Щоб був здоровим: заходи по захисту плодового саду у серпні

Плодожерки не вгамувалися

Залежно від погодних умов і температури повітря гусениці яблуневої плодожерки другого покоління починають впроваджуватися в плоди яблуні та груші в південних районах з кінця липня, у північно-західних – у першій половині серпня. У південних районах можливий розвиток другого та частково навіть третього покоління.

Якщо в посушливе літо не проводити захисних заходів, вони можуть знищити більше половини врожаю.

Боротися з яблуневою плодожеркою в період дозрівання плодів дуже важко. Згідно санітарно-гігієнічних вимог, в цей час безпечно застосовувати хімічні препарати тільки з коротким періодом напіврозпаду.

Тому для захисту яблуні та груші пізнього терміну дозрівання на початку місяця дерева обприскують інсектицидами нового покоління – інгібіторами синтезу хітину гусениць матч, 10% к.е., 1 л/га; номолт, 15% с.к., 0,5-0,75 л/га; сонет, 10% к.е., 0,6-0,8 л/га. Ці препарати рекомендовані для використання на промислових насадженнях. Термін очікування до збирання врожаю становить відповідно 30, 30 та 40 днів після проведення обробки.

Проти плодожерок різних видів (яблунева, грушева, сливова, східна) ефективні також біологічні (бактеріальні) препарати – бітоксибацилін, дендробацилін, лепідоцид. Разом з кормом вони потрапляють до організму комахи, після чого вона стає малоактивною, не харчується, або харчується мало. Біопрепаратами обприскують пошкоджені рослини. 

• Температура води для приготування робочого розчину бактеріальних препаратів не повинна перевищувати 15 °C, за більш високої температури води спори бактерій можуть прорости ще до потрапляння в організм комахи.
• Оскільки дія ультрафіолетових променів на спори згубна, обприскувати дерева потрібно ввечері.
• До збирання врожаю проводять 2-3 обробки з інтервалом 7-8 днів.
• Останнє обприскування – не пізніше ніж за 5 днів до збирання врожаю (на 10 л води використовують по 50 г бітоксибациліну або дендробациліну, а лепідоциду – лише 30 г).  

Купуючи бактеріальні інсектициди, слід звертати увагу на термін їхньої придатності. Зазвичай, вони придатні протягом 6 місяців із дня виробництва. Крім плодожерок, біопрепарати знищують також листомінуючих молей, американського білого метелика, листовійок.

У цей період переглядають також ловчі пояси і знищують гусениць і лялечок плодожерки, що скупчилися там.

Щоденно збирають падалицю. Якщо плоди досить великі, попередньо промивши їх можна переробити.

Щоб зменшити чисельність популяції плодожерок, потрібно щодня старанно збирати опалі плоди, адже гусениці довго не затримуються в них, а йдуть у ґрунт на заляльковування. 

І в ягіднику є шкідники 

Проріджують кущі смородини і аґрусу, видаляючи сухі, гілки, пошкоджені смородиновою скляницею і златкою, уражені борошнистою росою. У малини біля самої основи вирізують стебла, що відплодоносили, слабкі молоді пагони, а також пагони, сильно уражені дідімеллою і пошкоджені малиновою стебловою галицею.

При посадці суниці, якщо розсада отримана не зі спеціального маточника, її доцільно продезінфікувати 2-3 секунди, не замочуючи коріння, в 0,06% ному розчині актелліка (0,6 мл на 1 л води). У такий спосіб розсаду звільняють від прозорого кліща.

З кінця липня до вересня листя суниці пошкоджують личинки і жуки суничного листоїду, вигризаючи в них наскрізні дірочки або скелетуючи їх у нижній стороні. Велика кількість жуків і значна шкода, яку вони завдають, спостерігається там, де не проводяться хімічні обробки. При появі суничного листоїду рослини після збирання врожаю обприскують актелліком (препарат рекомендований для застосування у промислових насадженнях).

Розмножилися слимаки? Дійте! 

Якщо літо видалося вологим і масово розмножилися слимаки, які шкодять різним культурам: поїдають падалицю яблук, груш, слив, з ними необхідно активно боротися.

Дуже важливо своєчасно знищувати бур'яни та післяжнивні залишки широколистяних рослин, розпушувати ґрунт, осушити заболочені ділянки, позбавляючи слимаків сприятливих умов для розвитку. 

Досить простий, але ефективний прийом – проріджування рослин. 

Адже в розріджені посадки вільно надходить повітря і проникають сонячні промені, що зовсім не підходить для слимаків.

А в місцях їх постійного масового скупчення влаштовують штучні укриття – розкладають дошки, бляху, траву, толь, під якими ховаються слимаки, тож їх легко зібрати і знищити.

Під укриття можна розставити спеціальні приманки (палиця яблук та слив, прокисле молоко, компот або фруктовий сік) для залучення цих молюсків. Залучені запахом від їхнього бродіння, слимаки сповзуться туди з усієї ділянки.

Для боротьби з цими шкідниками ґрунт можна обпилювати вапном-пушонкою (2-3 кг на сотку), залізним купоросом (1 кг на сотку) або сульфатом амонію (2 кг на сотку). Ще один ефективний препарат – 5%-ний гранульований метальдегід (300-400 г на сотку). Гранули розкидають не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю.

Збудники хвороб, як і раніше, активні 

У серпні на листі черешні та вишні продовжують розвиватися кокомікоз та клястероспоріоз (особливо у теплу та дощову погоду). Іноді тим часом дорослі дерева втрачають 60-80% листя чи стоять зовсім голі. Найбільше страждають від кокомікозу сорту вишні Анадольська, Володимирська, Любська, Гріот остгеймський, черешні Дрогана жовта, Жабуле,  Сюрприз, Присадибна, Валерій Чкалов, Красуня Києва.

Сорти, щеплені на антипці, більш сприйнятливі до кокомікозу, ніж вирощувані на вишневій або черешневій підщепі. Стійка до плямистостей, але сильно пригнічується моніліальним опіком повстяна вишня.

Щоб уберегти дерева від цих хвороб, потрібно провести обприскування їх 1%-ною бордоською рідиною. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com