Садова аптека: які корисні речовини містяться у фруктах, ягодах та горіхах

Білки

Вони відіграють провідну роль в життєдіяльності організму, виконуючи численні функції. Основне їхнє джерело – тваринні продукти, зернові та бобові культури.

Роль плодових рослин в цьому відносно невелика, хоча в плодах (насінні) волоського горіха, ліщини, мигдалю та інших горіхових культур білки складають 10-30% їх маси. Білки і амінокислоти в фітотерапії не використовуються, однак останнім часом активно ведеться вивчення глікопротеїдів, відповідальних за підтримку імунітету. 

Вуглеводи

Ця група речовин (цукру, крохмаль, пектини) – ще один необхідний компонент нашого харчування.

У щоденному меню повинно бути 400 г і більше вуглеводів у вигляді цукрів і крохмалю.

Фрукти і ягоди багаті глюкозою і фруктозою, а також пектинові речовини. При цукровому діабеті вживання глюкози і сахарози обмежують, замінюючи їх фруктозою.

Свіжі яблука і плоди інших плодових культур використовуються як дієтичний і зміцнюючий засіб. Пектини плодів і клітковина виводять з організму холестерин, важкі метали, радіонукліди і нормалізують діяльність кишечника.

Багато пектинових речовин накопичують яблука, груші, айва, мушмула, хеномелес, глід, калина.

Жири (тригліцериди)

Жири, що надходять з їжею, в організмі людини розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти, а потім з них синтезуються жири, специфічні для нашого організму. При необхідності вони використовуються в процесі розщеплення глюкози, синтезу вуглеводів, а також при інших реакціях внутрішнього обміну.

У рослинній їжі жири зосереджені, як правило, в насінні, м'якоті плодів, як наприклад, у обліпихи і авокадо. Так звані ненасичені жирні кислоти в людському організмі не синтезуються, тому відносяться до незамінних продуктів харчування. Суміш ненасичених жирних кислот називають вітаміном F. 

Вітаміни

Це речовини різноманітної хімічної будови, які беруть участь в основних біохімічних і фізіологічних процесах.

Загальним для них є те, що вони є обов'язкові для нашого існування. Хоча кількісна потреба в них невелика, відсутність або недолік їх у організмі людини призводить до хвороб і навіть смерті.

Вітамін А в рослинах відсутній. В організмі людини він утворюється з каротину (провітамін А) або надходить з тваринних продуктів. Каротиноїди в значних кількостях містяться в плодах обліпихи, горобини, шипшини, абрикоса, глоду. Вони захищають епітелій, забезпечують нормальний стан шкіри, слизових оболонок очей, сприяють загоєнню ран, мають антиоксидантні властивості.

Вітамін С (аскорбінова кислота) синтезується рослинами і переважною більшістю тварин. 

Людина втратила здатність до утворення аскорбінової кислоти в організмі і залежить від її надходження з їжею – плодовою і овочевою продукцією.

При нестачі аскорбінової кислоти розвивається цинга. Вітамін С бере участь у регулюванні окислювально-відновних процесів, в медичній практиці широко застосовується з профілактичною та лікувальною метою. Гіповітамінозом С супроводжуються хвороби органів травлення, інфекційні захворювання, промислові та лікарські інтоксикації, хвороби нирок, органів дихання, ендокринної системи. Потреба в аскорбіновій кислоти зростає при фізичних і психічних навантаженнях.

Аскорбінова кислота у плодах після збору частково руйнується, оскільки вона чутлива до кисню повітря, розчиняється в воді, нестійка до сильного нагрівання і дії металів, особливо міді і заліза. Ці фактори слід враховувати при зберіганні і переробці плодів.

Високим вмістом вітаміну С відрізняються плоди шипшини, обліпихи, хеномелесу, актинідії.

Р-вітамінною активністю володіють сполуки, що об'єднуються в групу біофлавоноїдів. До них відносяться катехіни, лейкоантоціани, антоціани, флавоноїди і ряд інших речовин.

Основними показниками Р-вітамінної недостатності є крихкість і підвищена проникність капілярів, які спостерігаються при атеросклерозі, гіпертонії, ревматизмі, гемороїдальному діатезі, крововиливах, запаленнях, деяких інфекційних захворюваннях. Знижена резистентність капілярів (здатність капілярів зберігати цілісність судинної стінки при механічному впливі) відзначається при нестачі в їжі продуктів – джерел вітамінів С і Р, а також у людей похилого віку.

Біофлавоноїди підсилюють біологічну дію аскорбінової кислоти, тому найкращий ефект спостерігається при спільному застосуванні цих вітамінів.

Компоненти біохімічного складу плодів мають високі антиоксидантні властивості. Р-активні речовини містяться в багатьох фруктах і ягодах в терапевтичних дозах. Антоціани, що зумовлюють інтенсивне забарвлення плодів, замінюють синтетичні харчові барвники. Їх найбільше в плодах темної аличі, аронії, бузини, ожини, жимолості, ірги, чорної смородини, шовковиці.

Вітамін Е (токоферол) переважно міститься в насінні. Основне його джерело – горіхи.

Плоди містять також багато інших вітамінів, наприклад, вітаміни групи В:

В₁ (тіамін), В₂ (рибофлавін), В₅, або РР (нікотинова кислота), В₆ (піридоксин), В₁₂ (ціанкобаламін) і інші. 

Вміст їх відносно невисокий, однак, вони, будучи компонентами збалансованого харчування, мають важливу лікувально-профілактичну функцію.

Ефірні олії  

У плодах вони містяться переважно в шкірці, обумовлюючи аромат і впливаючи на смак. Вони збуджують апетит, мають бактерицидні властивості, але можуть бути протипоказані при захворюваннях органів травлення.

В цілому ефірні олії очищають організм від мокротиння, сечі, діють як спазмолітик на мускулатуру кишечника, прискорюючи травлення, покращують лактацію у годуючих матерів. Приємний аромат ефірної олії покращує самопочуття.

Ефіроносними є плоди цитрусових, айви, хеномелесу і інших рослин. 

Органічні кислоти

Яблучна, лимонна та інші органічні кислоти відіграють важливу роль в біохімічних процесах, що протікають в організмі, підтримують кислотно-лужну рівновагу. Значною мірою вони обумовлюють смакові якості плодів і продуктів переробки.

Високим вмістом кислот відрізняються лимони, плоди барбарису, хеномелесу, аличі, вишні, ожини, кизилу, лимонника.

Ягоди малини містять саліцилову кислоту, що володіє жарознижувальну дію. У плодах горобини багато сорбінової кислоти з вираженою антибактеріальною дією.

Крім плодів, в медичній практиці застосовують і інші органи плодових рослин, наприклад, квітки.

За фармако-терапевтичною дією плодові рослини розподіляють на групи:

• стимулюють центральну нервову систему (лимонник);
• серцево-судинні (глід);
• сечогінні (суниця);
• потогінні (малина);
• обволікаючі (айва);
• застосовуються в акушерській та гінекологічній практиці (барбарис);
• в'яжучі (лох, черемха, чорниця); жовчогінні (барбарис);
• застосовуються при гіпо- та авітамінозах (актинідія, журавлина, шипшина, горобина, смородина, лимон);
• використовуються в якості основи для приготування мазей, лініментів (абрикос, мигдаль, персик);
• використовуються для поліпшення смаку ліків (вишня, малина).

Володимир Меженський, Людмила Меженська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com