Сам собі селекціонер: досвід вирощування хризантем з насіння
Про хризантеми написано досить багато статей, і, здавалося б, додати якусь нову інформацію важко. Однак тема, яку пропонує наш автор, можливо, ще недостатньо популяризована серед квітникарів-аматорів і розглядається здебільшого у науковій літературі. Мова піде про вирощування хризантем із насіння. Наш автор хоче поділитися своїм багаторічним досвідом насінневого розмноження цієї культури, яке він проводив з метою отримання нових сортозразків хризантем.
Впродовж багатьох років я купував маточники, живці хризантем і в результаті зібрав колекцію, що складається з 76 сортів. За останні роки мені вдалося самому вивести близько 50 нових перспективних форм хризантем.
Справа в тому, що я хочу отримати сорт із суцвіттями, в яких переважали б довготрубчасті квітки і був лише один ряд язичкових.
У сучасній садовій класифікації сорти з подібними суцвіттями називають анемоновидними, але особисто мені формою вони швидше нагадують суцвіття айстри китайської груп Принцеса або Помпонна.
Зі всіх отриманих мною форм лише шість зразків повністю відповідають моїм вимогам до форми суцвіття. Всі інші, виділяючись високою декоративністю за кольором та ступенем махровості, на жаль, за формою суцвіття не відповідають необхідному мені стандарту.
Декілька слів про селекцію
Сучасні сорти хризантем, об'єднані загальною назвою садова хризантема (Chrysanthemum x hortorum hort. Bailey), – складні гібриди, отримані в результаті численних схрещувань хризантеми індійської (Ch. Indicum L.) з хризантемою шовковицелистою (Ch. Morifolium Ramat).
Внаслідок гетерозиготності рослини, вирощені з насіння, розщеплюючись за низкою спадкових ознак, у своїй більшості не зберігають якостей, властивих материнським екземплярам. Тому в літературі вказують, що насіннєве розмноження хризантем застосовують для виведення нових сортів.
Справді, лише 5-10% сіянців зберігають ознаки материнського сорту, інші так чи інакше відрізняються від вихідного.
Одні з отриманих рослин втрачають більшу частину своїх декоративних якостей, інші – втрачають високу махровість, у третіх зменшується діаметр суцвіття. Але поряд з цим, значна частина рослин набуває ознак, які становлять певний інтерес для квітникаря, – нове забарвлення, оригінальна форма або махровість суцвіть.
Наша порада: Перспективні сіянці, які мають необхідні декоративні ознаки, можна легко розмножити вегетативно – шляхом поділу куща або живцями. При цьому успадковуються усі набуті особливості.
На мій погляд, ознаки, що найбільш змінюються, – махровість, розмір і забарвлення суцвіть. Висота рослин, розмір листя і термін цвітіння змінюються незначно, хоча можливе помітне відхилення. Для мене, як для квітникаря-аматора, найбільш цінною є зміна махровості та забарвлення суцвіть.
- Селекціонерів, які займаються виведенням промислових сортів, крім цих декоративних якостей, цікавлять також суто господарські ознаки – стійкість до тих чи інших захворювань та погодних умов, транспортабельність зрізаних квітів та ін.
- Ці особливості, як правило, не важливі для квітникарів-аматорів, які бажають отримати унікальний сорт, що відрізняється оригінальністю забарвлення або формою суцвіття, який, можливо, заслужить визнання поціновувачів хризантем.
Насіннєве розмноження: з чого почати?
У насіннєвому розмноженні хризантем найважче – отримання дозрілого схожого насіння.
Для цього в умовах України придатні переважно ранньоквітучі, трохи менше підходять середньоквітучі сорти. У пізноквітучих хризантем насіння не визріває навіть у тепличних умовах.
Найлегше отримати насіння з дрібноквіткових видів, у великоквіткових воно зав'язується погано. Найбільшу кількість насіння (з одного суцвіття) дають сорти з немахровими та напівмахровими суцвіттями. У моїй практиці отримати насіння з великоквіткових сортів із сильно махровими суцвіттями, на жаль, поки що не вдавалося.
Наша порада: Рослини, призначені для збирання насіння, слід висаджувати в найранніші терміни. Подальший догляд звичайний – прополювання та розпушування, підживлення та обприскування, прищипування та пасинкування.
Крупноквіткові сорти хризантем бажано вирощувати в 2-3, а дрібноквіткові – в 5-8 стебел. При цьому на одному стеблі залишають лише одне суцвіття, що сприяє збільшенню кількості та якості насіння. Необхідно також своєчасно видаляти пазушні пагони – так звані пасинки.
Насіннєві рослини хризантем прищипують один раз, видаляючи лише весняний бутон.
- Оскільки кожна прищипка на кілька днів відсуває термін цвітіння, для отримання насіння використовують перший кроновий бутон, а не другий, оскільки наша мета – отримати насіння, а не квітку на довгому стеблі.
На початку осені, коли цвіте більшість хризантем, а деякі сорти вже відцвітають, часто трапляються затяжні дощі та холодні тумани, які можуть викликати загнивання віночків у суцвіть (особливо сильномахрових). Щоб запобігти потраплянню вологи на суцвіття, над рослинами бажано встановити легке укриття з плівки.
Якщо є можливість, хризантеми бажано одразу перенести в теплицю. У разі відсутності теплиці рослини залишають у відкритому ґрунті до настання заморозків, потім насінники необхідно пересадити в ємності і помістити в тепле, сухе, добре освітлюване приміщення (веранда, засклений балкон) для дорощування. Якщо рослина невисока, її можна розмістити на підвіконні.
Суцвіття рослин, що вирощуються в теплиці, необхідно захищати від попадання на них роси (конденсату). Для цього над насінниками достатньо натягнути шматок марлі чи агроплівки.
Сорти, що мають суцвіття з довгими віночками, а також густомахрові, потрібно підстригати. Ця процедура полягає в частковому (на 40-50%) укорочуванні пелюсток, це запобігає загниванню, покращується вентиляція та освітленість квітки та квітколожа, де розташоване насіння.
У кімнатних умовах або в теплиці насіння дозріває у листопаді-грудні. В умовах відкритого ґрунту в деяких випадках у хризантем, що квітнуть у серпні, насіння встигає дозріти. Непогано дозріває у ґрунті насіння нових сортів, які слабо чутливі до тривалості світлового дня. Такі хризантеми можуть цвісти будь-якої пори року. Природно, у рослин, що квітнуть навесні та влітку, насіння дозріває у відкритому ґрунті без додаткового догляду.
Плоди хризантем – дрібні ребристі сім'янки, ознака стиглості насіння – побуріння кошиків. У більшості сортів при дозріванні насіння легко обсипається, тому запізнюватися зі збиранням не слід.
Якщо немає бажання або можливості виростити власне насіння, можна придбати готове. Сьогодні у продажу є різне насіння хризантем, в основному гібридів F1 (не слід плутати з насінням однорічних хризантем). Рослини, вирощені з цього насіння, характеризуються високою однорідністю за цілою низкою ознак.
Коли висівати насіння на розсаду?
- Насіння на розсаду найкраще висівати в лютому-березні в неглибокі (6-8 см) ящики з пухким поживним ґрунтом (кілька разів я висівав їх у квітні-травні, при цьому отримані рослини були не гірші від рослин від ранніх посівів).
- Можна придбати землесуміш у спеціалізованому магазині або приготувати самостійно.
- Для насіння хризантем готую субстрат з рівних частин просіяної парникової землі, верхового (білого) торфу та перегною, а потім пропарюю (можна прожарити при температурі 120-130 °С) для дезінфекції.
- Заповнюю посадкові ящики землесумішшю і зверху розкладаю насіння.
- Потім вкриваю його шаром (7-9 мм) чистого просіяного річкового піску або вермікуліту.
- Посіви зволожую та накриваю склом.
- При температурі 16-19 °С сходи з'являються через 10-12 днів.
Необхідний догляд
Подальший догляд за розсадою хризантем такий самий, як і за розсадою інших квіткових культур – полив, підживлення, досвічування, пікірування.
Сіянці я пікірую, коли на них з'явиться 3-4 справжніх листків. Можна пікірувати в ящики, склянки чи касети. Найкраще одразу розпікувати на стелажі в теплиці. Землесуміш використовую ту ж, що і для насіння.
У травні молоді рослини висаджую в ґрунт за схемою 15х30 см, що набагато менше загальновизнаних норм, тому що частина рослин обов'язково вибраковуватиметься по мірі розвитку та цвітіння. Подібна схема висадки дозволяє значно скоротити площу, зайняту під дослідну ділянку.
Літньо-осінній догляд за хризантемами насіннєвого розмноження не відрізняється від догляду за звичайними рослинами.
Наша порада: Щоб не послаблювати молоду рослину, хризантеми в перший рік бажано вирощувати в одностебловій формі.
Зазвичай у хризантем, отриманих з насіння на рік посіву, часто більші суцвіття, проте самі рослини значно нижчі, цвітуть на 7-12 днів пізніше, ніж отримані з насіння в наступні роки, а також утворюють невелику кількість живців. Незважаючи на це, у перший же рік можна дати оцінку тому чи іншому сортозразку за його декоративними якостями.
Ось так, виявивши терпіння і доклавши мінімум зусиль та засобів, можна створити власний, нехай ще не сорт, але сортозразок хризантеми.
Артем Галяс
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com