Найкраща з ліан: актинідія аргута в садах України

Детально про культуру

Актинідія аргута – ліана висотою до 7 м (дикорослі форми досягають 30 м) з гладенькими гілками, сіро-бурою корою, що відшаровується. Це  надзвичайно цінна за своїми характеристиками і цілком підходяща до нашого клімату культура.

Можливо, в майбутньому вона займе одне з провідних місць серед плодових рослин в нашому краю, а при озелененні будинків та інших будівель потіснить виноград, оскільки більш стійка до різних хвороб і шкідників, а також до негативних температур в зимовий період. 

Актинідія – лісова рослина, вона росте в тіні під деревами, в боротьбі за світло ліана обвиває стовбури і досягає вершин опорного дерева, там цвіте і плодоносить. Висновок – при вирощуванні в саду в культурі актинідії необхідна опора.

У актинідії поверхнева коренева система. Щоосені опале листя вкриває землю, утворюючи природний шар мульчі, і тим самим захищає коріння актинідії в безсніжні морози взимку, а влітку – від пересихання. Природна мульча також затримує вологу, а висока вологість – одна з найважливіших умов нормального розвитку рослин. Тобто при вирощуванні актинідії в саду землю в зоні розташування кореневої системи необхідно мульчувати.

Отже, при вирощуванні актинідії в саду необхідні: опора-шпалера для підв'язки пагонів, підвищена вологість повітря і ґрунту, мульчування пристовбурного кола і напівтінь в перші три роки життя.

Посадка і догляд

Садять і пересаджують актинідії в одно-трирічному віці. Рослини чотирирічного віку і старіші, як правило, не приживаються.

Пересаджувати можна як навесні, так і восени. При осінній посадці рослини до зими встигають вкоренитися і навесні раніше починають рости. До того ж обрізати саджанці можна тільки при осінній посадці.

• Перед посадкою готують ями розміром 60х60х60 см, заповнюють їх сумішшю пухкого ґрунту з перепрілим перегноєм. Можна додати в кожну яму 200 г суперфосфату, 30-40 г сірчано-кислого калію або 1-2 кг деревної золи (при весняній посадці додають ще 150 г аміачної селітри).
• Саджанець встановлюють на горбок родючої землі, рівномірно розправляють коріння, засипають землею.

Відкривати коріння слід тільки безпосередньо перед посадкою – рослини приживаються завдяки дрібним корінцям, які настільки крихітні, що досить 5 хв., щоб вони висохли на повітрі і загинули.

Після посадки і рясного поливу ґрунт навколо саджанця мульчують і встановлюють каркас з плівкою або притіняють рослину. Відстань між рослинами актинідії в саду – не менше 2 м.

В умовах культури актинідії необхідна шпалера.

Ліани в'ються по опорі вільно. Знімати їх з опори на зимовий період немає сенсу, вони легко переносять наші зими і не потребують укриття. Обрізати їх потрібно восени після листопаду.

Навесні це робити не можна, бо після сокоруху обрізана лоза починає «плакати», рослини обезводнюються і слабшають, можуть навіть загинути.

При обрізці необхідно лозу розгорнути і зняти з опори, обрізати всі сухі гілки, що захаращують рослину, старі, а також не визріли пагони, рівномірно розмістити ліану на опорі і заново прив'язати до шпалери.

Оскільки актинідія поки для наших садів відносно нова культура, вона не пошкоджується хворобами і шкідниками, проте в природних місцях проживання на дикорослих рослинах є і збудники хвороб, і шкідники. 

Основний шкідник актинідії в наших садах – кіт. Котам дуже подобається запах молодих пагонів, і вони з'їдають паростки повністю. Тому молоді насадження необхідно захищати сіткою.

Актинідія прекрасно росте і плодоносить у всіх регіонах України. Дає екологічно чисті плоди відмінної якості, не вимагає хімічної обробки і укриття на зимовий період. Садоводи у нашій країни мають оцінити її по достоїнству.

В'ячеслав Левенець 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора