Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Лікують і смакують: як "сміттєві" рослини з городу можуть стати у пригоді

22 травня 2024
1119
Лікують і смакують: як "сміттєві" рослини з городу можуть стати у пригоді

Серцю городника знайоме це очікування, коли щоранку вибігаєш на грядку і дивишся, чи з'явилися? Зійшли?

І з'являються, і сходять, але... не довгоочікувані цибуля, морква, картопля, а вони – наші закляті вороги. Ті, з якими боремося щороку, виявляючи завидну старанність і навіть одержимість. 

Ви, звичайно, зрозуміли – мова про бур'яни. Це їх ми виполюємо сапками, вириваємо руками, збираємо боронами та поливаємо гербіцидами.

Але щороку вони вперто сходять знову, набагато випереджаючи своїх культурних "сусідів" і заглушають їх своєю  кількістю та різноманітністю. 

А давайте подивимось на бур'яни іншими очима.

Пирій, мабуть, найзлісніший бур'ян. Навіть його видова назва "Пирий повзучий" звучить як лайка. Ні про що хороше "повзучий" не кажуть. І така думка про нього існує вже багато сотень років. Ще землероби Стародавньої Греції називали його агропіроном, що у перекладі означає " вогонь полів ".

Поширений він по всій Європі, Азії, не оминув Північної Африки, дістався й Північної Америки.

Зустріти пирій можна всюди: у полі, на лузі, у степу, на галявинах та серед чагарників. Він настільки добре всім відомий, що немає особливої потреби його описувати.

Але чи добре ми його знаємо? 

Згадайте, як навесні, коли з'являються перші молоденькі листочки пирію, їх жадібно поїдають коти, собаки, птахи. Ви можете скласти їм конкуренцію, адже ці листочки містять багато біологічно активних речовин.

Це і провітамін А, і вітамін С, ферменти та мінеральні солі (калію, заліза, кремнію, магнію та ін.).

Свого часу в Європі із соку цієї рослини шляхом випарювання отримували надзвичайно смачний сироп. З давніх-давен очищені і висушені кореневища пирію розмелювали в борошно і пекли з нього смачний і корисний хліб. Ми зараз про це і не згадуємо, а ось ведмеді й тепер люблять поласувати солодкими кореневищами (вони містять до 4% фруктози).

А тим, хто хоче схуднути, не варто ганятися за дорогими препаратами, – бо є простий та ефективний засіб. Це настій, напар чи сік із свіжих кореневищ пирію. Їх з успіхом використовує народна медицина для відновлення порушень обміну речовин, а також як сечогінний, кровоочисний і легкий проносний засіб.

  • Приготувати напар нескладно. Потрібно 60 г сухих кореневищ пирію залити 1 літром окропу (свіжих кореневищ беруть утричі більше).

Ванни з відваром пирію допоможуть при шкірних хворобах. А якщо в боротьбі з бур'янами ви почали втрачати волосся, приготуйте відвар із кореневищ пирію, який випололи, і втирайте в шкіру голови. Це допоможе. 

А ось ще одна стара знайома. Це мокриця. А її ботанічне назва звучить чудово – зірочник середній.

Під таким ім'ям можна і не впізнати цю рослинку з тоненьким сланким стеблом, дрібним яйцевидним листям, крихітними білими непоказними квітками, яка суцільним переплетеним килимом покриває сходи. Та й стеблинки крихкі: вхопиш при прополюванні – в руці залишаються верхівки, а у землі – корені, які швидко дають нові пагони.

Не засмучуйтесь, якщо так і сталося. Добре сполосніть молоді пагони та листя мокриці і приготуйте вітамінний салат із зеленою цибулею, кропом і крутим яйцем. Заправте страву сметаною – вийде дуже добре.

Зірочник – справжнє джерело вітамінів. В ньому є і вітамін С (до 65 мг%), і вітамін Е (до 22 мг%), якого немає у більшості рослин, і каротин (15 мг%). 

Тому салат допоможе швидко зняти втому після прополювання. 

  • А ще можна 1 ст. л. трави настояти 4 години на 1 склянці окропу, процідити і приймати по 1/4 склянки 4 десь у день перед їжею.

Такий настій покращує серцеву діяльність, благотворно впливає на нервову систему, здатний вгамувати біль, розм'якшує та розсмоктує пухлини, зупиняє кровотечі та прискорює загоєння ран.

Настій та сік мокриці приймають при тиреотоксикозі, шлунково-кишкових захворюваннях, ентероколітах, цирозі печінки. Хороші вони і для зовнішнього застосування у вигляді ванн та обмивань.

Не викидайте виполоті рослини мокриці, використовуйте їх для лікування та відновлення організму.

Коли вимовляємо слово "осот", перед очима постає образ ворога. Ще б пак, адже його не позбудешся – кожен шматочок коренів, порубаних лопатою на дрібні частини, дає початок новій рослині. Виростає вона до 80-100 см. 

Листя колюче, ланцетне, цілісне з серцеподібною основою. Квітки жовті у кошиках, зібрані у загальне щитковидне суцвіття. Насіння проростає без періоду спокою, а всього його 6500 у кожної рослини. Як тут не опустити руки?

Однак, спробуємо і  осот використовувати.  

Надземна частина рослини, зібрана під час цвітіння та висушена в тіні, містить дубильні речовини, каротин та каучук (у малих кількостях). Застосовують його як жовчогінний, послаблюючий, лактогенний (молокогінний), кровоспинний і протизапальний засіб. 

Потовчене молоде листя прикладають до ран, що кровоточать. І кров зупиняється, і гоїться рана швидше.

А можна з молодого листя і салат лікувальний зробити.

  • Для цього вимите листя 40 хвилин вимочують у холодній воді або 10%-ному сольовому розчині.
  • Потім злегка підсушують паперовою серветкою або чистою тканиною, подрібнюють, змішують з солоними нарізаними огірками, додають тертий хрін і заправляють сметаною.

Не забудьте, що осот ще й добрий медонос. Осотовий мед – світло-жовтий, із тонким ароматом, смачний. Як правило, його згодовують бджолиним сім'ям.

Не подумайте, що ми закликаємо вас відмовитись від прополювання. Але, пам'ятаючи народну мудрість: "Немає зла без добра", посміхніться бур'янам. Тепер ви знаєте і приємні риси їхнього "характеру". 

Поспішіть зібрати ці корисні рослини, поки сусіди не випололи ваш город і не забрали собі всі сюрпризи, даровані природою. 

Ольга Киричишина 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті