У шалота багато різних імен, але найчастіше його називають кущівкою, сімейною або ашкелонсбкою цибулею.
Шалот – різновид ріпчастої цибулі, який відрізняється більш дрібними цибулинами, масою 10-50 г, а також хорошою скоростиглістю і лежкістю.
Розмножують цибулю-шалот переважно вегетативним способом. Але при цьому через 10-15 років цибулини втрачають сортові якості, накопичують хвороби. В цьому випадку потрібно вирощувати сівок з насіння.
Насіння отримують з великих цибулин, посаджених під зиму. Навесні вони дають стрілку до 1 м у висоту, на верхівці якої в пухкій парасольці дозріває насіння.
Шалот можна з успіхом вирощувати як на перо, так і на ріпку.
З огляду на те, що цибулини добре зберігаються і не проростають, їх можна висаджувати в три прийоми.
Щоб отримати ранню зелень, можна проводити підзимню посадку. Лук осінньої посадки дасть зелень в квітні, але слід врахувати, що при такому способі вирощування 15-20% рослин дадуть стрілку.
Ми зазвичай висаджуємо шалот на грядку в березні або квітні, в залежності від погодних умов. Вибираємо для нього відкриті сонячні ділянки. Оскільки ми не застосовуємо ніяких добрив, на ділянці під шалот навесні заорювали гній. Кращі попередники для цього виду цибулі – огірки, картопля, кабачки і капуста.
Перед висадкою цибулини обов'язково оглядаємо і відбраковуємо невідповідні.
Для профілактики пероноспорозу та інших грибних захворювань замочуємо посадковий матеріал в розчині фундазола або марганцівки на 30-40 хв.
- Робимо борозенки з міжряддями 25-30 см і висаджуємо в них цибулини на відстані 15 см один від одного таким чином, щоб над ними залишався шар ґрунту 2-3 см. Якщо посадити глибше, затримається зростання вегетативної маси і помітно знизиться врожайність. Якщо ґрунт підсох, борозни попередньо поливаємо водою.
Осіння посадка цибулі-шалот не відрізняється від весняної, хіба що садити цибулини потрібно трохи глибше.
Підзимню висадку шалоту проводимо в ті ж терміни, що і озимої цибулі та часнику, щоб шалот встиг вкоренитися, але не проріс.
Цибулини, посаджені під зиму, утворюють більше зелені, ніж ті, що були висаджені навесні. Зелене пір'я з'являється одразу, як тільки зійде сніг.
Догляд за цибулею шалот, як і за більшістю городніх рослин, полягає в поливі, акуратному розпушуванні ґрунту і видаленні бур'янів.
Перший раз підгодовуємо шалот золою, посипаючи молоді рослини і ґрунт навколо. Якщо довго немає дощу, в воду для поливу додаємо зброджених пташиний або коров'ячий гній. Мінеральних добрив не використовуємо.
Шалот формує гніздо з 4-8 цибулин діаметром 1-2 см. Щоб отримати більші цибулини, в травні сходи проріджуюємо, залишаючи в гнізді 3-4 цибулини.
Робити це потрібно акуратно, наприклад, однією рукою тримати гніздо, а іншою – відгребти ґрунт і виламати найдрібніші цибулини разом з пером.
Таку зелень потім використовуємо для приготування салатів та інших страв.
До прибирання цибулі-шалот приступаємо, коли велика частина вегетативної маси засохне. Ми витягуємо цибулини з ґрунту і підсушуємо їх в тіні 5-6 днів. Після цього обрізаємо сухе листя, відокремлюємо кожну цибулину і залишаємо шалот на горищі, де він зберігається до весни. Взимку ящики з цибулею вкриваємо агроволокном або старими ковдрами.
Існує багато сортів шалоту, ми вирощуємо тільки три, які нам полюбилися найбільше:
- Кримський – цибулини круглі, жовтого забарвлення з приємним гострим смаком;
- Сніжок – цибулини довгастої форми, білого забарвлення з напівгострим смаком;
- Джигіт – цибулини подовжені, коричнево-фіолетового забарвлення з витонченим напівгострим смаком.
Лариса Гончар
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора, pixabay.com