Ґрунтопокривні троянди: вирощування, догляд, обрізка, найкращі сорти

Чим приваблюють ґрунтопокривні троянди?

Серед загальновідомих і широко використовуваних сьогодні у всьому світі садових груп (чайно-гібридна, флорибунда, мініатюрна та ін.) все більший інтерес викликають ґрунтопокривні троянди.

Це одна з порівняно нових груп, виділена наприкінці 70-х – на початку 80-х років ХХ століття. Спочатку до неї входили одноразово квітучі сорти.

Сучасні представники ґрунтопокривної групи найчастіше відрізняються рясним, за умов України практично безперервним цвітінням протягом вегетаційного періоду — з початку червня до осінніх приморозків.

Більшість сортів цієї групи вирізняються високою зимостійкістю та значною стійкістю проти збудників таких грибних хвороб, як борошниста роса, плямистості тощо.

Трохи історії

Треба сказати, що ще в попередні століття садівники використовували як ґрунтопокривні рослини деякі види шипшин з довгими стеблами, що стелилися по землі, такі як R. Arvensis Huds., R. multiflora Thunb. та R. wichuraiana Crep.

На початку ХХ ст. був виведений один з перших сортів типу, що стелеться - 'Max Graf'. Його одержали на основі виду R. wichuraiana Crep. Більш компактний порівняно зі своїм диким попередником цей сорт, незважаючи на те, що мав прості квітки (п'ять пелюсток), з успіхом почали використовувати як ґрунтопокривний.

Слідом за ним з'явилися 'The Fairy', 'Sea Foam', 'Nozomi', 'Swany' та інші сорти такого ж типу, що широко використовуються в наш час. Раніше фахівці відносили їх до поліантової, плетистої та мініатюрної груп.

Характерні особливості

В даний час у ґрунтопокривну групу об'єднують сорти з різною формою росту:

• невисокі (40-45 см) з пагонами, що стелиться;
• середньорослі (50-60 см) з розлогими стеблами;
• троянди з довгими дугоподібними спадаючими стеблами.

Для більшості ґрунтопокривних троянд характерні густо вкриті темно-зеленим дрібним листям пагони.

У деяких сортів вони вкорінюються по всій довжині, розповзаючись і утворюючи щільний зелений килим, з-під якого ґрунт практично не видно.

Квітки у троянд грунтопокривної групи прості, напівмахрові або махрові з характерною для цих сортів гамою кольорів. Вони можуть бути дрібними (діаметр до 4 см), найчастіше зібрані у великі або ж середні (діаметр до 7 см) суцвіття, від однієї до трьох квіток на кожному квітконосі.

Де краще посадити ґрунтопокривні сорти троянд?

Ґрунтопокривні троянди використовують і висаджують з урахуванням їхньої форми:

• низькорослі сорти з пагонами, що стелються, добре виглядають в бордюрах вздовж доріжок і по краю клумби. Висаджують їх з відривом 40-50 см одна від одної і з міжряддями 50 см.
• Середньорослі сорти з розлогими стеблами використовують у озелененні великими групами у вигляді куртин, розташованих у певному віддаленні від доріжок та оглядових майданчиків. Кущі висаджують через 50-70 см і з міжряддями 70 см.
• для декорування схилів або невеликих піднесень відмінно підходять сорти з довгими пагонами, що поникають, які висаджують на відстані 70-80 см, не більше двох рослин на 1 м².

Особливості посадки

Саджанці троянд із відкритою кореневою системою, а також упаковані в торф або тирсу для більш тривалого транспортування та зберігання в нашій кліматичній зоні найкраще висаджувати навесні, з 5 по 20 квітня, або восени, з 20 вересня до 10 жовтня.

Наша порада:

Особливу увагу слід приділяти тому, щоб кущі мали добре розвинену кореневу систему і не менше трьох свіжих (не підсушених), зелених, без найменших ознак ураження хворобами або шкідниками пагонів, з 3-4 бруньками на кожному.

Кущі, які продають в контейнерах, можна пересаджувати в грунт протягом усього вегетаційного сезону. При цьому треба постаратися повністю зберегти цілою земляну грудку, в якій росте троянда.

Який догляд необхідний ґрунтопокривним трояндам?

Варто пам'ятати про те, що догляд за молодими насадженнями в перший рік після посадки багато в чому визначає їх розвиток і цвітіння.

Навесні їх треба своєчасно звільнити від зимового укриття, притінити на деякий час сосновим або ялиновим лапником, щоб захистити ніжні бруньки, що пробуджуються, від перших палких сонячних променів, особливо небезпечних в полуденний час.

До речі, лапник захистить бруньки, що вже прокинулися, і від весняних нічних заморозків, які практично щороку спостерігаються в нашій кліматичній зоні.

Більшість троянд цвітуть вже першого року після посадки, витрачаючи на цвітіння багато енергії. Тому для зміцнення кущів, першого цвітіння не допускають.

Починаючи з червня, всі бутони ретельно та акуратно видаляють. Цвісти вони будуть лише у серпні. І хоча зацвітуть вони цього разу ще не так масово, як наступного року, але вже потішать вас своєю красою.

Проводячи озеленення ґрунтопокривними сортами, слід знати, що всі вони, як і переважна більшість троянд (виняток становлять шипшини), потребують ретельного догляду.

Наша порада:

Поряд з обов'язковими агротехнічними заходами з догляду — розпушування ґрунту та видалення бур'янів не менше двох разів на місяць, систематичний полив, підживлення органічними та мінеральними добривами, а також своєчасний захист від шкідників та грибних хвороб, велике значення має регулярне правильне обрізування кущів.

Протягом вегетаційного сезону більшість ґрунтопокривних троянд цвітуть кілька разів із незначними перервами.

Коли потрібно проводити обрізку?

Проводячи обрізку рано навесні, необхідно видалити ушкоджені після зими, примерзлі, а також старі (4-річні та старші) пагони.

У літній період після кожного цвітіння квітки, що в'януть, з частиною квітконоса обрізають.

Восени перед укриттям на зиму з кожного куща необхідно обрізати або обірвати все листя і видалити його з ділянки, на якій ростуть троянди. Це треба для профілактики грибних захворювань наступного вегетаційного сезону.

Чи потрібно проводити розрідження куща?

Крім ранньовесняної обрізки пагонів, кількох літніх і пізньоосінніх, ґрунтопокривні сорти, для яких характерний інтенсивний ріст, потребують систематичного розрідження куща.

Для цього протягом усього літа найбільш товсті, спрямовані строго вертикально, а також найтонші і слабкі пагони треба повністю вирізати.

Загущені кущі більше схильні до хвороб, декоративність їх знижується.

Якщо троянди вирощені не з живців (кореневласні), а окульовані на шипшині, необхідно своєчасно видаляти дику поросль, як тільки вона з'являється з підземної частини куща.

Наша порада:

Слід пам'ятати, що грамотне систематичне обрізування троянд протягом усього періоду вегетації дозволяє не тільки щорічно омолоджувати кущі, але й стимулює надалі масове цвітіння, створення суцільного кольорового килима.

Готуємо троянди до зими

Садові троянди — південна теплолюбна культура, тому в зимовий період переважна більшість сортів в умовах України потребують укриття.

Не слід поспішати з укриттям троянд на зиму. Оптимальний час для цього після настання мінусової температури. Перші приморозки 0 ... -3 ° С сприяють підготовці рослин до зими.

Для захисту ґрунтопокривних троянд на зимовий період краще використовувати комбінований спосіб укриття, тобто прикрити кущі хвойним або ялиновим лапником, а зверху злегка присипати землею.

Своєчасний захист троянд від хвороб та шкідників

Важлива умова нормального росту та розвитку троянд – захист їх від хвороб та шкідників.

Вони потребують систематичного (1 раз на тиждень) уважного огляду для виявлення перших симптомів захворювання або одиничних екземплярів шкідників на кущах, щоб якомога раніше вжити заходів щодо боротьби з ними і не допустити масового ураження рослин.

Кращі сорти ґрунтопокривних троянд

Сучасний асортимент ґрунтопокривних троянд дуже широкий. Він дозволяє при виборі враховувати не тільки забарвлення та декоративність квіток, що найчастіше роблять квітникарі-аматори, але в першу чергу форму росту, а також попередню характеристику зимостійкості та стійкості його до грибних хвороб.

Використання найбільш стійких сортів є запорукою успішного вирощування. Досвід культивування ґрунтопокривних сортів показує, що найбільш стійкими повторноквітучими є такі:

• 'Snow Ballet' (до 60 см заввишки та завширшки),
• 'Snow Capret' (30 см заввишки і до 60 см завширшки),
• 'Swany' (до 45 см заввишки та до 1,5 м завширшки) - з білими махровими квітками;
• 'Knips' (до 30 см заввишки та до 60 см завширшки);
• 'Lovely Fairy' (до 60 см заввишки і до 50 см завширшки) - з махровими квітками рожевих тонів;
• 'The Red Fairy' (до 60 см заввишки та до 50 см завширшки);
• 'Fairy Queen' (до 60 см заввишки і до 50 см завширшки) - з махровими квітками в червоних тонах.

Прихильникам золотисто-жовтих відтінків підійдуть сорти 'Cubana' (до 50 см заввишки та завширшки) та 'Sunny Rose' (до 30 см заввишки та 40 см завширшки).

Поціновувачам не тільки пишного цвітіння, але й ніжного аромату можна порекомендувати для озеленення досить відомі ґрунтопокривні сорти 'Heidekonigin' (рожева, до 80 см заввишки і 2 м завширшки), 'Sea Foam' (біла, 60 см заввишки та завширшки), а також новіші чисто-білі 'Innocencia' і 'White Roadrummer' (до 50 см заввишки та завширшки). Усі вони цвітуть кілька разів протягом літа.

Наша порада:

Використання всіх цих сортів з урахуванням біологічних особливостей кожного з них дозволить не тільки прикрасити розкішним килимом ту чи іншу територію, а й підкреслити неперевершену красу цариці квітів експозиції.

Ольга Ткачук, кандидат біологічних наук
© Журнал «Городник»
Фото: Wikimedia Commons