Кульбаба – родинний лікар: цілющі властивості рослини

Біологічний портрет

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.) – багаторічна трав'яниста рослина висотою до 30 см з родини айстрових.

У кульбаби ланцетне або перисторозсічене листя, зверху голе, знизу найчастіше опушене, зібране в прикореневу розетку діаметром 15-30 см. Його величина залежить від місця, де росте кульбаба. Серединні жилки листя схожі на жолобки. Ці жолобки збирають вологу, в тому числі і нічну, і направляють її струмочками до кореня. Стрижневий малорозгалужений корінь товщиною близько 2 см і довжиною до 60 см у верхній частині переходить в коротко-потовщене багатоголове кореневище.

Квітконоси – порожнисті трубочки до 30 см завдовжки, в верхній частині опушені, закінчуються яскравим жовтим кошиком з язичкових і трубчастих квіток. Рослини при надломі виділяють гіркий молочний сік.

Плоди – клиновидні сіро-коричневі сім'янки з довгим тонким стрижнем і пушинками-парашутиками – неміцно прикріплені до квітколожа і легко розносяться вітром. При польоті вони не перевертаються, знаходяться завжди внизу під парашутом, і, приземляючись, готові до проростання з глибини до 5 см.

У березні-травні та восени з'являються сходи з насіння і пагони від бруньок на кореневій шийці. Осінні сходи успішно зимують. У перший рік рослина утворює розетку і корінь.

Цвіте кульбаба в квітні-червні з другого року життя (іноді спостерігається осіннє цвітіння), плодоносить з кінця травня по липень.

Мінімальна температура проростання сім'янок 2 ° С.

У другій половині дня і у вологу погоду суцвіття-кошики кульбаби закриваються, оберігаючи пилок від намокання. У ясну погоду вони відкриваються о 6 год ранку і закриваються в 3 год дня. Таким чином, за станом суцвіть кульбаби можна досить точно визначити час. 

Лікар-універсал

Про цілющі властивості цієї яскравої рослини знали ще стародавні греки, в старовинній арабської медицині її застосовували широко і різноманітно.

Лікувальну цінність мають коріння, листя, квітки і стебла кульбаби (краще використовувати молоді рослини). Коріння викопують ранньою весною чи пізно восени.

В останні десятиліття в західній науковій літературі з'явилося безліч публікацій, присвячених дослідженню біохімічного складу кульбаби і можливих напрямах його використання на благо людства.

Антиоксидантна активність. Антиоксиданти, що містить кульбаба, допомагають запобігти негативному впливу та нейтралізувати вільні радикали, надлишок яких в організмі сприяє розвитку хвороб і прискоренню старіння. Кульбаба містить багато поліфенолів і бета-каротину, які забезпечують надійний захист від окислювального стресу і пошкодження клітин.

Боротьба із запаленням. Завдяки присутності в рослині різних біологічно активних сполук, таких, як поліфеноли, кульбаба –  ефективний засіб для зняття запалення, викликаного тим чи іншим захворюванням, яке може привести до незворотного пошкодження ДНК і тканин організму.

Контроль рівня цукру в крові. Цикорієва та хлорогенова кислоти, що містяться у всіх частинах рослини, здатні знизити рівень цукру в крові. Як показали дослідження, ці сполуки благотворно впливають на секрецію інсуліну підшлунковою залозою, одночасно покращуючи засвоєння глюкози в м'язовій тканині.

Зниження рівня холестерину. Деякі біологічно активні сполуки, що містяться в коренях та листі кульбаби, можуть знизити рівень холестерину, що в свою чергу знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Нормалізація артеріального тиску. Згідно традиційних методів лікування травами, кульбабу використовують для отримання сечогінного ефекту з метою детоксикації організму. Крім того, ця рослина містить калій, мінерал, пов'язаний зі зниженням кров'яного тиску у людей, які страждають на гіпертонію. У сучасній медицині сечогінні препарати використовують для позбавлення організму від надлишку рідини, що може призвести до зниження артеріального тиску. При цьому вони викликають втрату калію. Кульбаба може знизити кров'яний тиск завдяки своєму сечогінному ефекту і високому вмісту калію. 

Оздоровлення печінки. Доведено, що антиоксиданти кульбаби захищають тканини печінки від впливу токсичних речовин і стресу. Дослідження показали, що екстракт кульбаби може знизити рівень надлишкового жиру в печінці і захистити від окисного стресу в тканинах.

Засіб для схуднення. Ряд дослідників припускають, що здатність кульбаби покращувати вуглеводний обмін і зменшувати поглинання жиру може привести до втрати маси тіла. Дослідження на мишах з ожирінням показало, що хлорогенова кислота кульбаби здатна знизити масу тіла і рівень деяких гормонів накопичення жиру.

Боротьба з раком. Попередні дослідження показали здатність кульбаби запобігати росту ракових клітин в різних системах органів. Вчені припускають, що екстракт кореня кульбаби має здатність різко сповільнювати ріст ракових клітин в тканини печінки, товстої кишки і підшлункової залози.

Підтримання здорового травлення. Кульбаба використовується як традиційний рослинний лікарський засіб для лікування різних захворювань системи травлення. Дослідження показують, що інулін в кульбабах володіє здатністю зменшувати запори і покращувати перистальтику кишечника.

Зміцнення імунної системи. Кульбаба має протимікробні і противірусні властивості, які можуть підтримувати здатність організму боротися з інфекцією. Екстракт кульбаби значно знижує здатність вірусів до розмноження, деякі біологічно активні речовини, що містяться в кульбабі, захищають від різних шкідливих бактерій.

Догляд за шкірою. Дослідження на тваринах свідчать, що кульбаба може захистити шкіру від сонячних променів, старіння і прищів. Екстракт кореня кульбаби сприяє утворенню нових клітин шкіри, зменшує запалення і подразнення, а також збільшує гідратацію і вироблення колагену.

Підтримання здоров'я кісток. Зелень кульбаби – гарне джерело кальцію і вітаміну К, які пов'язані із запобіганням втрати кісткової маси. Інулін, що міститься в корені рослини, також може підтримувати кістки здоровими за рахунок поліпшення травлення і стимулювання здорових кишкових бактерій. 

Кульбаба користується широкою популярністю в народній косметиці.

Маска з її свіжого листя живить, зволожує і омолоджує шкіру, а настій квіток і молочний сік відбілюють веснянки і пігментні плями. Якщо молочним соком змащувати бородавки і мозолі, з часом вони зникнуть. Настоянку з трави застосовують при різних хворобах шкіри, висипах, вуграх, фурункульозі. Олійну настоянку коренів кульбаби використовують для лікування опіків. 

Щоб вилікуватися від екземи, корінь кульбаби з'єднують з коренем лопуха порівну (по 20,0 г на 3 склянки окропу), настоюють впродовж ночі, вранці кип'ятять 10 хв і настоюють ще 20 хв. П'ють по 1/2 склянки 5 разів на день. Ефективна і мазь від екземи. Мед змішують з борошном з коренів кульбаби в співвідношенні 2: 1. Змивати мазь з тіла потрібно теплою сироваткою з молока.

Через нестачу досліджень немає чітких інструкцій щодо дозування кульбаби як добавки.

Згідно з деякими доступними даними, рекомендовані дози для різних форм кульбаби:

• свіже або висушене листя: 4-10 г, щодня;
• настоянка з листя: 0,4-1,0 ч. ложки (2-5 мл) три рази в день;
• свежий сік: 1 ч. ложка (5 мл) два рази в день;
• рідкий екстракт: 1-2 ч. ложки (5-10 мл), щодня;
• свіже коріння: 2-8 г, щодня;
• порошок з коріння: 250-1000 мг чотири рази на день.

У багатьох країнах Європи, в Індії і Японії кульбабу дуже цінують і розводять на спеціальних плантаціях. Чим не привід і нам бути поблажливіше до цих рослин? Замість того, щоб відчайдушно знищувати кульбаби в саду, давайте подивимося на них як на засіб, який допоможе забути про багато недуг і надовго зберегти гарне самопочуття. 

Ольга Корабльова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com