З них багато користі: особливості вирощування та використання бобів
У наші дні на городах нечасто зустрінеш овочеві боби. А між тим, вони відрізняються високою харчовою цінністю. Понад те, за багатьма показниками боби перевершують інших представників родини бобових – квасолю і горох.
Овочеві боби корисно вирощувати на городі не тільки для вживання в їжу, але й для інших цілей. Боби – ефективний сидерат, який допоможе збагатити ґрунт азотом, уберегти грядки від бур'янів та захистити рослини від нематод. До того ж вони невибагливі у вирощуванні.
Корисні, як не дивитися...
У бобів добре розвинений стрижневий корінь, що сягає вглиб до 1,5 м. Стебло прямостояче, висотою від 20 до 125 см, залежно від сорту, погодних умов та агротехніки. Листя з загостреними кінцями, довжиною 5-8 см, шириною 3-5 см. Квітки великі, зібрані в кисті по кілька штук, запашні. Плоди – боби, в яких міститься 3-4 насінини. Стулки плодів у молодому віці зелені, дозрілі – темно-бурі.
На столі
У недозрілих бобах, залежно від віку, міститься від 7 до 26% білків (у стиглих бобах – 37%), всього 2% жирів та 18% вуглеводів, що дозволяє в процесі приготування додавати до них будь-які жири та крупи. У зелених бобах багато каротину, є вітаміни С, К, РР, групи В, фолієва кислота, а також багато мінеральних солей (фосфор, калій, марганець, мідь, залізо, селен). Згідно з дослідженнями, селен необхідний для нормального функціонування імунної системи, що допомагає довше зберегти молодість та працездатність.
У їжу вживають недозріле (у фазі технічної стиглості) насіння крупнонасінних сортів (зелена лопатка). Воно смачне та ніжне, ще не має жорсткого пергаментного шару.
Цілком їстівне і зріле насіння, якщо його після замочування і відварювання очистити від жорсткої шкірки. Втім, мені це здалося надто трудомістким процесом.
Зелені боби можна вживати у сирому, відвареному та тушкованому вигляді. Із бобів готую різні страви: салати, супи. Мені дуже подобається розсольник із бобами.
Боби можна заготовляти на зиму: сушити, заморожувати, консервувати.
На городі
Боби на своєму корінні утворюють азотфіксуючі бульбочкові бактерії, що збагачують грунт азотом.
Азот залишається у ґрунті як під час вегетації рослин, так і після – у пожнивних залишках. Після бобів добре ростуть картопля, огірки, помідори, коренеплоди.
Боби – хороший сидерат, оскільки рослини мають потужний корінь, що глибоко проникає в ґрунт. Вирощувати боби на зелене добриво особливо корисно на піщаних ґрунтах із близьким заляганням глиноземів, а також на глинистих ґрунтах.
Скошувати надземну масу рослин необхідно під час цвітіння. Оскільки боби висівають у дуже ранні терміни, то надземною частиною бобів можна мульчувати посіви та розсаду на грядках, поступово зашпаровуючи сидерати в ґрунт.
Боби можна використовувати як кулісну культуру. Потужні рослини із міцним стеблом надійно захищають теплолюбні овочі (помідори, огірки) від вітру.
А щільні посіви бобів по периметру городу допомагають зберегти врожай коренеплодів від сліпаків.
Ці гризуни часто господарюють на городах, ушкоджуючи коренеплоди. Якось без видимих ознак сліпаки винесли з нашої ділянки нижні яруси картоплі, а також весь урожай топінамбуру.
Оскільки у бобів глибоко залягає коріння і на них поселяються бактерії, що засвоюють атмосферний азот, сліпаки обходять стороною ці рослини.
- Висівати боби потрібно мінімум у три ряди щільно (відстань між рядами 15-20 см, між рослинами 5-10 см), у шаховому порядку, щоб після сходів не було порожнього простору.
- Якщо не все насіння зійшло, обов'язково роблять підсів. Інакше гризун скористається цим та прокладе підземний хід.
Так було в нас. Прийшли накопати молодої картоплі та помітили зів'ялі кущі, при цьому характерних горбків не було. Натомість виявили незаповнений простір між рослинами бобів. Насіння, мабуть, не зійшло, і сліпак одразу проробив хід.
Але все закінчилося благополучно, оскільки ходи ми виявили вчасно, розкопали їх та врятували врожай.
Особливості агротехніки
- Боби віддають перевагу родючим ґрунтам із слабокислою або нейтральною реакцією.
- Найкращі попередники для них – картопля та коренеплоди, огірки, гречка, а також озимі культури.
- Восени під перекопування вношу гній, закривши його ґрунтом шаром 5-15 см, навесні – перегній або компост.
- Боби найбільш холодостійкі серед бобових культур. Сходи витримують заморозки до -5 °С. Насіння висіваю в ранні терміни, як тільки зійде сніг, і грунт прогріється до 4 °С.
- Посів можна проводити у декілька термінів з інтервалом 7 днів.
- Потрапивши в тепліший ґрунт, насіння швидше сходить і за сприятливої погоди дає більш високий урожай.
- Насіння висіваю в два ряди, відстань між рядами – 50 см, між рослинами в ряду – 10-15 см. На сидерати боби можна сіяти густіше, по краях грядки.
- За допомогою кілка роблю лунки глибиною 6-8 см.
- Грядки поливаю триходерміном, а за потреби (якщо помічала бактеріози) – ще й фітодоктором.
- Перед посівом у борозенки, зроблені вздовж кожного ряду, вношу гранули курячого посліду, засипаю ґрунтом та поливаю водою.
- Сходи з'являються через 10-12 діб. Втім, у моїй практиці було й так, що через різке похолодання насіння сходило 30 днів.
Іноді молоде листя бобів починає жовтіти і опадати. Це хлороз, ознака нестачі молібдену. У такому випадку необхідно трохи розкислити ґрунт і внести під час прополювання в борозну вздовж рядів деревну золу, засипати ґрунтом і полити водою. Якщо хвороба спостерігалася і в попередні роки, потрібно в сівозміні висівати такий сидерат, як білий люпин.
Боби – вологолюбна культура. Коли температура повітря піднімається вище 15 ° С і немає дощів, рослини поливаю так, щоб верхній шар ґрунту був постійно вологим. Грядки з бобами бажано мульчувати невеликим шаром соломи.
У період масового цвітіння у рослин прищипують точку росту, це сприяє рівномірному дозріванню бобів.
Захист від хвороб та шкідників
Холодна волога погода чи посуха у період вегетації сприяють появі грибних хвороб. Захистити рослини від хвороб допомагає своєчасне обприскування препаратами триходермін та фітодоктор.
Найнебезпечніший шкідник бобів – попелиця. З досвіду знаю: якщо з'явилася попелиця – значить, у ґрунті не вистачає фосфору. В цьому випадку в борозни вздовж рядів додатково вношу курячий послід або роблю позакореневе обприскування витяжкою з посліду курячого разом з біопрепаратами. Також добре внести фосфоритне борошно – як у борозни, так і поза коренем (витяжкою). Через кожні 5-7 днів рослини бажано обробляти препаратами актофіт та бітоксибацилін.
У появі попелиці часто звинувачують мурах. Насправді вони просто підтримують одне одного.
Якось прочитала, що у боротьбі з мурахами допомагає пшоно і вирішила спробувати. Як тільки з'явилися комахи, крупу розкидала по рядах. Незабаром виявила, що пшоно зникло, а разом з ним мурашки та попелиця. Наступного року збираюся повторити експеримент та продовжити спостереження.
Обробляти бобові культури хімічними препаратами небажано, оскільки у плодах залишається 55% пестицидів.
Збір врожаю
Боби в молочно-восковій (технічній) стиглості прибираю в кілька прийомів, через кожні 5-7 днів, коли нижні стулки стають наповненими. Найкраще це робити вранці, оскільки зелені стулки швидко в'януть. Вилущувати їх можна одразу чи поступово, потримавши кілька днів у холодильнику.
На зерно прибираю боби у фазу біологічної стиглості, не допускаючи обсипання, і одразу вилущую. Зерно використовую для сівби у наступні роки. Щоб не допускати розтріскування та осипання насіння, боби можна обприскати ліпосамом (стулки склеяться).
Овочеві боби – корисна рослина, здатна урізноманітнити наше меню. Приділіть увагу цій забутій культурі. Тим більше, що виростити боби нескладно.
Ліна Сахарнова
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора