Повторюємо основи: що потрібно знати для успішного вирощування капусти

Найпоширеніша помилка в агротехніці овочевих культур, особливо у городників-початківців, – недотримання сівозміни. 

Якщо на ділянці сівозміна відсутня, то в ґрунті швидко накопичуються шкідники і хвороби, які вражають як певну культуру, а й споріднені їй. Тому овочі слід висаджувати з урахуванням їхньої приналежності до ботанічної родини.

Зокрема, капуста відноситься до родини хрестоцвітих – найчисленнішої на нашому городі. Сюди відносяться всі види капусти (білокочанна, червонокачанна, цвітна, листова, броколі, кольрабі, брюсельська, китайська, пекінська), а також редис, редька, ріпа, дайкон, крес-салат, гірчиця. Ці культури потрібно повертати на колишнє місце не раніше, ніж через 4-5 років.

Звідси висновок: слід розширювати асортимент вирощуваних на городі  овочів представниками інших ботанічних родин.

Найкращі попередники для капусти – морква, помідори, огірок, рання картопля, цибуля, бобові.

Дуже важливо планувати посадки та обов'язково записувати чергування культур. Це допоможе уникнути помилок під час їх розміщення.

Велике значення для майбутнього врожаю має родючість вашої ділянки. Як її визначити, чи не вдаючись до послуг агрохімічної лабораторії? Перші висновки можна зробити вже при осінньому перекопуванні. Ділянку під капусту з осені перекопують на глибину 25-30 см, грудки не розбивають.

• Якщо при цьому трапляється мало дощових черв'яків і ґрунт неструктурований (погано розпадається або, навпаки, сильно розсипається), – значить, його родючість низька.
• Якщо капуста на вашій ділянці росте погано, зате хвощ і кінський щавель почуваються чудово, – значить цей ґрунт кислий, і його потрібно "коригувати", вносячи з осені органічні добрива (по 5-6 відер компосту або перегною на кожні 10 м²). Щоб досягти помітного покращення, цю процедуру необхідно повторити 4-5 сезонів, так що запасіться терпінням. 

Особливу увагу слід приділити мінеральним добривам.  Рослини повинні отримувати з ґрунту 14 елементів живлення: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, залізо, марганець, цинк, мідь, бор, молібден, кобальт та хлор. Щоб отримати високий урожай капусти, у ґрунті повинні бути всі зазначені елементи живлення у достатній кількості та у збалансованому співвідношенні.

Слід також мати на увазі, що внесення лише одного з елементів без урахування співвідношення його з іншими може лише погіршити родючість вашого ґрунту.

Нестача чи надлишок будь-якого з елементів живлення негативно позначається на кількості та якості врожаю. Зокрема, через брак бору у цвітної капусти виявляються характерні симптоми: порожнина в качані, пухка голова іржавого кольору.

Щоб забезпечити рослини капусти мінеральними речовинами навесні при посадці вносять 250-300 г суперфосфату, 200-250 г аміачної селітри, 200-300 г калійної селітри на 10 м².

Через 10 днів після висадки розсади проводять підживлення розчином гноївки, розведеної у 5 частинах води, витрачаючи 1 л розчину на одну рослину.

На початку зав'язування кочанів рослини підживлюють таким самим розчином, але з додаванням 40 г золи на 10 л розчину (2 л на рослину). Третє підживлення – через 20 днів, доза така ж.

Рослини повинні отримувати достатньо тепла та світла, не затіняти один одного, не конкурувати у боротьбі за площу живлення.

• При квадратно-гніздовому способі вирощування розсаду білокачанної капусти висаджують за схемою 50 х 50 см.
• Розсаду цвітної капусти висаджують рядовим способом з міжряддям 60 см і відстанню між рослинами в ряду 35-40 см.
• Можна також висаджувати розсаду двома рядами в шахматному порядку, з відстанню між рослинами для ранньої капусти – 30 см, для цвітної та пізньої – 35 см. 

Оскільки капуста – вологолюбна рослина, поливати її потрібно своєчасно та рясно. Ранньостиглу капусту поливають зазвичай 6-7 разів (по 50-60 л води на 10 м²), а пізньостиглу – 10-12 разів такою ж кількістю води.

Не можна допускати переростання розсади (це стосується насамперед цвітної капусти) – вона гірше приживається і, як правило, дає нижчий урожай.

• Оптимальний вік для висадки розсади білокачанної капусти: ранньої та середньостиглої – 7 тижнів, пізньостиглої – 5-6 тижнів; для цвітної капусти – 7,5 тижня.
• Білокочанна капуста на момент висадки повинна мати 4-5 справжніх листків, цвітна – 3-4.
• Вирощувати розсаду краще у стаканчиках чи касетах, щоб при пересадці не травмувалася коренева система. 

У фазі формування качана капусту підгортають, щоб утворилося більше придаткових корінців.

У жодному разі не можна обривати покривне листя – це не прикраса, а активно працюючий орган рослини, що забезпечує його живленням. Потрібно прагнути, щоб вегетативна маса рослини була оптимальною, тоді вона дасть найвищий урожай.

Якщо агротехніка дотримана, причина невдач – шкідники та хвороби. 

З хвороб найшкідливіша кіла. Вона поширена переважно на кислих ґрунтах. Від неї страждають насамперед корені  капусти: на них утворюються потворні здуття, що буріють, загнивають та відмирають.

Хвороба швидко розвивається за нормальної температури 18-24 °C. Уражені рослини стають млявими навіть при хорошому поливі: викривлення та нарости перекривають кореневу систему, вона погано поглинає воду та розчинні речовини із ґрунту. В результаті листя блідне, рослина погано розвивається і качани не формуються. 

Боротися з кілою капусти складно, оскільки збудник хвороби тривалий час (6-7 років) зберігається у ґрунті, який і є джерелом інфекції. 

• Стримує поширення кіли вапнування, оскільки внесений кальцій вирівнює кислотність ґрунту. На 1 м² під осіннє перекопування вносять 0,9-1,2 кг вапна або при висадці розсади поливають ґрунт вапняним молоком (0,5 л на 1 м²).
• Проти кіли та інших хвороб капусти застосовують також фунгіциди: 0,1-0,15%-ну суспензію фундазолу, 50% з. п. –1 г препарату на 1 м² або 0,4-0,45%-ну суспензію колоїдної сірки-3-4 г на 1 м². Суспензією фунгіциду потрібно поливати ґрунт при висадженні розсади. 

Капустяні культури страждають від багатьох шкідників, але найчастіше від капустяного білана. У південних районах України літ цього метелика починається зазвичай у квітні, у північних – у травні. Самки відкладають яйця на рослини капусти та інші хрестоцвіті, бур'яни. Через 6-13 днів із яєць виходять гусениці, які живуть та харчуються на рослинах впродовж 15-30 днів, залежно від погодних умов. Особливо ненажерливі гусениці старшого віку. Друге покоління гусениць розвивається наприкінці липня (на півдні може розвиватися 3-4 покоління). 

На початку квітня на хрестоцвітих бур'янах і ранніх хрестоцвітих культурах з'являються також дрібні чорні мошки, що стрибають. Це хрестоцвіті блішки – чорна та хвиляста. Дорослі комахи особливо сильно ушкоджують сходи редису та розсаду капустяних культур.

Вийшовши із зимівлі, самки блішок відкладають на поверхні ґрунту яйця. З них виходять личинки, які живуть у ґрунті та харчуються дрібними корінцями хрестоцвітих культур, але не завдають їм великої шкоди. Нове покоління комах  з'являється в липні і може завдати серйозної шкоди хрестоцвітим культурам, що вирощуються у другій половині вегетації. 

У північних районах України в окремі роки, а південних постійно ці культури пошкоджує капустяна моль. Доросла комаха – невеликий метелик довжиною 7-9 мм – з'являється на початку червня, відкладає яйця на нижню поверхню листя хрестоцвітих рослин. Через 3-7 днів гусениці, що відродилися, прогризають зовнішню оболонку листа і впроваджуються в його тканину, проробляючи в ній "міни". Через 2-3 дні вони виходять на поверхню листа та харчуються. Часто гусениці молі ушкоджують внутрішні листочки і верхівкову бруньку рослин капусти, завдаючи таким чином великої шкоди врожаю.

Як же приборкати капустяного білана та інших ворогів капусти? 

Якщо ви вирощуєте капусту тільки для себе (як правило, це 20-30 рослин ранньої капусти, близько 30 – цвітної та 40-50 рослин пізньої), то таку ділянку можна обстежити впродовж двох-трьох годин, зібрати вручну гусениць капустяного білана  молодшого віку та знищити. Проти блішок на малій площі можна успішно застосовувати покривні матеріали.

Важливо також ретельно дотримуватися агротехніки, оскільки здорові та сильні рослини менше страждають від шкідників.

Якщо ж ви займаєтеся вирощуванням капусти на великій площі (де механічний збір шкідників практично неможливий), то проти листогризних шкідників потрібно застосовувати пестицидні препарати: децис, 2,5% к. – 0,3 л/га, дві обробки, період очікування 20 днів; фастак, 10% к. е. – 0,1-0,15 л/га, дві обробки, період очікування 30 днів.

При появі гусениць молодшого віку обробки капусти інсектицидами потрібно проводити у фазі розетки листя, що сформувалася, але не пізніше фази зав'язування качанів у капусти. Витрата робочого розчину препаратів – 10 л на сотку. 

Працюючи з пестицидами, важливо добре захищати обличчя, руки та інші відкриті ділянки шкіри, уникати потрапляння препарату в очі. Якщо вам все ж таки не вдалося вберегтися від цієї неприємності, то ділянку тіла, що зазнала контакту з препаратом, негайно промийте чистою водою; за необхідності нейтралізуйте токсичність препарату, обробивши шкіру слабким антисептиком. 

Крім дотримання всіх загальновідомих правил особистої безпеки, при роботі з інсектицидами необхідно також враховувати, що високотоксичні препарати не можна застосовувати на городах та ділянках, які розташовані ближче за 2 км від водойм. 

За матеріалами Оксани Павлось, Сергія Тарана 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com