Дідівська садиба: з чого почати відновлення старого будинку

Обов'язкові ремонтні роботи 

Тріщини в стінах можуть служити сигналом того, що будівля осідає або ще гірше! – починає валитись від старості. Але, сподіваємося, вашому будинку це поки не загрожує. Якщо ж тріщини виявляться у фундаменті, його потрібно зміцнити. Для цього у слабких місцях під фундаментом викопують ніші, які заливають бетоном. 

Наступний крок у проведенні ремонтних робіт – підготовка основи.

• Невеликі тріщини, сколи та інші дефекти поверхні потрібно ретельно закласти, фрагменти, що відшаровуються, видалити, висоли, сліди плісняви ​​та грибка обробити спеціальними засобами.
• Щоб запобігти появі висолів, фасад необхідно обробити водовідштовхувальною рідиною, яка проникає в матеріал на глибину 2-10 мм і створює водовідштовхувальний, паропроникний шар.

Крім захисту від висолів рідина надає стінам антибактеріальні та антигрибкові властивості, допомагає боротися з пліснявою. Якщо цього не зробити, стіни поступово приходитимуть у непридатність і зрештою прийде день, коли відремонтувати їх можна буде, тільки зруйнувавши зовнішнє облицювання.

Облагородити вигляд непрезентабельного будинку можна одним з трьох основних способів – шляхом створення традиційного, оштукатуреного або вентильованого фасаду.

Сперечатись про те, яка технологія краща, можна поки не набридне. Відповідь залежить не стільки від переваг та недоліків кожного з названих методів, скільки від завдань, які стоять перед домовласником, його особистих уподобань, фінансових резервів, а також особливостей самого будинку. Всі ці технології можна застосувати як у новому будівництві, так і для відновлення старих будівель. 

Традиційний фасад 

Зовнішня обробка потрібна не тільки для краси, але і для захисту стін від несприятливих зовнішніх впливів. І з цього погляду обкласти будинок облицювальною цеглою – ідеальне рішення.

Керамічна цегла – натуральний матеріал. Довговічна і міцна, вона практично не потребує догляду і з роками не втрачає своєї привабливості. Сучасна лицева цегла надзвичайно гарна, не те що раніше: її поверхня може бути гладенькою або фактурною, колірна гама і форми – різноманітні, фасонні елементи – численні. Таке облицювання надає будинку закінченості та респектабельного вигляду.

Однак є і вразливе місце: ця технологія потребує влаштування потужнішого фундаменту, що, звичайно ж, здорожує роботи і збільшує термін їх виконання.

Популярне бюджетне рішення – штучний (декоративний) камінь. Він є плиткою, що імітує натуральний камінь або цегляну кладку. За своїм складом це цементно-піщана суміш з додаванням різних барвників та наповнювачів. При виготовленні матеріалу можна надати будь-якого кольору, форми та фактури, що значно розширює можливості оздоблення.

Декоративний камінь, безумовно, не такий довговічний, як натуральний, зате він набагато легший, і в нього безліч інших переваг: 

• технологічність (легко обробляється і ріжеться);
• простий монтаж (плитки укладають зверху вниз на клей або за допомогою шурупів);
• стійкий до грибків та плісняви, не горить, не гниє, не вбирає жир, бруд та воду; 
• стійкий до перепадів температури, впливу ультрафіолету та хімічних речовин;
• має багату палітру кольорів. 

Штукатурний фасад 

Якщо ви не плануєте до невпізнання змінювати зовнішній вигляд свого будинку, зверніть увагу на штукатурний (мокрий) спосіб фасадного облицювання. Декоративні штукатурки можна використовувати як самостійне фасадне покриття або як фінішний шар системи зовнішньої теплоізоляції «мокрого» типу.

Така система є огороджувальною конструкцією, що складається з трьох основних шарів. 

• Утеплювач (мінеральна вата або пінополістирол), який приклеюється або прикріплюється дюбелями до зовнішньої частини стіни.
• Армована сітка.
• Захисно-декоративний шар.

Завдяки зовнішньому утепленню площа внутрішніх приміщень залишається постійною, при цьому втрати тепла (і, відповідно, витрати на опалення) значно скорочуються, покращується звукоізоляція. Легка огороджувальна конструкція, яка не вимагає зміцнення фундаменту, ефективно захищає стіни від впливу навколишнього середовища, що продовжує термін їхньої служби.

Для фінішного покриття використовуються декоративні матеріали нового покоління найширшого спектру, тому господарі можуть обробити стіни як їм заманеться.

Однак створення штукатурного фасаду – дуже відповідальний і досить трудомісткий процес, який вимагає ретельного вирівнювання основи і залежить від погодних умов.

Періодично декоративну штукатурку доводиться ремонтувати, і в порівнянні з іншими видами оздоблення вона недовговічна. Але, може, це й на краще? Якщо колір або фактура стін набридли, це можна легко змінити. 

Вентильований фасад 

Більш сучасне рішення – облаштування вентильованого фасаду, що складається з облицювання (плит або листових матеріалів) і підлицювальної конструкції, яка кріпиться до стіни так, щоб між облицюванням і стіною утворився вентильований повітряний прошарок. Для додаткового утеплення між стіною та облицюванням можна розміщувати утеплювач.

При спорудженні підвісного фасаду не можна довільно встановлювати величину повітряного зазору. Це небезпечно: в утеплювачі накопичуватиметься волога, і він втратить свої термоізоляційні властивості.

Не варто збільшувати і кількість кріпильного матеріалу, щоб надійніше зафіксувати облицювання, можуть з'явитися «містки холоду» і порушитися звукоізоляція.

Основу особливо не вирівнюють, роботи можна проводити за будь-якої погоди. Якщо багатошарова конструкція виконана грамотно, оновленому будинку не страшні ні цвіль, ні грибок, ні природні катаклізми. Взимку його буде надійно захищено від холоду, влітку – від спеки. Завдяки різноманіттю облицювального матеріалу стару «хатинку» можна одразу перетворити на чарівний будиночок. Плити монтуються легко та швидко.

Найпростіший і найбільш економічний варіант облицювання – фасад із вінілового сайдингу. З дорожчих матеріалів сьогодні найбільш популярні керамограніт, фіброцементні та ламіновані панелі. Увагу приватних забудовників привертають і фасадні панелі – плити, виготовлені з різних матеріалів, що випускаються з утеплювачем.

Якщо будинок з дерева 

Якщо стіни старого дерев'яного будинку, складеного з колод або бруса, добре збереглися і надійно утримують тепло, здоровий глузд підказує – не варто псувати природну красу дерева. Цілком достатньо законопатити шви, почистити та обробити деревину спеціальними антисептиками, підсушити, а потім її тонувати чи пофарбувати. Подібні «процедури» доведеться виконати і в тому випадку, якщо ви забажаєте обшити зруб.

У такому рішенні є свій резон: захистивши стіни від впливу зовнішніх факторів, ви раз і назавжди усунете основні проблеми, що виникають у процесі експлуатації дерев'яного будинку.  

Поставтеся до підготовчих робіт відповідально.

• Не ховайте вади за облицюванням. У незаконопачених щілинах, наприклад, збиратиметься волога, і деревина поступово згниє.
• Не потрібно зіскребати плями цвілі чи грибок. Застосуйте відбілюючі хлорні або кисневмісні склади. Втирайте препарати пензлем уздовж деревних волокон, доки рідина не перестане вбиратися, а потім промийте оброблене місце водою.
• Для захисту від жучків-древоточців використовують біоцидні засоби, які наносять пензлем, валиком або садовим розпилювачем. При глибоких пошкодженнях деревини розчин вводять шприцом у прогризені ходи.

Віддавайте перевагу натуральним покриттям, які глибоко проникають у деревину, не закупорюючи пори, – тоді дерево може «дихати». Найбільш логічно в облицюванні зрубу виглядає дерев'яна вагонка та блок-хаус. Ці матеріали створюють додатковий захист фасаду, зберігаючи при цьому дух дерева. Їхня колірна палітра не обмежується природними відтінками, можливі й інші колористичні рішення. 

Блок-хаус – це екологічний матеріал з хвойних порід дерева, що має хороші теплоізоляційні властивості, стійкий до несприятливих природних факторів, довговічний, не розтріскується і не деформується, легко монтується. Засмучує лише його ціна. Продається і дешевша його версія – вініловий блок-хаус.

В принципі, дерев'яні стіни можна й оштукатурити, але цей спосіб обробки не раціональний і нині майже не застосовується. Можна облицювати зруб цеглою – красиво, екологічно, довговічно. Ось якби не так дорого...

Краще розглянути варіанти вентильованих фасадів з облицюванням сайдингом, фіброцементними плитами, різними фасадними панелями (якщо ви живете в місцевості зі складними кліматичними умовами, придивіться до матеріалів, які мають більш надійне захисне покриття). 

І нехай вирішальним аргументом на користь того чи іншого матеріалу буде все ж таки його якість, а не низька вартість. Ми ж не настільки багаті, щоби купувати дешевий продукт.

Наталія Травка

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com