Все, що треба, є в золі: досвід підживлення виноградних рослин в аматорських умовах

Ні для кого не секрет, що крім трьох макроелементів (азот, фосфор, калій), виноградна рослина потребує десятків мікроелементів (бір, залізо, кальцій, кобальт, магній, марганець, мідь, молібден, нікель, титан, цинк та ін. ). Мікроелементи, хоч і потрібні рослині в незначних кількостях, мають величезне значення: вони входять до складу більшості вітамінів, пігментів, гормонів, відіграють найважливішу роль в азотному обміні та рості, заплідненні квіток. 

З ґрунту на винограднику безповоротно виноситься близько половини мікроелементів. Не зайве також додати: високоякісний виноград споживає мікроелементів вдвічі більше, ніж неякісний.

Вплив деяких елементів живлення на виноградну рослину:  

• Азот сприяє прискоренню росту. При його нестачі пагони тонкі, ростуть слабо. Листя стає світлим.
• Калій покращує визрівання пагонів. Підвищує стійкість до засухи, морозів, захворювань. Через нестачу калію на листі з’являються жовтуваті плями, на місці яких відбувається відмирання тканин. 
• Фосфор сприяє формуванню ґрон. Прискорює дозрівання врожаю. Червоно-фіолетові плями на листі - симптом його недостатньої кількості в тканинах виноградної рослини.
• Бор стимулює рост коренів. Прискорює дозрівання врожаю. Підвищує цукристість і знижує кислотність ягід. Його нестача викликає коротковузля пагонів, пожовтіння та мозаїку листя, суцвіття розвиваються слабо, ягоди горошаться.
• Залізо стимулює синтез хлорофілу. Покращує забарвлення ягід. Через його нестачу листя жовтіє та опадає, два верхних листка біліють. З’являється коротковузля пагонів. Темпи росту падають.
• Кальцій сприяє утворенню структур клітин. Знижує кислотність сусла, поліпшує якість вина. Велике негативне значення має НАДЛИШОК кальцію у ґрунті: пригнічується ріст, погіршується плодоношення, з’являється хлороз; знижується ефективність багатьох мікроелементів – бору, марганцю, заліза, міді.
• Магній є складовою частиною хлорофілу, сприяє засвоєнню рослиною заліза та фосфору. Від нестачі цього елементу листя набуває забарвлення від світло-зеленого до жовто-коричневого, поступово відмирає і опадає. 
• Марганець підвищує цукристість ягід. Прискорює ріст і плодоношення куща. Через нестачу марганцю виникають сірі плями на листі, пжовтіння на краях листа.
• Мідь сприяє азотному обміну і посилює ріст куща. Підвищує стйкість до морозів та засухи З використанням мідьвмісних препаратів на винограднику – нестачі міді не буває. НАДЛИШОК міді викликає хлороз.
• Молібден бере участь: у синтезі вітамінів та хлорофілу, окислювально-відновлювальних процесах, вуглеводному обміні. Коли рослині не вистачає молібдену, її ріст сповільнюється. Вся рослина пригнічується. 
• Цинк впливає на вміст хлорофілу та ростових речовин. Приймає участь в білковому обміні. Підвищує стійкість до засухи та морозів. Покращує запліднення та розвиток зародка. У рослин, які відчувають нестачу цинку, листя дрібне, світло-зелене, з хлоротичними плямами. На пагонах коротковузля, а верхівки пагонів білі. 

Цих відомостей виноградарю-аматору цілком достатньо для того, щоб забезпечити кущ винограду необхідними елементами. 

Раніше ми купували безліч різноманітних препаратів для підживлення виноградника, тепер перейшли на підручний засіб – рослинну золу. Спалюючи обрізані гілки дерев і виноградних кущів, бадилля городніх культур, бур'яни, виноградне листя, пагони, що не визріли, щорічно отримуємо 15-20 відер рослинної золи. Просіявши її на решеті, укладаємо в ящики або бочку, зберігаємо в сухому приміщенні і витрачаємо при необхідності.

Виходимо з того, що в рослинах містяться майже всі елементи таблиці Менделєєва, а при згорянні йде тільки вуглець у поєднанні з киснем, решта – залишаються в золі.

Основні прийоми використання рослинної золи на винограднику: 

• при посадці саджанця вносимо в ямку 1-2 кг золи, змішуємо її із землею та перегноєм; 
• при внесенні в ґрунт під перекопування (1 раз на 2-3 роки) органічних добрив (біля відра гною на 1 м²) додаємо золу: 1 відро на 25-30 м²;
• проводимо позакореневе підживлення (до цвітіння та через два тижні після цвітіння): піввідра рослинної золи заливаємо водою, періодично помішуючи, відстоюємо 2-3 дні, проціджуємо через густе сито, розбавляємо водою у співвідношенні 1:2. Цим розчином обприскуємо листя куща, який відчуває нестачу мікроелементів. Вже за добу двоє кущів стає повноцінним.

Рослинна зола корисна також для саду. При внесенні її під дерева та кущі плоди стають привабливішими на вигляд і смачнішими, а смородина та малина – врожайнішими та стійкішими до хвороб та шкідників.

Нерідко доводиться бачити таку картину: власники земельних ділянок виносять, а іноді навіть вивозять машинами та тракторами на сміттєзвалища гілки, бадилля, бур'яни. Так і хочеться їм сказати: "Зупиніться, добро викидаєте!"

Петро Шаповал 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com