Наші доріжки ведуть до горошку: улюблена культура на городі

Продовжуємо задоволення

Наш маленький онук обожнює зелений горошок. Пам'ятаю, якось узимку, коли ми збиралися навідатись на дачу, слізно просив привезти йому звідти горошку. Ну що тут поробиш? Вийняла з морозилки заморожені горошини, зварила… Але це вже не те. Добре б вирощувати горошок цілий рік на підвіконні, але поки що так не виходить.

І все ж таки «затримати» горох на городі можна.

• Наприклад, використовувати конвеєрний спосіб посіву (один і той самий сорт висівати в різні терміни) або вирощувати сорти з різними термінами дозрівання. 
• Деякі городники практикують повторні посіви гороху.
• Нарешті, можна заготовляти горох і насолоджуватися бажаним продуктом, коли його вже давно немає на грядках. 

Щоб отримати добрий урожай гороху, необхідно подбати про ґрунт на ділянці.

Поширена думка про те, що горох сам себе удобрює через наявність на корінні бульб, здатних збагачувати грунт азотом, може зіграти з городником-початківцем злий жарт.

За несприятливих умов цей процес уповільнюється або зовсім припиняється. Тому краще не ризикувати, а забезпечити рослини необхідною кількістю живлення та вологи.

Ґрунт під горох повинен бути родючим і переважно удобреним перегноєм. Грядки ми готуємо завжди з осені, оскільки не любимо поспіху. Ґрунт перекопуємо, не розбиваючи грудки (для вологозатримання). А весною, як тільки зійде сніг і пригріє сонечко, залишається грядки поправити, пройшовшись по них граблями, і посіяти насіння.

Горох не можна назвати вередливим та ніжним. Насіння проростає при температурі близько 5 °С і може витримувати короткочасні заморозки до -5 °С.

А ось до вологи горох ставиться дуже ревно.

При високій температурі та нестачі вологи хорошого врожаю та якісного горошку можна не чекати.

З цієї причини ми сіємо горох на початку квітня. Звісно, ​​погода може внести свої корективи, але намагаємось із посівом не затягувати. Насіння сіємо в три прийоми з інтервалом у кілька тижнів. Горох, посіяний у ранні терміни, не тільки дозріває раніше, а й менше уражається хворобами та шкідниками.  

Пробували повторно сіяти горох у другій половині літа. Але нічого хорошого з цього не вийшло. У нас у липні встановлюється спека та майже не буває дощів. І така погода аж до осені. Горох такого не любить, йому потрібні велика кількість вологи і прохолоди. Полив ми ще можемо організувати, а ось вберегти рослини від палючого сонця проблематично. 

Ось і вирішили ми з чоловіком сіяти горох у оптимальні для нього терміни та користуватися замороженим продуктом, коли не буде свіжого. 

Найкращий сорт

Вже кілька років вибираємо сорти голландської селекції, насіння купуємо у спеціалізованому магазині. До цього пробували вирощувати сорти різних виробників, але «голландці» виявилися найкращими.

Особливо сподобався сорт Оскар. Таке враження, що його створили спеціально для нас. Дуже врожайний! Рослина низькоросла (70 см), стручки довгі, із загнутим кінчиком. Горошини великі, в одному стручці 9-12 насінин-горошин. Горошини дуже смачні і у свіжому, і у відвареному вигляді. Внуків за вуха не відтягти!

Те, що не встигаємо їсти, заморожуємо. Такі заготівлі – просто знахідка у будь-яку пору року.

Довіряй але перевіряй

Вже не один рік вирощуємо горох і набули у цій справі чималого досвіду. Здавалося б, про цю культуру знаємо усе. Проте не обходиться без курйозів.

Минулого сезону, як завжди, посіяли горох ранньою весною. Наприкінці квітня з'явилися сходи. І тут ми вирішили поміж рядами гороху посіяти кукурудзу. Міркували так: кукурудза буде опорою для гороху, прибирати його буде зручно, а нашкодити одна одній рослини не повинні. Так принаймні обіцяв всезнаючий Інтернет. Але не так сталося, як гадалося. 

Кукурудза – культура теплолюбна, сіяти одночасно з горохом її не можна. Тож посіяли кукурудзу, коли горох уже зійшов. Спочатку все виглядало красиво і поважно: між рядами гороху дружелюбно влаштовувалася кукурудза.

Але буквально через тиждень горох почав інтенсивно нарощувати масу, зімкнувся над кукурудзою, та так, що їй світла білого не було. А потім взагалі завалився набік разом з тим, що від кукурудзи залишилося. 

Зате горох вдався на славу! Мабуть, ми недооцінили його впертий «характер». 

Горох – невибаглива рослина і швидко росте. А скільки радості приносять "зелені" ласощі всім, особливо дітям! Тож на дачі чи присадибній ділянці добре мати грядку цього овочу. 

Ірина Романенко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: автора