Сто і одна користь від гострого та пістрявого: лікувальні властивості розторопші плямистої

Розторопша плямиста, або молочний чортополох, або гостро-строкатий (Silybum marianum L. Gaerth), – трав'янистий однорічник заввишки від 60 до 150 см.

Батьківщина його – Південна Європа, дикі рослини зустрічаються на півдні України і на Кавказі.

Листя широке, розлоге, темно-зелене або світло-салатове зі сріблясто-перламутровими розводами, плямами і довгими жовтими колючками по краях. Суцвіття – кошики бузкового кольору до 6 см в діаметрі. Цвіте все літо. Плід – сім'янка блискучо-сірого, світло-коричневого або чорного кольору, без запаху, гіркувата на смак, довжиною 2-6 мм, з чубчиком з волосків на кінці.

Лікувальні властивості має і листя, і коріння.

Але основну цінність представляє насіння, в якому містяться ефірні масла (0,08%), жирні олії (16-32%), білок, слиз, смоли, органічні кислоти, вітамін К, біогенні аміни (тирамін, гістамін), алкалоїди та сапоніни.

У лікувальних цілях розторопшу можна починати використовувати, коли сформується розетка листя.

При саднах, подряпинах, порізах потрібно взяти найбільший листок, зістригти колючки, подрібнити в кашку і прикласти до рани, забинтувати. Через 2-3 дні все заживе (при необхідності міняти пов'язку).

Цілющий сік заготовляють, коли расторопша викине квіткову стрілку і перші кошики будуть готові розкритися.

• Для цього потрібно зняти з кожної рослини 3-5 найбільших листка і віджати з них сік.
• Консервують його з розрахунку на 1 л соку – 50 г 70% -ного спирту. Зберігають в холодильнику.

Якщо його пити по 1 ст. ложці вранці натщесерце, пройдуть суглобові болі, налагодиться робота шлунково-кишкового тракту, нормалізується обмін речовин, очиститься шкірний покрив (зникнуть прищі і вугрі), покращиться загальний стан. Сік добре допомагає і при запорах, запаленнях товстої кишки і слизової оболонки шлунка.

Після дозрівання насіння рослину потрібно зрізати під корінь, помити під струменем води і висушити в тіні (на горищі). Потім при необхідності можна заварювати (1 ст. ложка подрібненої сухої трави на 200 мл води) і пити по 1 ст. ложці 4-5 разів на день до їжі. 

Правда, в сухій траві діючих речовин менше і п'ють її в основному для профілактики.

У вересні, коли прибрані насіння і зрізана надземна частина рослин, викопують коріння розторопші, воно теж стане в нагоді. Коріння ретельно миють холодною водою, подрібнюють і добре висушують (можна в сушильній шафі) при температурі 40-50 °С, але не вище 60 °С. Зберігають, як і листя, в закритих скляних банках. Термін придатності такої сировини – один рік.

Відвар з коренів розторопші допомагає при радикуліті, артриті, судомах, затримці сечовипускання, при захворюваннях печінки, селезінки, жовчно-кам'яної хвороби, запаленні жовчовивідних шляхів, холециститі, гепатиті, колітах, геморої, при алергічних захворюваннях шкіри, облисінні, псоріазі, прищах і т. д.

• Щоб приготувати відвар, беруть 1 ст. ложку коренів, заливають 200 мл гарячої води і кип'ятять в закритій емальованій каструлі на водяній бані 30 хв.
• Відвар ще гарячим проціджують через три шари марлі і доливають окропом до 200 мл.
• П'ють 3 рази на день по 1 ст. ложці за 20 хв до їжі.

Препарати з насіння розторопші приймають при всіх захворюваннях печінки (у тому числі цирозі), нирок, щитовидки, селезінки, запаленнях жовчних протоків, при жовчно-кам'яної хворобі, колітах, холециститі, хворобах крові, набряках, водянці, відкладення солей, суглобових болях, запаленнях слизової оболонки шлунка і товстої кишки, геморої, отруєннях токсичними речовинами, гіпотропними отрутами і медикаментами, алкоголем, радіоактивними речовинами, а також при радикуліті, судомах, затримці сечовипускання, варикозному розширенні вен, ожирінні, аллергіі, облисінні, вуграх і лишаях.

• Сухе насіння розторопші в домашніх умовах подрібнюють за допомогою кавомолки, 2 ч. ложки (30 г) порошку з насіння заливають 500 мл води і уварюють на повільному вогні в 2 рази, проціджують.
• П'ють по 1 ст. ложці за годину після їжі впродовж місяця.
• Можна вживати порошок з насіння по 1 ч. ложці 4-5 разів на день за 20 хв до їжі впродовж місяця.
• У важких випадках після 2-3-тижневої перерви курс лікування потрібно повторити.

З метою профілактики захворювань печінки навіть абсолютно здоровій людині не зашкодить щоденний прийом за 20 хв до сніданку 1 ч. ложки порошку з насіння. Порошок можна додавати в кондитерські вироби, хліб. Насіння (порошок) розторопші рекомендують як лікувально-профілактичний засіб для жителів екологічно несприятливих регіонів – по 1 ч. ложці 4 рази на день під час їжі.

Розторопша – близький родич артишоку. Крім сильної лікувальної дії, рослина має харчову цінність.

У їжу вживають квітколоже, а також вибілене і зелене молоде листя і його м'ясисті черешки.

Суцвіття зрізають з частиною (3-5 см) квітконосів, коли вони наполовину розкриються, ножицями обрізають колючки на кошиках. При температурі 1-2 °С суцвіття можуть зберігатися в поліетиленових пакетах в холодильнику 2-3 місяці.

М'ясисті молоді квіткові кошики в сирому вигляді нагадують недозрілий волоський горіх. З них готують салат, соуси, пюре, відварені в солоній воді їдять з маслом або під яєчно-масляним соусом, їх фарширують і консервують. Ніжна м'якоть кошиків має високі смакові і лікувальні властивості. Листя можна відбілити, обгорнувши рослину чорним папером або високо підгорнувши землею. Відварені етиольовані черешки заправляють оцтом і олією. 

Розторопша – оригінальна, декоративна рослина і виростити її зовсім нескладно.

У насіння дуже щільна оболонка, тому перед посівом його потрібно скаріфікувати:

розкласти тонким шаром на наждачному папері, зверху накрити таким же папером і круговими рухами кілька разів прокатати насіння. При цьому руйнується оболонка і схожість насіння значно підвищується.

Насіння замочують у теплій воді на ніч, підсушують 2-3 г на повітрі і висівають. Сіють у відкритий ґрунт у ІІ-ІІІ декаді квітня або ІІІ декаді травня на глибину 2-3 см, на відстані 30 см між рослинами, 50 см між рядами. Сходи з'являються на 8-10-й день.

Деякі городники рекомендують сіяти розторопшу під зиму, але такий посів, напевно, можливий тільки за умови укриття його шаром мульчі (листя, перегній, торф і т. д.).

Можна сіяти в гніздо по 2-3 насінини, а після появи у сіянців другого справжнього листка залишати одну найпотужнішу рослину, а інші видаляти. Молоді рослини витримують заморозки до -10 °С.

Для гарантованого отримання врожаю насіння краще виростити розсаду (посів у горщики в кінці березня). 

Якщо насіння не скаріфікувати і тим більше не замочувати, то сходи можуть з'явитися лише восени.

Рослина вологолюбна, любить сонячне місце. У півтіні урожай насіння менше і дозріває воно пізніше.

До змикання листя в рядах регулярно проводять прополки і розпушування ґрунту. У період масового цвітіння рослини підживлюють розчином деревної золи (1 склянка золи на 10 л води), що значно підвищує урожай.

• Посів насіння у ІІ-ІІІ декаді квітня забезпечує дозрівання врожаю насіння по всій території України, оскільки вегетаційний період розторопші триває 4,5 місяця. При несприятливих погодних умовах на півночі України кошики не завжди дозрівають повністю. В такому випадку зрізають верхівки рослин з кошиками, в'яжуть в пучки по 10-15 шт. і розвішують в приміщенні для дозарювання.

До вибіркового (у міру дозрівання кошиків) прибирання головного врожаю – насіння – приступають в серпні, коли полетять перші "парашутики" з насінням і почнуть жовтіти кошики. Сигналом дозрівання насіння служить і поява білого пуху в кошиках.

Найзручніше зрізати кошики секатором.

Зрізані кошики потрібно укласти тонким шаром на решето, попередньо розстеливши під ним папір або тканину. Приміщення, в якому сушаться кошики, потрібно провітрювати, але не допускати сильних протягів, щоб не розліталися "парашутики" з насінням. Після просушування необхідно ножицями обрізати колючки на кошиках, а потім, розламавши, витрусити насіння. Просушувати його треба, розстеливши тонким шаром на папері. 

Можна зібрати кошики в мішечок і обмолотити палицею.

Вважається, що для одного курсу лікування насінням розторопші, їх необхідно зібрати з 20 рослин. Насіння, що зберігається в полотняних мішечках, не втрачає лікувальних властивостей впродовж 3 років.

Станіслав Пясковський 

© Журнвал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com