Лютий ворог городника: засоби захисту городніх культур від вовчка звичайного, або ведмедки

Більше 20 років я серйозно займався проблемою винищення ведмедки. Збирав із публікацій у науковій літературі, періодиці та розповідей городників-практиків усілякі способи боротьби зі шкідником. Кожен, хто ділився своїм секретом знищення цього ґрунтового шкідника, закінчував розповідь обнадійливою фразою: "Візьміть на озброєння мій спосіб і ви забудете про ведмедку". 

До таких тверджень я завжди ставився скептично, не поділяю такого оптимізму і сьогодні. Чому ж так складно боротися з вовчком і чи можна взагалі розраховувати на остаточну перемогу? 

По-перше, ведмедка неймовірно плідна – щорічно розмножується у величезних кількостях. Яйцекладка починається в декаді травня (у парниках – з середини березня) і триває до вересня. Самка відкладає від 100 до 500 яєць(!). На 10-15-й день (залежно від температури ґрунту) відроджуються личинки, що закінчують свій розвиток на наступний рік. Весь цикл продовжується 13-14 місяців. 

По-друге, відсутня будь-яка система винищувальних заходів, зате очевидна низька активність городників. Одні журяться з приводу втрат, але, не бачачи виходу, тільки приречено розводять руками, інші роблять боязкі кроки, намагаючись захистити від шкідника хоч би свіжовисаджену розсаду, а треті взагалі нічого не роблять, покладаючись на везіння та сприятливий результат. І чинять необачно: не сьогодні-завтра капустянка дасть про себе знати – знищить плоди копіткої праці, а значить, позбавить городників надії на врожай.

Випробувавши на практиці багато різних способів, я дійшов висновку, що повністю винищити ведмедку нереально, але звести до мінімуму втрати може за бажання кожен городник. 

Надійні "лінії оборони" 

Боротьбу з капустянкою необхідно вести комплексно впродовж усього року, а не обмежуватися лише літнім сезоном. Особливу увагу слід приділяти профілактичним заходам.

• Насамперед спробуйте виключити на своєму городі сприятливі місця для розмноження капустянки – купи гною, листя, компосту, сміття. Під ними ґрунт добре прогрівається, і яйцекладка у капустянки може початися дуже рано – у другій половині березня.
• Місця складування підсобних матеріалів потрібно огородити по периметру жерстю, руберойдом, старим лінолеумом, шифером, заглибивши їх у землю на 50-60 см. Огородження має бути без щілин (особливо по кутах).
• Перед складуванням по внутрішньому периметру необхідно зробити борозенки на глибину 3-4 см і закласти в них приманку (з зерна, крупи) протруєну одним із інсектицидів. Борозни присипати піском.
• По зовнішньому периметру теж проробити борозенки на глибину 5-6 см, злегка полити їх гасом (наповнити тирсою, шматочками мішковини, змоченою в гасі) або посипати тютюновим пилом, а потім присипати піском. 
• Але краще і найнадійніше – захистити всю свою ділянку (якщо, звичайно, є така можливість) по периметру жерстю, заглибивши листи в землю на 50-60 см і піднявши над її поверхнею на 40-50 см, щоб ведмедка не переповзала і не перелітала із сусідніх ділянок. 

Можна зробити і другу "лінію оборони" – посадити по периметру ділянки чорнобривці (тагетес), запах яких капустянка не переносить. Відлякує шкідника запах вільхи та черемхи. 

Пастки та брязкальця... 

Способи фізичного знищення капустянки, пропоновані наукою (в основному за допомогою хімічних препаратів вофатокс, банкол), дійсно ефективні. Але я віддаю перевагу іншим – екологічно безпечним. Їх чимало в моєму арсеналі, тож зупинюся на найдієвіших. 

З настанням холодів капустянка шукає теплі місця для перезимівлі. Потрібно "допомогти" їй у цьому. 

• У різних місцях на ділянці копаю ями та встановлюю в них старі відра (бачки, великі каструлі, тазики), обов'язкова умова – наявність дна. Верх ємності повинен бути на 3-4 см нижче за рівень ґрунту.
• Ємності на 2/3 заповнюю гноєм (найкраще кінським) і на 1/3 – перепрілим вологим листям, яке зверху поливаю олією (1 ст. ложка). Чим сильніший у приманки запах, тим вона привабливіше для вовчка. Багато хто "присмачує" гній пивом (2-3 ст. ложки на ємність) – це теж хороша приманка.
• Зверху на відро кладу рейки, на них – руберойд чи темну плівку і присипаю землею, щоб у ємність не просочувалася дощова вода. Орієнтиром служить дужка відра, що височить над землею. Якщо використовую інші ємності, ставлю тут кілочки.
• Навесні, як тільки зійде сніг, ємність витягаю з ґрунту. Попередньо на листі жерсті розводжу багаття і, висипавши в нього вміст пастки, спалюю всіх її мешканців. 
• Чим більший обсяг ємності, тим більше у ній капустянок. (Спробуйте це зробити, і ви побачите, скільки шкідників зібралося в ємність на перезимівлю!).
• Цю процедуру можна повторювати неодноразово, закопуючи пастки на початку кожного літнього місяця (травень, червень, липень) і викопуючи днів через 30.  

Якщо ємність заповнювати гноєм (шар 5-7 см), а зверху присипати пухкою зволоженою землею, то, мабуть, кращого місця для кладки яєць ведмедка собі уявити не може, вона охоче заповзає в розставлені пастки. 

З настанням теплих днів, коли ґрунт прогріється до 12-15 °С, ведмедка виповзає з місць сплячки (в сувору зиму вона може ховатися на глибині до 1 м) і піднімається ближче до поверхні ґрунту.  

Кінець квітня - середина травня – критичний час, пік шкідливості капустянки, що зголодніла за зиму. Вона активно шукає корм, тому потрібно вживати екстрених заходів, щоб захистити незміцнілі рослини на грядці.

• Я роблю пастки – беру 15-20 дволітрових пластикових пляшок, заливаю в них по 1 столовій ложці ароматної олії або по 2-3 ложки пива. Зав'язую шийку бинтом або марлею (в один шар), щоб капустянка могла прогризти його.
• Пляшки закопую під кутом 50-60 °, заглибивши на 3-4 см, на грядках по всьому городу. Шийку пляшок зверху прикриваю дощечкою або шматком шиферу.
• Через 8-10 днів за допомогою шпагату, прив'язаного до шийки, витягаю пастки і видаляю з них вовчків, що потрапили в капкан.

Цю операцію можна повторювати багаторазово, до осені, закопуючи в "хворих місцях" на грядках потрібну кількість пасток. Є надія, що капустянка при цьому пощадить ваших вихованців, тому що її більше приваблюють ароматні "десерти", ніж огрубілі стебла рослин. 

• Навесні або восени за один-два дні до перекопування вздовж грядки роблю в ґрунті борозенку глибиною 4-5 см.  У неї тонким шаром насипаю тирсу (листяних порід), змочену пивом. Ведмедки сповзаються до борозенки "поласувати брагою", і їх легко знищити під час перекопування.
• Перекопую грядку на глибину до 20 см. Глибоке перекопування сприяє руйнуванню ходів та гнізд капустянки.
• Не забувайте, що ведмедка віддає перевагу добре удобреним, багатим на перегній ґрунтам і зволоженим ділянкам. Після поливу та дощу обов'язково розпушіть ґрунт. Це не лише агротехнічний прийом (руйнування кірки), а й один із способів боротьби з капустянкою.  Глибоким розпушуванням руйнуються її ходи. 
• Цілком себе виправдовує і такий спосіб: після висадки розсади навколо стебла в діаметрі 12-15 см пророблюють борозенку на глибину 3-4 см, насипають в неї 1-2 чайні ложки товченої яєчної шкаралупи, змоченої олією, і присипають зверху піском.  Ведмедка, що "поласувала" шкаралупою, гине. 
• Шкідника можна знищити і за допомогою приманок із звареного зерна, обробленого одним із інсектицидів, яких у продажу багато. Кажуть, дуже ефективний гранульований препарат грім, якщо вносити 2-3 г гранул у нірку або в ґрунт навколо рослин на глибині 3-5 см.

Ведмедка, як і кріт, чуйно реагує не тільки на коливання ґрунту, а й на звуки. Вигнати шкідника з городу можна за допомогою нехитрого пристрою. Візьміть трубу або металевий прут (арматуру) довжиною 2-2,5 м і вбийте в землю на 50-60 см. На капроновому шнурі довжиною 1,5 м подвійним вузлом закріпіть послідовно через 12-15 см 5-6 старих металевих кришок. З'єднавши кришки в гірлянду, кінець шнура закріпіть на верхній частині труби (арматури). "Гірлянда" не повинна стикатися з рослинами. Тоді при найменшому пориві вітру кришки ударяються об опору і видають приємний мелодійний звук, який відлякує вовчка. На ділянці бажано встановити кілька таких "музичних інструментів".

Глибоко переконаний, що викладені мною деякі способи боротьби з вовчком, – лише частина великого арсеналу, що є на "озброєнні" у городників. 

Віктор Лісовик

По "гарячих слідах" 

Понад 30 років тому один садовод, людина допитливого розуму, майстер-"золоті руки", поділився своїми спостереженнями за ведмедкою та розповів про способи її знищення.

Пройдіться вранці своїм городом і уважно огляньте рослини. Якщо виявите на грядці пониклу або мляву стеблинку – знайте, що це результат "діяльності" ведмедки. Рослина легко витягується з ґрунту – її стебло на глибині 2-5 см перегризене, змочалене. 

Схоже, капустянка знищила рослину не тому, що хотіла її з'їсти (адже слідів "обіду" немає!), а тому, що вона кидала тінь на її гніздо. Значить, гніздо шкідника десь тут, поряд із загиблою рослиною. 

Запустіть пальці в лунку біля пенька від рослини, і легко знайдете хід вовчка. Він, як правило, буває на глибині 3-5 см від поверхні ґрунту. Робочі ходи вовчка – справжні лабіринти, прокладені в горизонтальних напрямках. Добре "слідувати" за ними за допомогою великого широкого ножа, пласт за пластом зрізаючи ґрунт. Стоп! Хід уперся в щільну грудку ґрунту і роздвоївся. Акуратно очистіть грудку від ґрунту і зріжте її зверху. Вам відкриється овальна порожнина (камера), в якій безліч (200-350 штук!) маленьких жовтих яєць – це гніздо капустянки.

• Практика показала, що цей шкідник будує своє гніздо поблизу поверхні ґрунту (на глибині 5-12 см), щоб воно добре прогрівалося сонцем. Обережно витягніть гніздо з ґрунту, віднесіть подалі від грядки та розкрийте. Під прямим сонячним промінням яйця капустянки висохнуть і загинуть.
• Часто буває, що під час прополювання або розпушування городу ви випадково розкриваєте гніздо капустянки сапкою. І в цьому випадку його потрібно акуратно витягти із ґрунту. Якщо ж яйця розсипалися, їх можна зібрати і роздавити чи розкидати у сонячний день поверхнею грунту – вони загинуть. 

Тепер треба спіймати дорослу ведмедку. Ретельно обстежте пальцями дно лунки біля входу у гніздо. Ви легко знайдете ще один хід, що веде від гнізда вертикально донизу. Там, на глибині, притулок капустянки, в якому вона рятується, почувши небезпеку. Запам'ятайте, де знаходиться вертикальний хід, щільно утрамбуйте руками всю лунку, заберіть грудочки ґрунту, візьміть у руки лопату і... замріть! Розташовуйтесь зручно, не ворушіться – у капустянки гострий слух. Чекати доведеться 5-20 хв. Вирішивши, що небезпека минула, капустянка повертається в гніздо. Але на її шляху – ущільнений ґрунт, який доводиться розсувати. І ви побачите, як на дні лунки (іноді збоку) ґрунт ворушиться і піднімається. Миттєво занурюйте лезо лопати так, щоб відсікти вовчку відхід, і вивертайте ґрунт нагору – шкідник спійманий! 

Були роки, коли я на трьох сотках городу за літо знищував до 20-30 гнізд вовчка. Зараз знаходжу не більше 2-5, таким ефективним виявився цей спосіб.  

Останнім часом я рідко сиджу з лопатою біля гнізда. Вийнявши гніздо та очистивши вертикальний хід, заливаю в нього розчин будь-якого прального порошку. Літра рідини достатньо, щоб капустянка вилізла з нори. Якщо я втратив хід, то ущільнюю лунку і йду. Через півгодини-годину по здибленому ґрунті визначаю його "маршрут", розчищаю хід і заливаю в нього розчин. Рослинам цей розчин не страшний, тому що по вертикальному ходу він проливається далеко вглиб, не забруднюючи орний шар. 

Юрій Хвастунов 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com