Готуємо "віз" взимку: інструменти, необхідні садівникові

Без секатора і ножівки в саду точно не обійтися.

І хоча на перший погляд здається, що обидва ці інструменти задіяні в однотипній операції видаленні гілок, їх не можна вважати взаємозамінними.

Протягом року ми проводимо в саду різні роботи (сезонні або пов'язані з форс-мажорними обставинами), що вимагають застосування різного інструменту.

Наприклад, секатором дуже зручно вкорочувати молоді гілки, а ось ножівка для цього абсолютно не підходить. Однак видалити секатором суху гілку біля самої основи досить проблематично, для цього потрібно саме ножівка.

Справа в тому, що сухі гілки дуже тверді, і лезо секатора може легко зламатися. До того ж не в кожної людини вистачить сил легко перекусити секатором таку гілку. В якості альтернативи можна використовувати сучкоріз, за ​​рахунок його довгих рукояток з подібною роботою можна буде впоратися набагато легше.

Але саме в таких випадках найчастіше і ламаються ріжучі кромки.

Якщо щербинка, що утворилася на лезі, невелика, є шанс на відновлення інструменту, але найчастіше доводиться купувати новий.

Перш ніж купувати інструмент, добре подумайте, де і як ви будете його застосовувати.

Якщо у вас молодий сад, то для початку достатньо придбати секатор, садову ножівку і садовий ніж.

Тільки не спокушайтеся дешевим інструментом. Зекономивши трохи грошей при його купівлі, потім доведеться витратити масу часу і нервів, а в кінцевому підсумку витратитися на дорожчий.

При виборі секатора зверніть увагу, як він лежить у руці. Якщо ви відчуваєте хоч найменший дискомфорт, краще від нього відмовитися.

Незручний інструмент викликатиме передчасну втому від роботи.

Ручки секатора повинні бути виконані з міцного матеріалу, щоб вони не лопнули у разі роботи з твердою деревиною, коли доводиться докладати додаткових зусиль.

Ну а найголовніше, щоб лезо було не надто м'яким, але й не перекаленим. М'який метал швидко тупиться, а пережарений легко ламається (через підвищену крихкість).

Ножівка, а точніше пила, для роботи в саду повинна бути саме Садовою, а не столярною або лучковою.

• По-перше, у столярної ножівки занадто широке полотно, яке не дозволяє комфортно працювати в кроні дерева, такий інструмент буде застрягати між гілками. Це все одно що розмішувати цукор у кавовій чашці столовою ложкою.
• По-друге, заточування і геометрія зубів столярної пилки не завжди забезпечує чистоту і гладкість зрізу, а це негативно позначається на здоров'я дерева. Надмірна шорсткість сприяє затримці вологи на поверхні, що стимулює розвиток патогенних грибних культур.
• По-третє, за рахунок різного розведення зубів садова пилка робить більш тонкий пропил порівняно зі столярною. Тільки в двох випадках нам потрібен широкий пропил: коли дерево повністю видаляють або підпилюють гілки для формування крони методом розгинання.

Садові пили розрізняються за:

1) формою полотна - пряма і вигнута (дугоподібна),

2) конструкцією пилки - складна, з трубчастою рукояткою, звичайна;

3) формою зубців - у вигляді рівнобедреного трикутника, зворотного клинка («японський зуб») або з пропуском зубів ( «вовчий зуб»);

4) типом термічної обробки полотна.

Критерієм для вибору садової пили за формою полотна можуть служити в основному особисті вподобання (зручність у роботі, звичка і т.п.)

По конструкції пилу вибирають в залежності від виду робіт, які належить виконувати в саду.

Наприклад, якщо плануєте обрізати високі дерева, доведеться працювати з пилкою, закріпленою на штанзі, а значить, знадобиться ножівка з трубчастою рукояткою.

У разі роботи безпосередньо на дереві знадобиться складана ножівка, її можна покласти в кишеню при переході з гілки на гілку без побоювання порізатися або пошкодити одяг.

До речі, ручки ножівок теж можуть бути різними за формою і матеріалом, з якого вони зроблені (дерево, пластик, гума).

Що стосується форми зуба, то пили із зубцями у вигляді рівнобедреного трикутника з двома заточеними гранями за принципом роботи можна назвати «тягни-штовхай», тому що вони ріжуть при русі як вперед, так і назад.

Це застарілий варіант, нині дедалі більшої популярності набувають пилки, у яких зуби мають додаткову грань на передній стороні зуба, що дозволяє ефективніше різати при русі інструменту на себе («японський зуб»).

І це дуже важливий нюанс, тому що при русі від себе така ножівка буде йти легко і не застрягати в деревині.

Справа в тому, що при заклинюванні полотна під час руху від себе можна в кращому випадку зігнути полотно, а в найгіршому зламати його.

Особливо часто таке буває, якщо різати пилкою, закріпленою на штанзі, тому що в цьому випадку доводиться докладати більше зусиль. Якщо ж пила ріже під час руху на себе, такого не може статися за визначенням.

Пила з «вовчим зубом» (його ще називають «грін вуд» — зелений ліс) придумана спеціально для сирої деревини, яка відрізняється великою в'язкістю. Щоб інструмент не застряг у такій деревині і рухався легше, через кілька зубів (від 4-х до 7-ми) замість ріжучого зуба в полотні робиться глибока виїмка, яка призначена для викидання стружки.

Наступний важливий момент - термічна обробка полотна ножівки.

Матеріал полотна повинен мати рівномірний ступінь твердості, що дозволяє підточувати ріжучі кромки. Для якісного заточування пили необхідно спеціальне обладнання, проте підправляти її можна і дрібним напилком або надфілем, звичайно, при певному досвіді. Полотно має бути загартовано тільки в області зубів (загартований метал має специфічний синюватий відтінок).

Наточити додатково таку пилку неможливо. Отже, не треба відволікатися на додаткове обслуговування інструменту.

Через ножівку, секатор, ніж та інші інструменти може переноситися інфекція.

Щоб убезпечити рослини від такої неприємності, при переході від дерева до дерева ножівку потрібно ОБОВ'ЯЗКОВО обробляти знезаражуючим розчином.

Крім того, якщо після обрізки, наприклад, горіха не протерти інструмент, навіть на поверхні з нержавіючої сталі залишаться характерні темні плями.

Хочете, щоб інструмент служив вам вірою і правдою, стежте за його чистотою, змащуйте, правильно заточуйте і зберігайте.

На жаль, садові пили мають обмежений термін експлуатації, до того ж у домашніх умовах правильно ув'язнити їх без спеціального обладнання практично неможливо. Але якщо ви займаєтеся обрізанням тільки свого саду, для пили це посильні навантаження, вона прослужить досить довго.

А секатор в цьому відношенні практично вічний інструмент, звичайно, за умови належного поводження з ним.

Після завершення сезону нанесіть на робочі поверхні садового інструменту захисний шар, наприклад, з машинного масла.

Користуйтеся своїм інструментом правильно, і робота в саду буде приносити вам задоволення.

Володимир Денис

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com