Раціон для овочів: терміни та види підживлення для городніх культур

Добрива бувають різні

Внесення добрив – важливий агрозахід, який має велике значення у розвитку рослин. Тому городникам потрібно вибрати ті речовини, які добре засвоюються рослинами, не накопичуються в продукції і не шкодять людині.

Добрива можуть бути органічними або мінеральними.

У першому випадку вони представлені натуральними продуктами життєдіяльності тварин або рослин. Органічні підживдлення особливо популярні на присадибних ділянках. Вони натуральні і безпечні, не вимагають попередньої обробки і особливих умов зберігання. Цей спосіб підходить для підживлення рослин як у відкритому ґрунті, так і в теплиці. 

Найбільш відоме і поширене органічне добриво – гній. Використовують кінський, коров'ячий, свинячий гній, а також послід птахів. Вносять гній, як правило, перед оранкою грунту. Гній – джерело азоту, фосфору і калію в формі, яка легко засвоюється. Крім того, він сприяє збереженню тепла навіть на глинистих ґрунтах. Після внесення його залишки присутні в ґрунті впродовж 4-5 років.

Але, незважаючи на користь і натуральне походження, гній протипоказаний деяким культурам. Його не вносять під моркву, буряк, редис, редьку, ріпу, петрушку, з обережністю вносять під картоплю та цибулю (тільки перепрілий і під попередню культуру). 

Для поливу рослин використовують коров'як і пташиний послід. Їх настоюють у воді впродовж 5-7 днів, щоб вони перебродили, а потім розводять у співвідношенні 1:10, пташиний послід – 1:20.

В якості органічних добрив використовують також рослинні настої.

• Різнотрав'я (ромашка, полин), лушпиння цибулі або кропиву заливають водою і залишають під плівкою в теплі на 1-2 тижні, періодично помішуючи.
• Потім концентрат можна розбавляти водою в пропорції 1:20 і використовувати для поливу овочів.
• Особливо чуйні на такі підживлення пасльонові, гарбузові, зеленні культури, а також капуста.

Друга категорія – це мінеральні добрива, які виробляються промисловим шляхом і являють собою макро- і мікроелементи. Мінеральні добрива розрізняють за змістом основних елементів: азоту (сечовина, аміачна селітра), калію (сульфат калію), фосфору (суперфосфат). Бувають також комплексні мінеральні добрива, які містять кілька елементів (наприклад, нітроамофоска з повним набором NPK).

Вносити мінеральні добрива можна кількома способами: розчиняти в воді для поливу, змішувати з ґрунтом в формі сухих гранул або порошку, а також обприскувати листя і пагони.

Макро-і мікроелементи життєво необхідні рослинам в процесі росту і розвитку. Якщо їх не вистачає, виникає безліч різних фізіологічних захворювань (скручування пожовтіння і плямистості листя, затримка росту, зів'янення верхівок, недостатнє накопичення поживних речовин і т. п.).

Більшість мікроелементів (бор, молібден, марганець, мідь, цинк) входять до складу ферментів і сприяють підвищенню активності біохімічних процесів, що протікають в рослинах. Дія мікроелементів дуже різноманітна: вони захищають рослини від хвороб, підсилюють процеси запліднення, утворення плодів і засвоєння поживних речовин, беруть участь в руху вуглеводів.

В даний час випускається багато готових комплексних добрив. Вони містять збалансований набір макро- і мікроелементів в хелатній (легкозасвоюваній) формі. Такі добрива є як окремо для кожної культури, так і універсальні, які підходять до більшості культур.

Найвідоміші серед них – добрива марки Майстер Агро, Агрікола, Чистий аркуш, Террафлекс, Преміум, Кеміра, ROST-концентрат, Віва, Мегафол, Брексіл Комбі, Плантафол. Деякі препарати (Віва, Плантафол, Мегафол) додатково включають амінокислоти, фітогормони, вітаміни, полісахариди і є також біостимуляторами.

На ринку представлені численні препарати на основі солей гумінових кислот (гумат калію, гумат натрію, Гумісол, Гуміфілд, Гумат LF 20, Гумат Старт, Фульвігум, Гумат Амино), які виступають в якості природних добрив та стимуляторів росту рослин. Сировиною для гумінових препаратів є продукти життєдіяльності живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), а також торф, вугілля, леонардіт, сапропель. Гумінові препарати підвищують стійкість рослин до різних несприятливих факторів (заморозки, посуха, дія пестицидів), відновлюють родючість ґрунту, покращують харчову цінність і екологічну чистоту продукції.

В даний час у зв'язку з високими вимогами до екологічної безпеки сільськогосподарської продукції багато аграріїв замість хімічних мінеральних добрив все частіше застосовують гумінові препарати.

Кожному – за потребою 

Необхідно враховувати, що овочеві культури в різні фази росту і розвитку споживають неоднакову кількість поживних речовин.

Традиційно кореневі підживлення проводять в наступні фази:

• через 10-20 днів після масових сходів посівних овочевих культур;
• через два тижні після висадки у відкритий ґрунт розсадних культур;
• в фазу бутонізації – початку цвітіння;
• после цвітіння; 
• на початку плодоношення;
• після чергового знімання плодів при багаторазовому зборі врожаю (огірки, помідори, перець солодкий, баклажани).

Культури з коротким періодом вегетації зазвичай підживлюють 2-3 рази за сезон, з довгим – 4-6 разів.

Підживлення бажано проводити після дощу або поливу. Позакореневе підживлення зазвичай проводять через 5-6 днів після внесення під корінь. Рідкі добрива дуже швидко засвоюються рослинами. Їх вносять у міжряддя, в неглибокі борозни, відступаючи від рослин на 3-4 см, або в невеликі лунки, зроблені навколо рослин.

Підживлення мінеральними добривами припиняють за 20-25 днів до збирання врожаю.

Ранні овочі, особливо капуста, споживають більшу кількість поживних речовин із ґрунту. Для першого підживлення найкраще підходить коров'як, розведений водою у співвідношенні 1:10. Під кожну рослину вносять по 0,5 л розчину, потім поливають і мульчують сухим ґрунтом. Під час формування капустини потрібно багато азоту і калію. Однак зловживання азотними добривами призведе до небажаних наслідків – накопичення нітратів, уповільнення розвитку і зниження якості продукції (з'явиться більше тріснутих головок). Якщо органічних добрив немає, рослини можна підживлювати розчином мінеральних добрив (10 г сечовини, 20 г суперфосфату і 10 г калійного добрива – на 10 л води), вносити по 0,5 л розчину під кожну рослину. Можна також використовувати нітроамофоску (10-15 г на 1 м довжини) з подальшим поливом і мульчуванням ґрунту або комплексне добриво для підживлення капусти.

Огірки вимагають частого і рясного поливу. Однак розчинні добрива швидко йдуть нижче кореневого шару ґрунту, тому підживлювати їх потрібно кожні два тижні. Основна частина поживних речовин затребувана в період плодоношення. Переважно використовують органічні добрива або комплексні препарати. Особливо актуально це для збіднених ґрунтів. 

Помідори, особливо молоді, мають потребу в фосфорі – наявність цього елемента покращує якість плодів і підвищує в них рівень вітаміну С. При дозріванні рослинам потрібен калій і азот. Перше підживлення проводять комплексним складом під час інтенсивного росту, застосовуючи нітрофоску, курячий послід або коров'як (0,5-0,7 л на кожну рослину). В період утворення плодів необхідно посилити калійне живлення – додати рослинам деревної золи. Щоб прискорити дозрівання плодів і підвищити врожайність, застосовують позакореневе підживлення 0,5%-ною витяжкою суперфосфату і 0,1%-ним розчином борної кислоти.

Перець підживлюють перший раз через два тижні після висадки розсади розчином гною (1:8) або настоєм пташиного посліду (1:15), додаючи 20-25 г суперфосфату на 10 л розчину. Витрачають 0,5-0,8 л на кожну рослину. Друге підживлення  проводять в фазу технічної стиглості плодів, третє – при формуванні плодів на бічних пагонах. При підживленні  мінеральними добривами в 10 л води розчиняють 10-15 г азотних і калійних добрив і 40-50 г фосфорних. При другому і  третьому підживленні азотні добрива виключають. Норма витрати мінеральних добрив – 0,3 л на 1 рослину.

Баклажани підживлюють перший раз через 10-12 днів після висадки розсади. Це підживлення сприяє швидкому наростанню вегетативної маси. Настій коров'яку або пташиного посліду використовують в тому ж співвідношенні, що і для перцю. Витрачають 10 л настою на 10-15 рослин.

Морква не любить високий вміст азоту, оскільки він уповільнює її розвиток і сприяє накопиченню нітратів. Коренеплід добре реагує на невеликі дози суперфосфату і хлористого калію. Якщо рослина слабка, погано росте, а бадилля бліде, його потрібно підтримати мінеральним комплексним препаратом або внести золу – 1 склянку на 1 м² площі або 2 склянки на 10 л води при поливі.

Буряк віддає перевагу натрію і бору, а також добре реагує на збалансовані дози азоту, калію, фосфору. На самому початку розвитку культура потребує тепла, тому норми азотних добрив, в порівнянні з морквою, збільшують удвічі. За два місяці до збору врожаю підживлення слід припинити. В період активного дозрівання рекомендується вносити золу.

Горох овочевий, боби, квасоля споживають велику кількість поживних речовин на одиницю формування врожаю. Тому їх зазвичай підживлюють впродовж усього вегетаційного періоду (інтервал 15-20 днів) повним добривом (нітрофоска, інше комплексне добриво). Бобові культури вимогливі до наявності в ґрунті достатньої кількості калію. Для позакореневого підживлення можна використовувати розчин сірчанокислого калію (1-2 ст. ложки на 10 л води). Після цвітіння застосовують золу або витяжку з золи.

Цибулю зазвичай підживлюють 1-2 рази. Перший раз – в фазу масового відростання пера, коли на всіх рослинах сформувалося 2-3 листків. Добрива краще вносити в борозни (глибина 4-6 см), зроблені посередині міжрядь. Швидше засвоюються рідкі добрива. Суміш готують так: 30 г суперфосфату, 20 г калійних і 10-15 г азотних добрив – на 10 л води. Замість калійних добрив можна використовувати 50-80 г золи. Розчин (10 л на 1 м²) вносять в підготовлені борозни. На засолених ґрунтах вносити калійні добрива не можна. Друге підживлення проводять через 15-20 днів після першого тими ж добривами, збільшуючи їх норму в два рази.

У процесі росту і розвитку овочеві культури постійно потребують поживних речовин. Якщо вчасно забезпечити їх усім необхідним, рослини віддячать багатим урожаєм якісних плодів. 

Валентина Сергієнко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com