Застосовуємо агротехнічний та хімічний методи: захист дерев груші від основних шкідників культури

Один з основних шкідників, що харчуються на груші, – листоблошка груші, або мідяниця.

Шкідлива діяльність фітофага починається ще до розпускання бруньок. З настанням тепла, до розпускання бруньок, дорослі комахи виходять із місць зимівлі, виповзають дерева і харчуються клітинним соком, висмоктуючи їх із бруньок. За високої чисельності личинок і німф, які висмоктують соки, листя деформується, плоди набувають потворної форми і дерев'янистої консистенції. Пошкоджене листя та плоди засихають, передчасно обсипаються.

В результаті інтенсивного харчування листоблошки виділяють велику кількість липкої цукристої рідини (так званої паді, медяної, або медвяної роси), що стікає з листя на пагони, плоди, гілки та в ґрунт. На забруднених екскрементами органах дерева поселяються гриби, що покривають їх суцільним чорним нальотом. Плоди, вкриті грибом, дрібнішають, втрачають товарний вигляд та смакові якості. Загальний стан заселених шкідником дерев погіршується, що знижує їх морозостійкість та погіршує закладку плодових бруньок. Впродовж літа розвивається 4-5 поколінь шкідника. 

Засихання та осипання зав'язей груші відбувається після ушкодження їх грушевою плодовою галицею.

У фенофазу "відокремлення бутонів" із ґрунту виходять дорослі особини, що нагадують комариків. Самки відкладають яйця у бутон. Після відродження личинки проникають у зав'язь та харчуються її вмістом. Візуально легко розрізнити пошкоджені плоди. За наявності у плоді личинок галиці він швидко розвивається. На тлі дрібних здорових плодів пошкоджені виглядають більшими. Заселені шкідником зав'язі засихають, зморщуються, розтріскуються та опадають на землю. Галиця може ушкодити від 50 до 90% плодів. Генерація однорічна. 

Почорніння верхівок пагонів настає через пошкодження їх грушевою листовою галицею.

Шкідливою стадією є личинки. Крім пагонів, вони пошкоджують молоде листя, яке при сильному заселенні засихає і опадає. У період розпускання плодових бруньок з'являються дорослі комахи. Самки відкладають яйця в молоденькі листочки, які ще не розгорнулися. Після відродження з яєць личинки висмоктують соки з листя на кінцях пагонів, після чого краї загортаються вгору, утворюючи тугі валики по обидва боки центральної жилки. Усередині валиків живуть личинки. За вегетацію шкідник дає 3-4 генерації.

Грушу ушкоджують різні види попелиць.

Яблунева зелена попелиця, крім груші, харчується на яблуні, горобині, айві, мушмулі, ірзі, кизильнику та глоду. Зелені личинки, засновниці та безкрилі діви суцільним шаром обліплюють верхівки пагонів, молоде листя. Вони висмоктують соки, що зупиняє ріст листя, призводить до їх скручування та відмирання. Однодомний вид упродовж вегетаційного періоду розвивається на одній культурі.

Наступні види – бура та зелена грушево-зонтична попелиці – спеціалізовані, з культурних рослин розвиваються тільки на груші.  Пошкоджене листя складається уздовж центральної жилки нижньою поверхнею вниз. У місцях харчування формуються гали, всередині яких знаходиться попелиця. Листя стає жовтим або червоним.

Дводомні види. Бура попелиця з груші мігрує на рослини-вторинні господарі – пастернак і борщівник, а зелена – на стародуб, кминницю звичайну, кінський фенхель.

Усі види попелиць – поліциклічні: за сезон залежно від кліматичних умов розвивається 8-15 поколінь.

Висмоктуючи велику кількість соку, попелиця виділяє екскременти у вигляді падевого меду, що забруднює листову поверхню та кору дерев. Виділення попелиці є субстратом для сажистих грибів, які в процесі свого розвитку повністю покривають забруднену поверхню чорним нальотом. Процес фотосинтезу утруднюється, зменшується кількість поживних речовин.

Пошкоджуючи листовий апарат та зелені пагони, попелиця пригнічує розвиток рослин, знижується їх продуктивність та морозостійкість, що призводить до передчасної загибелі плодових насаджень.

Іноді на пагонах діаметром 4-6 мм або штамбах молодих дерев помітні невеликі тріщини. Їх буває так багато, що вся поверхня кори здається подряпаною. Такі пошкодження завдають самки деяких видів підзагону цикадових при відкладанні яєць. Серед цикад, що травмують кору, поширені горбатка-буйвол та зелена цикадка. Самки гострим яйцекладом розрізають кору і відкладають усередину яйця двома короткими кривими рядами (горбатка-буйвол) або в один ряд (зелена цикадка). Для продовження роду самки відкладають яйця тільки в живі рослини, в яких вони зимують. Ці шкідники розвиваються на різних плодових та лісових рослинах. Вони завдають значної шкоди молодим деревам. Через ранки у корі проникають патогенні мікроорганізми, що руйнують деревину. На рік дають по одному поколінню.

Значну шкоду груші наносить грушевий галовий кліщ. На початку розпускання бруньок вже видно пошкодження кліщем на молодому листі у вигляді невеликих роздутих жовто-зелених або червоних ділянок. Потім вони повністю покривають листок. З жовто-зелених здуття стають чорними. За вегетацію кліщ дає три покоління. Перше розвивається у бруньках, а друге та третє – на листі. Утворене на листі здуття (гали) викликане впливом ферментів, які кліщі вводять при харчуванні разом зі слиною. Шкідлива діяльність грушевого галового кліща призводить до недобору 95% урожаю та значного укорочення приросту.

До зовнішніх змін органів рослин призводить також порушення обміну речовин за несприятливих ґрунтових умов. 

Життєво важливе значення для оптимального росту та розвитку культур, формування максимального врожаю та забезпечення його високої якості мають елементи мінерального живлення, які мають бути у ґрунті в оптимальному для рослин співвідношенні. Відомі 12 таких елементів.

• Азот, фосфор, калій, кальцій, магній та сірка відносяться до макроелементів, вони необхідні рослинам у великих кількостях.
• Інші шість елементів – залізо, марганець, мідь, цинк, молібден і бор – відносяться до мікроелементів і необхідні рослинам у мікродозах. Але і вони життєво важливі.

Дефіцит навіть одного з цих елементів негативно впливає на ріст та розвиток рослин. Такий дефіцит настає за несприятливих погодних умов, нестачі кисню у ґрунті, значеннях pH ґрунту, що відрізняються від оптимальних, незбалансованому внесенні добрив. Наприклад, нестача або надлишок міді призводить до деформації листя на верхівках пагонів, їх побуріння та осипання. Подібні зміни у рослин найчастіше спостерігаються на торф'яних, рідше на піщаних ґрунтах. Спекотна і суха погода посилює мідне голодування.

Вирощування здорових рослин, підвищення їх довголіття та стійкості до різних стресових факторів та повне розкриття потенціалу врожайності кожного сорту можливе за дотримання комплексу заходів щодо догляду за плодовими насадженнями. Чільне місце тут належить захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів. 

Найефективнішим є застосування агротехнічного методу. Він здатний змінювати екологічне середовище, від якого залежить розмноження, розвиток шкідливих організмів, а також їх природних ворогів.

• Зяблева обробка ґрунту або його перекопування знижує чисельність шкідливих грибів, бактерій, вірусів, клопів, попелиць, личинок хрущів, гусениць плодожерок, листомінуючих молів та інших фітофагів.
• Захисні функції виконують також підживлення мінеральними добривами. Їх внесення у оптимальних нормах пригнічує розвиток шкідників та збудників хвороб, підвищує стійкість рослин до пошкоджень. Мінеральні добрива посилюють осмотичний тиск клітинного соку, що перешкоджає живленню сисних комах. 

Підживлення плодових дерев підвищеними нормами азотних добрив у літній період сприяють тривалому та інтенсивному приросту пагонів, що зумовлює збільшення чисельності павутинних кліщів, попелиць, грушевої листоблошки, східної плодожерки.

Традиційно вважають, що бур'яни є резерваторами шкідливих членистоногих. Дійсно, відомо багато видів шкідників, що концентруються з початку свого розвитку або після зимівлі на бур'янах і переходять згодом на плодові насадження (попелиці, кліщі, цикади). У чистих від бур'янів садах через дефіцит кормових запасів знижується чисельність сисних шкідників. Ось чому в садах необхідно утримувати ґрунт під чорною парою або культурним задернінням.

Використання інших агроприйомів, таких, як очищення штамбів і скелетних гілок від старої відмерлої кори, збирання та видалення з ділянки рослинних решток (падалиця плодів, опале листя), накладення ловчих поясів для збору та винищення гусениць грушевої, яблуневої плодожерок, інтенсивна омолоджуюча обрізка крони дерев (один раз на три роки), видалення зимуючих гнізд, яйцекладок шкідників та муміфікованих плодів не лише покращить фітосанітарну обстановку садової ділянки, а й дозволить скоротити кількість хімічних обробок та норми витрати пестицидів.

Проте, зовсім обійтися без пестицидів неможливо.

Для отримання високих урожаїв проти шкідників та хвороб застосовують інсектициди та фунгіциди. Це дає змогу знизити втрати врожаю на 30% (в окремі роки на 70%). 

Необдумане або недбале застосування хімічних препаратів є небезпечним для рослин і людини. Необхідно знати властивості препаратів та їх вплив на шкідливі організми, оптимальні дози (у сільському господарстві норми витрати на одиницю площі), можливі негативні та побічні ефекти, регламент застосування та інші умови, що забезпечують їхню ефективність та безпеку.

• При проведенні хімічних обприскування проти комах використовують такий показник, як економічний поріг чисельності (ЕПЧ), що означає щільність популяції шкідника, при якому застосування захисних заходів окупається збереженим урожаєм.

Проти грушевої мідяниці дерева обприскують при ЕПЧ 5 екземплярів німф (проміжна вікова стадія після личинки) на 100 листків або плодів у фенофазу "закінчення цвітіння". Для обробки використовують інсектициди, рекомендовані для продажу населення (конфідор, 20% в. р. к.; актара, 25% в. г.).

Одним із перспективних препаратів для обприскування дерев є інсектицид 30В, виготовлений на основі індустріальної олії. Після обприскування робочим розчином 30В тіло комах покривається тонкою олійною плівкою, що перешкоджає диханню, у результаті комахи гинуть. У літній період норма витрати препарату 30В становить 0,4 л на 10 л води.  Ефективність обробок підвищується, якщо німфи не покриті медяною росою, яка залежить від погодних умов. У суху та спекотну погоду особини інтенсивно харчуються і рясно виділяють медяну росу, що ускладнює проникнення препарату. Обробки проводять після спостережень за динамікою чисельності шкідника під час вегетації.

Грушеву плодову галицю ефективно контролюють інсектициди конфідор, актара, дантоп, моспілан. Обробки проводять у період відокремлення бутонів груші, перед цвітінням, проти самок, що відкладають у бутони яйця. Знімають з дерев ушкоджену личинками зав'язь, яка стає більшою порівняно зі здоровою. Ушкоджену зав'язь знищують.

При виявленні в садах цикадових дерева обприскують тими ж препаратами, що і від грушевої плодової галиці. Обробки приурочують до фенофази "білий бутон" та продовжують впродовж вегетації з інтервалами між обприскуваннями 24-28 днів (період токсичної дії препаратів).

У ранньовесняний період проти зимуючих яєць попелиць застосовують препарат 30В (норма витрати 0,6 л на 10 л води (перед розпусканням бруньок). Навесні в період відродження личинок дерева обприскують інсектицидами децис, карате, фастак. Влітку, коли попелиця харчується всередині згорнутого листя, застосовують препарат з групи неонікотиноїдів, рекомендовані проти грушевої плодової галиці. До розпускання бруньок ЕПЧ попелиць складає 30 яєць на 2 м 1-3-річних гілок. Після цвітіння груші ЕПЧ дорівнює 5 личинкам і самкам попелиці на 100 листків. Якщо після обстеження показники обліків перевищують ці значення, необхідно проводити обприскування.

Ранньовесняна обробка дерев проти грушевого галового кліща неефективна, оскільки він зимує у бруньках. Обробки проти цього виду проводять під час короткочасного перебування шкідників на поверхні пагонів або листя.

При виявленні на листі ушкоджень (галів) проводять обприскування тричі. Перше – під час розпускання бруньок та оголення бутонів, коли кліщі розповзаються на здорові органи. Друге – наприкінці цвітіння, при зміні кліщами галів. Третє – у липні-серпні під час міграції кліща до місць зимівель. 

Шкідника успішно контролює фосфоро-органічний препарат БІ-58, 40% к. е.*, 20 мл або селективні препарати – акарициди проти кліщів: ніссоран, 10% з. п.*, 6 г, ортус, 5% к. с.* (7,5 мл на 10 л води).

Дефіцит у рослинах макро- та мікро-елементів можна заповнити, якщо обприскати їх розчином відповідних речовин. Ось рецепт, що складається з різних елементів для позакореневого підживлення дерев:

• на 10 л води додають попередньо розчинені 100 г карбаміду, 5 г мідного купоросу, по 3 г калію марганцево-кислого та борної кислоти.

Запропоновані речовини можна поєднувати з пестицидами та без побоювання проводити захисні обробки. В результаті листяного підживлення поживні речовини, що поглинаються листям, стимулюють процеси життєдіяльності рослин, покращують засвоєння доступних елементів через коріння. 

* Верхній індекс біля інсектицидів означає використання препаратів в промислових насадженнях

Ігор Шевчук

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com