Бобова дивовижа: досвід вирощування чорної сої

У наших краях чорна соя вважається дивиною. Але в світі вже давно оцінили її переваги над звичайною соєю і успішно використовують при лікуванні багатьох захворювань. З її зерен виходить смачний напій. Ті ентузіасти-городники, хто спробував виростити чорну сою в Україні, захоплено розповідають про її достоїнства.

Соя – однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Перші згадки про соєві боби відносяться до 3 тис. до н. е.

Батьківщина сої – Китай. Китайці вважали її однією з п'яти священних рослин (поряд з рисом, пшеницею, ячменем і просом). До Європи соя потрапила в XVIII в. Рослина гілляста, досягає 0,8-1,2 м у висоту.

Сьогодні налічується кілька тисяч сортів сої з насінням різних відтінків, в залежності від різновиду. Насіння чорної сої за формою, розміром і забарвленням нагадує зерна кави, тому її ще називають кавовою. 

Виростити сою нескладно, але деякі нюанси все ж потрібно знати.

Чорна соя може рости на всіх видах ґрунтів, окрім кислих і сильно засолених, але найкраще росте на легких ґрунтах, багатих органікою. Навесні, коли ґрунт прогрівається до 10-15 °С, сію насіння на глибину 6-7 см з відстанню 20-25 см між ними, ширина міжрядь – 40-50 см. У перший рік посіяла сою на відкритій сонячній ділянці, і влітку під час дощу і сильного вітру стебла полягли. Довелося підв'язувати їх до кілків, що дуже незручно. На наступний рік посіяла чорну сою вздовж паркану (сітки). Такий спосіб виявився ефективним: і в дощ, і в сильний вітер рослини стояли, як солдати. До речі, для вирощування сої можна використовувати огіркову сітку. Соя – рослина холодостійка, сходи добре переносять невеликі весняні заморозки.

Догляд за рослинами полягає в боротьбі з бур'янами і регулярних розпушуваннях. Як і всі бобові рослини, соя може уражатися гороховою попелицею, тому обробляю посіви відваром чистотілу і дігтярним милом, настоянкою червоного пекучого перцю. Для цих цілей можна також використовувати відповідні інсектициди. 

Соя – культура досить врожайна. Посіявши в перший рік 20 насіння, отримала літрову банку бобів. Збирала урожай сої по мірі дозрівання і зміни забарвлення бобів. Спочатку вони зелені, потім бурі, в результаті стають повністю чорними.

Зібрані боби сушила на горищі. Вилущувати боби можна глибокої осені, коли з'являється більше вільного часу. Зберігати їх потрібно в скляних банках під капроновими кришками. Термін зберігання насіння – не більше трьох років.

Соя – найбагатше рослинне джерело білка. Соєві продукти називають «рослинним м'ясом», вони незамінні при вегетаріанській дієті. Крім білка, соєві боби містять лецитин, жирне масло, крохмаль, причому в максимально корисному для здоров'я співвідношенні.

При щоденному вживанні сої зменшується ризик розвитку серцево-судинних захворювань, знижується рівень холестерину в крові.

Соя – хороше джерело калію, магнію, фосфору, кальцію, заліза, в ній містяться вітаміни Е і В, фолієва кислота і біотон, які забезпечують красу шкіри, волосся і нігтів.

Завдяки високому вмісту фітоестрогенів, що є потужними антиоксидантами, соя  позитивно впливає на жіноче здоров'я.

У медицині багатьох країн сою використовують для лікування печінки, нирок, виразкової хвороби шлунка, атеросклерозу. Вона нормалізує нервову діяльність людини, показана для людей, які страждають на цукровий діабет. Соєві боби вживають в їжу в смаженому, вареному і сушеному вигляді. З борошна готують печиво, пряники, соєве молоко, роблять сметану, сир.

З насіння чорної сої виходить ароматний і корисний напій.

Для цього насіння на годину замочують у воді, потім просушують на сковорідці до коричневого кольору і характерного запаху. Змелений в кавомолці порошок зберігають у скляному посуді з кришкою і заварюють так само, як нерозчинну каву. За бажанням в нього можна додати молоко, цукор або мед. Такий напій можна давати навіть дітям. Знайдіть і ви можливість отримати користь і задоволення від цієї рослини. 

Лариса Гончар 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора