Скромниця-малина: основи агротехніки культури

Малина – листопадний напівкущ із багаторічною підземною та дворічною надземною частиною. Підземна частина включає кореневище, або підземне стебло, та придаткове коріння. Основна маса цього коріння розташована на глибині 40-50 см. 

У середині літа на кореневищі і коренях з'являються бруньки, з яких до осені виростають білі етіоловані пагони довжиною 4-10 см. Наступної весни пагони виходять на поверхню ґрунту і до осені при хорошій агротехніці можуть досягти у довжину 1,5-3 м. У той же час вони утворюють свою кореневу систему.

• У ремонтантної малини на верхівках однорічних пагонів влітку утворюються суцвіття, потім з'являються ягоди осіннього врожаю. Наступної весни формується ще один урожай.
• У звичайної, неремонтантної малини суцвіття з'являються тільки наступного року. Після плодоношення дворічні пагони засихають та їх зрізають. На той час встигають підрости пагони заміщення.

У Лісостепу України перші квіти на кущах малини з'являються у середині травня, період цвітіння одного сорту триває близько 25 днів. Ягоди дозрівають за місяць після початку цвітіння.

Тобто перша малина тут з'являється у середині червня. 

Малина віддає перевагу добре освітленим місцям, не терпить затінення. При нестачі світла пагони її витягуються, знижується врожайність, морозостійкість.

Добре росте вона на досить зволожених місцях, але не переносить затоплення. Ґрунтові води не повинні підходити до поверхні землі ближче ніж на 1 м. Не підходять для малини сухі піщані, заболочені та засолені ґрунти. Вона любить ґрунти з рН 5,8-6,7.

Малина більшості сортів не витримує сильних зимових морозів (нижче -30 °C) і підмерзає, а при сильних вітрах взимку – висихає. При зниженні температури ґрунту нижче -16 °C підмерзає коріння.

У дикоросла малина найбільші врожаї дає на лісових вирубках і гарах, де ґрунт покритий залишками деревної рослинності, які перегнивають.

У замульчованому таким чином ґрунті корені  одержують достатньо живлення та вологи.

Малину розмножують здерев'янілими однорічними пагонами, зеленими пагонами і кореневими живцями. 

Дуже легко розмножити малину за допомогою однорічних здерев'янілих кореневих пагонів.

Для цього восени однорічні пагони з добре розвиненою кореневою системою викопують вилами, обережно відокремлюють від основної рослини та висаджують на таку ж глибину, як на колишньому місці (на піщаних ґрунтах – на 5 см глибше).

Ще простіше розмножувати малину зеленими пагонами. Навесні, коли молоді кореневі пагони досягнуть 10-20 см, їх викопують із грудкою землі та частиною материнського кореневища, пересаджують на нове постійне місце та поливають. 

При розмноженні малини кореневими живцями восени коріння товщиною 2-5 мм ріжуть на відрізки довжиною 6-12 см, зв'язують у пучки і зберігають до весни у вологому піску у льоху. Провесною живці висаджують суцільною стрічкою на глибину 5-10 см.

На ділянці малину розташовують окремим масивом або в 1-2 ряди вздовж кордону.

Формувати насадження можна в кущовій формі або суцільною стрічкою (смугою) шириною 0,3-0,5 м.

• При формуванні стрічки малину доцільно висаджувати в траншею, яку викопують по лінії майбутнього ряду – шириною 0,5 м і глибиною 30 см.
• На дно траншеї вносять гній або компост (50 кг), суперфосфат (600 г) і калій хлористий (200 г на 10 м довжини траншеї), перемішуючи добрива з ґрунтом. 
• Щоб коріння не розповсюджувалося далеко за межі смуги, краї траншеї можна захистити шифером.
• Відстань між рядами – 1,5-2 м, між рослинами в ряду – 0,4-0,6 м.

Саджанці малини поливають, а землю мульчують (шар до 7 см) листям, подрібненою соломою, корою дерев, старою 2-річною тирсою, торфом або соломистим гноєм. Після посадки кущів пагони зрізають біля поверхні ґрунту.

У наступні роки в плодоносних насадженнях після збирання врожаю зрізають усі дворічні пагони, які вже відплодоносили та засихають. Провесною вирізують поламані і слабкі стебла. Після розпускання листя, коли вже не тече сік зі зрізів, обрізають підмерзлі верхівки пагонів і вкорочують над добре розвиненою брунькою тільки ті стебла, довжина яких значно більша за 1,5-1,7 м.

Всі зрізані пагони зазвичай спалюють, але їх можна подрібнити і використовувати як мульчу.

Для поліпшення умов забезпечення малини вологою, світлом та поживними речовинами на початку червня та в серпні проводять її нормування (проріджування зелених пагонів), залишаючи в кущі 3-4 найсильніші пагони, а в смузі ряду малини на 1 м довжини залишають 10-15 пагонів на відстані щонайменше 10 см одне від одного, інші, слабші, вирізають лише на рівні поверхні ґрунту.

Повноцінний урожай ягід малини одержують на 3-4-річній плантації. 

На одному місці кущі малини вирощують до 10 років, потім застарілі основні кущі видаляють, залишаючи сильні молоді пагони, або переносять малинник на нове місце, висаджуючи молоді саджанці. 

Малина не відноситься до посухо- і морозостійких рослин. Але на всій території України практично всі сорти малини не страждають від морозів та особливого захисту не потребують.

Для малини дуже важливе достатнє забезпечення вологою, особливо в період наливу ягід, тому в посушливу спекотну погоду її поливають.

Щоб не виникала проблема спорудження шпалер та підв'язування до них пагонів, потрібно вирощувати нові сорти малини з товстими стійкими пагонами. 

Перекопування ґрунту під кущами малини завжди веде до пошкодження її коріння, тому в малиннику проводять лише дрібне поверхневе розпушування ґрунту, прополювання бур'янів та суцільне мульчування ґрунту. При нестачі гною ґрунт малинника можна закривати торфом, бадиллям виполотих бур'янів і культурних рослин, опалим листям і тирсою.

• Органічні, фосфорні та калійні добрива вносять під час осіннього обробітку ґрунту (50 кг перегною, 500 г суперфосфату, 200 г сірчано-кислого або хлористого калію на 10 м²). При використанні у якості мульчі органічних добрив під час підживлення їх не слід вносити. 
• Підживлюють кущі малини на початку травня, а ремонтантну малину – ще й наприкінці липня, поливаючи поживним розчином: на 10 л води беруть 0,7л курячого посліду або перегною, настоюють впродовж 1-5 діб, додають 1 склянку золи, 3 ст. ложки карбаміду (сечовини) на 5 м довжини смуги. 

Чорноплідна малина (малиново-ожиновий гібрид) не дає кореневих пагонів. Вона розмножується укоріненням верхівок однорічних пагонів заміщення. Наприкінці літа їх нагинають до землі та засипають ґрунтом. Приблизно через місяць утворюються корені і з'являються невеликі молоді пагони, за рік вони виростають довжиною до 3 м.

Пагони чорноплідної малини дугоподібні, з восковим нальотом і вигнутими великими дуже гострими шипами. Ягоди смачні, солодкі з ожиновим присмаком, досить врожайні, але значно дрібніші, ніж у великоплідної малини з червоними та жовтими ягодами.

Збирати малину необхідно один раз на 2-3 дні. Зібрані стиглі ягоди зберігаються у звичайних умовах трохи більше 8 годин, а за нормальної температури 0 °С – до 2 діб.

Петро та Віра Шумерук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com