Врожай на висоті: облаштування грядок-гребенів для пасльонових культур

Підготовку грядок починаю з осіннього або весіннього перекопування ґрунту з внесенням 70-100 кг перегною або компосту, 500 г суперфосфату, 200 г калійної солі на 10 м².

Весь город розбиваю на кілька грядок 3 м у ширину і 20 м у довжину.

Потім приступаю до їх формування: по всій ширині грядки великою сапкою насипаю гребінь висотою приблизно у 20 см.

Вздовж гребіня утворюється канавка, з якої забираю землю для наступного гребіня. Відстань між двома сусідніми гребінями – 65-70 см, ширина канавки – 30 см. Дно канавок гарненько вирівнюю, щоб при поливах і внесенні добрив рідина рівномірно розподілялася п всій її довжині. Торці кожної канавки підрівнюю до рівня гребіней. 

На сформовану таким чином грядку висаджую розсаду. 

Технологія висадки розсади проста. 

В кожній канавці під самим гребенем роблю ямки, в які висаджую рослини.

Відстань між рослинами залежить від сорту:

• низькорослі сорти саджаю по обидві сторони канавки, розміщуючи рослини в шахматному порядку на відстані 35-40 см;
• середньорослі – з однієї сторони канавки на відстані 35-40 см;
• високорослі – 45-50 см.

Посадкові ями роблю за допомогою металевого щупа ціліндричної форми діметром 12 см, видавлюючи у ґрунті отвори під самим гребенем. В отримані отвори, видаливши пару нижнього листя, саджаю розсаду, присипаю ґрунтом, який ущільнюю руками. 

При недостатньому внесенні добрив під перекопку, можна додати перегній, компост у кожну посадкову яму.

Стебло посадженої таким чином рослини росте з під самого гребіня. Якщо його трохи присипати землею, з часом на ньому утворююється додаткове коріння.

Одразу після висадки рослин проводжу полив зі шланга безпосередньо в канавку. Щоб вода не вимивала замлю, на кінець шланга надягаю мішечок з двох шарів тканини.

Перше підживлення проводжу через тиждень після висадки рослин розчином свіжого коров’яку 1:8 або розчином курячого посліду 1:12. Друге підживлення даю через два тижні таким же розчином. За необхідності додаю мінеральні добрива. 

Вирощуючи помідори, не слід захоплюватися азотними добривами, оскільки рослини можуть “жирувати”, нарощуючи велику біомассу, яка затримує дозрівання плодів.

Крім того, надмірна облистяність утруднює провітрювання рослин, збільшуючи вірогідність грибних хвороб, особливо в роки з великою кількістю опадів.

Проти фітофторозу рослини обробляю 1%-ною бордоською рідиною. Перший раз – за кілька днів до висадки в ґрунт, другий – через 15 днів після висадки розсади на постійне місце, третій раз – ще через 10 днів.

З метою профілактики захворювання рослин на фітофтороз постійно видаляю до першої кисті не лише пасинки, а й листя. 

Непогані результати дає обробка рослин розчином молока (1:10) з додаванням кількох крапель йоду або зеленки. При цьому, крім дезинфекції, утворюється тоненька жирова плівка, яка затримує розвиток грибних хвороб.

Низькорослі сорти не підв’язую. По мірі росту рослини лягають на гребені і плоди практично не ушкоджуються. А от середньорослі та високорослі сорти обов’язково підв’язую, для чого по краям гребіней, біля самої доріжки, вбиваю кілки, між якими натягую дріт на висоті 50-60 см, наступні – через 30 см.

Під час догляду за рослинами, при зборі врожаю рухаюся канавками. Гребені при цьому залишаються пухкими.

Переваги цього методу:

• Полив здійснюється безпосередньо в канавки. Гребені довгий час зберігають вологу, тому добре підживлюються корені рослин. При поливах безпосередньо під корінь зменшується вірогідність ураження грибними хворобами.
• Інтервал між поливами значно збільшується, що дуже зручно для дачників.
• Гребені захищають рослини від весняного холодного вітру. Прогріваючись на сонці, вони довше зберігають тепло, тому рослини швидше приживаються і ростуть.
• Простота підживлень. Робиться розчин органічних чи мінеральних добрив і виливається одразу в канавку, де добрива рівномірно підживлюють всі рослини.
• Дозрівання плодів настає на 5-7 днів раніше ніж зазвичай.

Єдиний недолік – бур’яни доводиться висмикувати вручну, оскільки використовувати сапку складно.

Володимир Томашевський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com