Економічно вигідно: як переробляти харчові залишки у органічне добриво

Органічні відходи (рослинного чи харчового походження, макулатура) можна переробляти у вигляді компостування. 

Отримана в результаті органічна речовина застосовується у сільському господарстві як компост. Крім того, газ, що виділяється в процесі компостування (наприклад, метан) використовується для вироблення електрики.

Існує безліч різних способів та технологій біологічної переробки.

Різні європейські, азіатські, американські програми у системі управління відходами за допомогою біологічної переробки включають у себе сортування побутових органічніх відходів (харчового та рослинного походження) в окремі контейнери для спрощення їхньої подальшої переробки.

Однак в Україні звалища та полігони займають 7% території, стільки ж, скільки усі національні парки. На них поховано 280 млн. т сміття. Щороку українці викидають на смітник близько 14 млн т побутових відходів. Харчові відходи становлять 37% сміття, що вивозиться на звалище.

Поки державні чиновники обговорюють проекти та програми захисту екології від побутового сміття, кожна людина, яка любить землю, може не лише її захистити, а й допомогти їй залишатися родючою та квітучою. Піклуючись про землю та рослини, людина стає добрішою, її життя наповнюється змістом, змінюється на краще.

Турбота про землю – поняття багатогранне. Один із основних напрямків – відновлення родючості ґрунту. Щоб її  зберегти, потрібно постійно вносити в ґрунт органічні добрива.

Кожна сім'я викидає на рік 400-500 кг органічних речовин у вигляді харчових відходів. Але їх можна перетворити на компост і покращити родючість ґрунту на садових ділянках, у міських парках, дворових клумбах, а не на звалищах. Тобто харчовими відходами можна покращити екологію та отримати економічну вигоду. 

Найвдаліший із усіх способів утилізації органічних відходів – переробка їх безпосередньо за місцем проживання. Але, займаючись утилізацією харчових відходів у міській квартирі, треба це робити естетично, виходячи з конкретних умов. 

Людям, що проживають у сельській місцевості, набагато простіше займатися переробкою сміття у власному обійсті.  Овочеві та фруктові очистки можна взимку висушувати на печі або на батареї. Після цього вони зменшуються в обсязі, стають легкими та крихкими.  

Існує кілька способів використання висушених харчових відходів:

• навесні висипати в компостну купу, полити водою і накрити плівкою або агроволокном для прискореного компостування; 
• залити водою у співвідношенні 1:1, настояти та використовувати як добриво; 
• вносити як додаткове живлення під садові кущі та дерева, розкидаючи по проекції крони та присипаючи землею або мульчуючи травою;  
• додавати до органічних залишків, що закладаються в траншеї під час створення теплих грядок.

Наявність теплої грядки певною мірою звільняє городника від необхідності будувати парники та теплиці для вирощування ранніх овочів. Грядку можна робити не в коробі, а в траншеї. Її викопують на глибину одного-двох багнетів лопати, на дно насипають шар сухої органіки, а зверху засипають землею.

Теплі грядки у вигляді траншеї добре зберігають вологу і тому їх краще використовувати під огірки та інші культури, вибагливі до вологості ґрунту. Крім того, температура ґрунту на такій грядці в спеку більш помірна, ніж на звичайних грядках, що сприятливо впливає на рослини, їх здоров'я та врожайність.

Замість траншеї можна робити лунки, у які зазвичай висаджують кабачки, гарбузи, дині, кавуни. Глибоку лунку зручно робити буром, на дно лунки насипати суху органіку, зверху – землю, в центрі встановити пластикову пляшку-поливалку (у нижній частині пляшки зробити кілька отворів і закопати її на дві третини горлечком догори). Через таку пляшку дуже зручно поливати рослини, витрата води мінімальна. 

Можна додати у воду розчин ЕМ-А або біофермент оксизин, що дозволяє значно прискорити процес переробки органіки мікроорганізмами.

Якщо щорічно змінювати місце розташування теплих грядок, створюваних у траншеях, буквально за кілька років можна оздоровити та відновити родючість ґрунту на всій садовій ділянці, не купуючи ні дорогого гною з різким запахом, ні хімічних добрив, через які гинуть ґрунтові мікроорганізми.

Більш того, з теплими грядками та домашньою органікою можна експериментувати, щоб підібрати оптимальну вологість, температуру та кислотність ґрунту для будь-якої овочевої рослини.

Суха органіка, запасена на кухні, позбавляє навколишнє середовище від забруднення, служить гарним та економічно вигідним добривом. На ній все добре росте в саду та на грядках. Пишні яскраві квітники, вирощені на домашній органіці, радують око та створюють гарний настрій, а фрукти, ягоди та овочі мають натуральний, неповторний смак.

Погодьтеся, що економічно вигідніше використовувати висушені відходи рослинного походження як органічне добриво, ніж вивозити їх на звалище, завдаючи шкоди екології та викидаючи гроші на вітер. 

А державним чиновникам залишається лише побажати якнайшвидше запровадити програму стимулювання населення до утилізації побутових кухонних відходів та отримання добрив для садів та городів, щоб знизити обсяги їх надходжень на звалища.

Кожен, хто хоче бачити свій сад та город доглянутим, а навколишню природу здоровою, неодмінно зрозуміє, що й ми самі – частина цієї природи, яку треба берегти та захищати. 

Валентина Пащенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com