Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Весна садовода: що потрібно зробити в плодовому саду та у ягіднику у травні

11 травня 2024
1655
Весна садовода: що потрібно зробити в плодовому саду та у ягіднику у травні

Травень – торжество весни, час цвітіння рослин. З кожним новим днем у саду додається більше світла і тепла. Але дуже часто у травні також бувають підступні нічні заморозки, а ще випадає град, який може занапастити перші зав'язі та молоді саджанці. З настанням активної вегетації у плодових рослин додається турбот і садовода. Плодові дерева та ягідні кущі потрібно захистити, підживити, підготувати до сезону плодоношення. Початок травня – також найкращий час для щеплення за кору.

У цей час перекопують чи рихлять пристовбурні кола і міжряддя, вносять органічні і мінеральні добрива. 

На період заморозків чи холодів суницю вкривають плівкою, поливають. У разі загрози заморозків під час цвітіння проводять димлення. Хороші результати дає полив ґрунту під деревами, а під час заморожування – обприскування дерев водою.

  • Найбільш чутливі до зниження температури маточки квіток. Вони гинуть вже за 1 °С, тичинки – за 1,5 °С. 
  • Молода зав'язь всіх плодових порід ушкоджується за нормальної температури 1-1,5 °С.

На молодих деревах проводять зелені операції – виломку зелених пагонів, що йдуть усередину крони або загущають її, а також накладання прищіпок для збільшення кута відходження пагонів від стовбура. Рани, що утворюються при виломці, невеликі та швидко заростають. А в майбутньому не виникає потреби вирізати чи випилювати пагони.

Якщо стоїть спекотна та суха погода, особливо під час зав'язування плодів, необхідно провести полив із обов'язковим мульчуванням ґрунту під деревами. У якості мульчі використовують торфокрихти, бадилля, траву. Хороші результати дає мульчування соломою (шар щонайменше 10 см). 

Утримання міжрядь

У молодому саду до 3-4-річного віку найкраще утримувати ґрунт під чорною парою. Розпушування міжрядь проводять на глибину 15-20 см, а в пристовбурних колах – до 10-12 см.

Останнім часом багато садоводів захоплюються залуженням ґрунту в міжряддях. Але такий спосіб дає хороші результати в садах, розміщених на схилах, і за обов'язкового дотримання наступних умов:

  • внесення високих доз азотних добрив – по 1,5-2,0 кг діючої речовини на 100 м2 (приблизно 4,5-7,5 кг аміачної селітри);
  • підтримка трав'яного покриву висотою 5-10 см. Для цього в першій половині літа необхідно викошувати траву кожні два тижні, а в серпні-вересні через 20-30 днів;
  • полив трави в посушливий час. 

У перші роки після введення культурного залуження або так званої газонної системи дерева можуть відчувати нестачу азоту, оскільки його перехоплюють корені трав. Для відшкодування цієї нестачі одразу після цвітіння рекомендується обприскати дерева 0,5%-ним розчином сечовини (50 г на 10 л води).

Удобрення садів та ягідних кущів 

Якщо перед посадкою дерев ґрунт був добре заправлений органічними, а також фосфорно-калійними добривами, то перший рік добрива у плодовий сад не вносять, а в наступні 3-4 роки після посадки необхідно вносити тільки азотні добрива.

На 2-3-й рік азотні добрива вносять навесні, перед першим розпушуванням, з розрахунку 6-9 г діючої речовини на 1 м2 пристовбурного кола (18-27 г аміачної селітри або 15-20 г синтетичної сечовини).

Діаметр пристовбурного кола на 2-3-й рік після посадки має бути 2-2,5 м, а в наступні роки (до 8-9-річного віку) його збільшують щорічно на 0,5 м.

Починаючи з 5-го року необхідно, крім азотних, вносити фосфорні та калійні добрива.

Якщо перед закладкою саду ґрунт не був підживлений органічними та мінеральними добривами, їх необхідно при вносити, починаючи з 2-го року вегетації, з розрахунку на 1 м2: суперфосфат – 25-30 г, калій хлористий або сульфат калію –18-20 г, сечовина (карбамід) 15-20 г, перегній – 3-4 кг через кожні 2-3 роки, гнойова жижа (розведена водою в 2-4 рази) 0,6-0,8 кг, пташиний послід (розведений водою в 8-10 разів) ) 0,06-0,1 кг. 

Ягідні кущі також позитивно реагують на добрива. Молоді кущі у перші два роки вегетації навесні підживлюють лише азотними добривами з розрахунку 18-20 г аміачної селітри на 1 м2. На третій та в наступні роки вносять повне мінеральне добриво: по 20-25 г аміачної селітри, 30-40 г суперфосфату та 25-30 г калійної солі на 1 м2. Також один раз на 2-3 роки вносять органічні добрива з розрахунку 2,5-3 кг на 1 м2.

Суницю в перші 2 роки після посадки підживлюють азотними добривами з розрахунку 18-20 г аміачної селітри на 1 м2.  При осінній посадці азотні добрива вносять вперше навесні наступного року, а за весняної – у липні-серпні поточного року. Після збирання врожаю вносять аміачну селітру чи інше азотне добриво (20-25 г), суперфосфат (25-30 г), калійну сіль (15-20 г) на 1 м2. Навесні третього року вносять азотні добрива (25-30 аміачної селітри на 1м2). 

Посадка суниці 

  • Суницю висаджують за схемою 60-70 х 15-25 см.
  • При посадці важливо стежити, щоб верхня брунька не була засипана землею.
  • Сорти розміщують за термінами дозрівання – ранні з ранніми, пізні з пізніми.
  • Одразу після посадки проводять полив. 
  • Через 10-12 днів перевіряють приживання суниці, на місце загиблих підсаджують нові рослини.

Догляд за плодовим садом 

Продовжують контролювати розвиток щеплень і окулянтів у плодовому саду, виламують поросль, що росте нижче за щеплення, за необхідності проводять полив. З появою листочків із щеплень знімають ковпачки. 

Після цвітіння проти комплексу шкідників та збудників хвороб проводять комбіноване обприскування всіх плодових дерев пестицидами (коли середньодобова температура піднімається до 10 °C, починається відродження гусениць яблуневої, грушевої та сливової плодожерки). 

Після цвітіння на деревах кісточкових порід виразно видно ознаки захворювання на моніліоз і кучерявість. Уражені моніліозом гілки необхідно зрізати нижче за місце ураження, захоплюючи до 10-15 см здорової тканини, і спалити. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті