізні і пізні сорти, як правило, пошкоджуються вишневою мухою, тому для отримання товарної продукції необхідно забезпечити хімічні обробки дерев.

Плоди пізньостиглих сортів дозрівають в I-II декаді липня. Оскільки в цей період встановлюється суха і спекотна погода, вони відрізняються високою транспортабельністю і стійкістю до розтріскування. Крім того, вони можуть довго залишатися на дереві, завдяки чому період їх споживання можна продовжити до кінця місяця.

Серед вітчизняних яскравими представниками цієї групи є такі високоврожайні сорти як Сестричка, Студентка, Амазонка, Генеральська. Маса плодів у них становить 7-8 г. Зарубіжні пізньостиглі сорти – Гамма, Скина, Регіна – мають щільну м'якоть плодів типу бігарро.

Найбільш великоплідний сорт серед них – Регіна, з плодами масою 9-10 г. Однак через щорічну слабку врожайность (3-5 кг з одного дерева) його вирощування малоприбуткове. 

Завершують сезон дуже пізні сорти канадської селекції Сентенніал, Соверейжн, Стакатто (II-III декада серпня). У них плоди темного забарвлення, масою 10,7-11,0 г. На думку вчених університету штату Мічиган, для цієї групи сортів необхідно використовувати сильнорослі підщепи, щоб досягти високої товарності плодів. Ці сорти вимагають вивчення і комплексної оцінки в наукових установах України. 

Увага до агротехніки 

Для успішного вирощування черешні необхідно не тільки правильно підбирати сорти, але і приділяти велику увагу агротехніці вирощування.

• Перш за все, при виборі ділянки слід уникати знижених ділянок, де скупчуються холодні маси повітря, не розміщувати сад біля річок та інших водойм.
• Дерева черешні повинні бути захищені від сильних вітрів і суховіїв вітроломних смугами. Це знижує негативну дію заморозків і створює комфортні умови для запилення.
• Оскільки черешня – самобезплідна культура, то в саду для перезапилення потрібно висаджувати дерева 3-4 сортів.
• Наявність в саду пасіки або залучення джмелів сприятимуть поліпшенню зав'язування плодів.
• При необхідності урожай повинен бути захищений не тільки від хвороб і шкідників, а й від зайвої кількості опадів. З цією метою роблять спеціальні плівкові укриття.
• У районах з високою вологістю слід уникати загущеної посадки дерев.

Дотримуючись цих основних правил, кожен з нас може з травня по вересень насолоджуватися плодами черешні, отримуючи величезну користь для свого здоров'я. 

Олена Кіщак 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора