Заселяємо ставок: як правильно перевозити рибу та запускати її у водойму

При покупці вимагайте ветеринарне свідоцтво на рибу, що реалізується. Ніколи не купуйте посадковий матеріал у неблагополучних рибницьких господарствах, у яких були зафіксовані випадки захворювання на краснуху, бронхіомікоз, фурункульоз.

Пам'ятайте, що перевозити можна тільки здорову, рухливу рибу без механічних пошкоджень лускатого покриву, з цілими та чистими плавцями, без пухлин на тілі, з тонким шаром слизу. 

Виснажену, мляву та пошкоджену рибу слід видалити.

Якість посадкового матеріалу, безумовно, має велике значення. Але не менш важлива умова успішного зариблення – правильно організоване транспортування, якому, втім, обов'язково передує низка спеціальних заходів.

Перш ніж перевозити, рибу слід вивести зі стану стресу, що виник при облові. Для цього її тримають у чистій проточній воді впродовж 2-4 годин. За цей час змивається бруд, що налип при облові, промиваються зябра, звільняється кишечник. 

За дві доби до перевезення рибу припиняють годувати, оскільки у негодованих риб потреба у кисні нижча. Перевозять рибу в чистій, гладенькій усередині тарі без гострих виступів.

• Живу рибу, що підлягає перевезенню, обробляють 5%-ним розчином кухонної солі.
• Перевозити рибу можна у воді чи без неї.
• Для цього використовують різноманітні бочки, цистерни, брезентові чани та інші ємності.

Останнім часом рибу все частіше перевозять у герметичних ємностях, зокрема в поліетиленових пакетах. Їх можна виготовити з поліетиленового рукава шириною 0,4-0,6 м (товщина плівки 0,07-0,15 мм). Пакети зручні у роботі, економічні, надійні. Стандартний пакет об'ємом 40 л, довжиною 65 см виготовляють із рукава шириною 50 см, довжиною 95 см.

При перевезенні риби у воді радимо дотримуватись таких рекомендацій.

• Вода повинна бути чистою та не хлорованою, без запаху та суспензій (особливо органічного походження). Найкраще брати її з тих же водойм, з яких вивозиться риба. 
• Кількість необхідної для перевезення води залежить від виду, віку риби та тривалості перевезення.
• Чим молодша риба, тим більше кисню необхідно їй для дихання.

При перевезенні без води рибу укладають у ящики, краще алюмінієві. Їх встановлюють один на інший, а щоб вони не зрушувалися під час перевезення, на кутах кожного роблять кутники. Потім їх зв'язують мотузкою та накривають брезентом або аналогічним матеріалом. Над ящиками поміщають невеликий бачок із водою та льодом. До навантаження на машину ящики з рибою постійно поливають водою. Доставивши до місця призначення, їх негайно вивантажують і поливають рибу водою, поки вона не почне спокійно дихати (приблизно 5 хвилин).

• Встановлено, що теплолюбних риб (карпові) найкраще перевозити при температурі, що не перевищує 10-12 °С, а холодолюбних (лососеві) – 6-8 °С. Температуру слід систематично перевіряти, особливо під час тривалих перевезень.

Для поїздки краще вибрати прохолодний час доби, а випускати рибу у водойму – рано вранці або за 2-3 години до настання темряви. 

Перед випуском у водойму уважно огляньте риб. Радимо також провести протипаразитарну обробку.

• Для цього риб на 30-60 хв поміщають у ємності з водою тієї ж температури, що й у ставку.
• Їх також проводять через розчин марганцевокислого калію (1 г на 10 л води) впродовж 15 хв.
• Ефективні годинні ванни з кухонною сіллю (1 г/л).

При зарибленні намагайтеся уникати травмування риб, температурного та хімічного шоку. 

Зверніть увагу, що добовий температурний стрибок не повинен перевищувати 3-4 °С. Різке охолодження води на 10-12 °С викликає у риб шок. Вони повільно плавають на боці або виринають у такому ж положенні на поверхню води. Через деякий час шок може пройти, але риба луска стає темною, втрачає блиск.

Не краще почуваються риби, потрапляючи з холодної води в теплу. Різке підвищення температури води більше, ніж на 10 °С призводить до теплового удару. Риби кидаються у водоймі, піднімаються на поверхню води, висять хвостом вгору. 

Шок та тепловий удар нерідко закінчуються загибеллю риб. 

Щоб запобігти тепловому удару, потрібно виміряти температуру води у водоймі та в тарі, в якій риба була привезена з рибгоспу. Якщо різниця велика, тару з рибою опускають у водойму і закріплюють. Вона повинна пробути там, доки температура води в ній і у водоймі не зрівняється. Тільки після цього можна випускати риб у водойму.

Пам'ятайте, риби краще переносять переселення з прохолодної води у теплішу, ніж навпаки.

Кількість посадкового матеріалу визначають, виходячи з площі поверхні водойми.

• Весною можна запускати до чотирьох однорічних коропів на 1 м², одного дворіного на 1 м².
• Відхід їх за літо зазвичай не перевищує 10%. З площі 30 м² можна виловити до 25-27 трирічних або до 60 дворічних особин.

Зариблення водойм бажано закінчити ще до того, як рибу почнуть годувати: для коропа харчовий поріг настає при 12 °С, для карася – 8-10 °С, для линя – 14 °С.

Іноді після зариблення замість того, щоб плавати сюди-туди, як їм належить, риби без кінця підпливають до поверхні і цмокають. Причина – брак кисню у воді, що змушує риб ковтати атмосферне повітря ротом. Це – кисневе голодування. 

Щоб риби не відчували нестачі в кисні, у водоймі обов'язково мають бути рослини. Адже саме вони виробляють кисень. 

Однак слідкуйте, щоб вони не розросталися надмірно. Це теж погано: вночі рослини самі споживають багато кисню. У цьому випадку потрібно частину рослин вилучити із водойми.

Отто Давидов

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com, pexels.com