Солодкий корінь надії: лікувальні властивості скорцонери

Джерело порятунку та насолоди 

Скорцонера (Scorzonera Hispanica) – дворічна трав'яниста рослина з м'ясистим стеблом 1,0-1,2 м заввишки. У перший рік життя утворює розетку прикореневого листя і потовщений корінь циліндричної або веретеноподібної форми довжиною до 35 см і товщиною 3,5 см, покритий шорсткою чорною або темною шкіркою; на другий рік цвіте та дає насіння.

У кореня ніжний солодкуватий смак і ледь відчутний аромат ванілі. Великі жовті квітки мають приємний запах, згодом вони утворюють кулю, подібно до кульбаби. Насіння жовто-біле. Скорцонера – добрий медонос.

Батьківщина цієї рослини – південна частина Європи, де чорний корінь зустрічається в природі як багаторічна рослина.

За старих часів скорцонеру використовували в основному як протиотруту при зміїних укусах і тільки в ХVI ст. її почали вирощувати як овочеву рослину.

Завдяки високому вмісту інуліну (10%) скорцонера – чудовий продукт харчування для діабетиків. Корінь також містить вітаміни групи В, Е, РР, С, мікроелементи калій, кальцій, залізо, цинк, мідь, аспарагін, що позитивно впливає на роботу серця, нирок та ще більше 100 біологічно активних речовин. Є дані про те, що скорцонера захищає організм від радіації, виводить радіонукліди, нормалізує вміст цукру в крові.

Вплив чорного кореня на організм людини великий і багатогранний. Сюди можна зарахувати успішне вирішення проблем, пов'язаних з облисінням.

Регулярне вживання скорцонери припиняє ріст пухлин, запобігає артриту, покращує травлення, приводить до норми кров'яний тиск, підтримує молодість шкіри.

У лікувальних цілях вживають натще половину або третину кореня в сирому вигляді протягом двох-трьох місяців, при важких захворюваннях – постійно.

Також рекомендують вживати корінь скорцонери як вітамінну добавку, створену самою природою.

Крім цього, чорна морква відрізняється високими смаковими якостями. Є відомості, що ще за часів Олександра Македонського іспанський козелець подавали до царського столу як делікатес.

Тушкована в олії скорцонера може приємно здивувати навіть найвишуканіших гурманів. Її смак нагадує спаржу. Перед вживанням в їжу скорцонеру очищають від темної шкірки. Щоправда, при цьому біла м'якоть, що знаходиться під шкіркою, швидко темніє. Усунути цей недолік можна так: неочищену скорцонеру опустити в киплячу воду, варити до готовності, потім залити холодною водою і зняти шкірку. 

Корінь скорцонери також використовують для приготування супів, соусів, салатів. Очищене і нарізане коріння можна консервувати на кшталт спаржі. У їжу вживають переважно корінь, але для зелених салатів можна використовувати і молоде листя.

Взірець стійкості 

Агротехніка вирощування скорцонери така сама, як і у моркви. Не дарма рослину іноді називають чорною морквою.

Сіють  рано навесні, щоб отримати врожай наприкінці серпня – на початку вересня. Можна висівати у липні-серпні, тоді продукцію отримаєте у травні наступного року. На насіння залишають кілька рослин, вони чудово зимують у відкритому ґрунті і наступного року зацвітають і дають насіння.

• Культура вимагає пухкого, глибоко (30-40 см) обробленого ґрунту.
• Схема посіву: відстань між насінням 8-10 см, між рядами 20-30 см.
• Глибина загортання насіння 2,0-2,5 см.
• Перед посівом насіння пророщують протягом 5-7 днів при температурі 25 °С. Насіння скорцонери можна зберігати один рік, оскільки воно швидко втрачає схожість.
• Період від сходів до збирання врожаю – 110–130 днів.

Скорцонера любить вологу, добре озивається на добрива і, на щастя, не користується популярністю у шкідників. Підживлюють рослини двічі на місяць (до серпня) комплексними мінеральними добривами з мікроелементами.

Урожай починають збирати, коли коренеплоди досягають маси 120–150 г. Плоди підкопують, руками звільняючи від ґрунту.

До речі, викопати коренеплід без пошкоджень дуже важливо і водночас складно. 

Тому деякі городники вздовж грядки з коренеплодами викопують траншею глибиною 35-40 см, тоді підкопати чорну моркву значно легше. При цьому ширина міжрядь збільшується до 50 см. Зберігають коренеплоди (тільки здорові, непошкоджені) у ящиках, пересипавши піском.

Скорцонера -–надзвичайно холодостійка рослина, легко переносить зимівлю у відкритому ґрунті. Її без побоювань можна залишати на городі і викопувати при потребі за кілька прийомів: пізньої осені, взимку в період відлиг або навесні до початку відростання листя.

Скорцонеру часто ставлять в один ряд зі знаменитим женьшенем. Завдяки цінним поживним властивостям ця рослина заслуговує на пильну увагу власників присадибних ділянок, особливо на тих територіях України, які сильно постраждали від радіації. 

Відмінний рецепт

Скорцонера у майонезі

Скорцонера (чорне коріння) – 500 г, оцет – 1 ст. ложка, сіль, – 1 ч. ложка, цукор – 1 ч. ложка, майонез – 3/4 склянки, зелень петрушки – жменя.

Скорцонеру ретельно вимити, очистити від шкірки і одразу замочити в підкисленій оцтом чи лимонною кислотою воді, інакше коренеплід почорніє. Потім покласти в підцукрований окріп і варити близько 25 хвилин. Відцідити, охолодити та нарізати невеликими шматками. Вимішати із майонезом, посипати зверху зеленню. 

Валентина Ткаченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора