Посадка
Після ретельного вирівнювання ділянки та створення каналів для зрошення та регулювання рівня води у ґрунті ділянку засипають піском (шар 5-7 см). Кожні 3-4 роки експлуатації проводять повторні "піскування" (шар 2-4 см).
На невеликій ділянці можна штучно створити сприятливі умови для вирощування журавлини:
- на рівній поверхні по всьому периметру відведеної ділянки треба викопати яму глибиною 30-50 см, на дно укласти щільну плівку, яка утримує воду, засипати в яму кислий верховий торф (шар товщиною не менше 30 см) ), а поверх нього – чистий крупнозернистий пісок (шар товщиною 5-7 см), по периметру ями укласти колоди товщиною 10-25 см.
Посадку на великих площах проводять живцями (довжиною в 15-20 см) у весняний період, до початку цвітіння рослин. На невеликих ділянках можна висаджувати вкорені пагони.
Живці садять за схемою 20 х 20 см, по 1-2 шт. у лунку, заглиблюючи кожен так, щоб над поверхнею ґрунту залишалася лише його верхівка (до 2 см завдовжки).
Після посадки ділянку щодня рясно поливають або затоплюють на кілька днів до укорінення живців.
Підживлення
Урожайність журавлини безпосередньо залежить від вмісту елементів живлення у ґрунті.
Фермери США при вирощуванні журавлини великоплідної застосовують певні схеми внесення добрив: щорічно вносять по 60-120 кг на 1 га (по 6-12 г/м2) кожного з основних елементів живлення – азоту, фосфору та калію.
Значно підвищує врожайність внесення фосфорно-калійних добрив у комбінації з азотними (у 1,9-3,1 рази порівняно з контрольними показниками, при цьому середня маса ягід у різні роки зростала на 5,2-22,8%, а максимальне її збільшення сягало 45%).
В умовах України при вирощуванні журавлини великоплідної рекомендується вносити фосфорно-калійні (РК) та азотно-фосфорно-калійні (NРК) добрива з розрахунку 80 кг/га діючої речовини фосфору, 60 калію та 20-30 азоту. З азотних добрив вносять сечовину, з фосфорних – фосфоритне борошно.
Фосфорні добрива доцільно вносити восени, а азотні та калійні – навесні (у квітні-травні).
При вирощуванні журавлини органічним способом для щорічного поповнення елементів живлення використовують верховий та низинний торф. За кордоном з цією метою застосовують кісткове борошно, що містить фосфор і сульфат калію.
Сорти
У США зареєстровано близько 200 сортів журавлини великоплідної, більше 10 з них вивчено в Україні.
Для характеристики врожайності журавлини великоплідної можна прийняти показники, отримані за її вирощування в умовах Полісся України: низька – до 4 т з 1 га; середня – 4,1-8,0; висока – понад 8,1.
Ерлі Блек. Ягоди середньої величини, маса 07-11 г темно-червоні. Врожайність середня. Рослини цього сорту майже не страждають від заморозків, стійкі до хвороб.
Бен Лір. Сорт раннього терміну дозрівання. Ягоди невеликі, грушоподібної форми, темно-червоні. Урожайність середня, за особливо сприятливих кліматичних умов (в роки з м'якою зимою та теплим літом) підвищується.
Вілкокс. Ягоди середньої величини, грушоподібної форми, темно-вишневі. Урожайність середня – 5-7 т з 1 га, в окремі роки висока. Рослини стійкі проти "хибного цвітіння".
Блек Вейл. Ягоди округлі, темно-червоні, не знебарвлюються в період зберігання. Врожайність середня.
Франклін. Ягоди середнього розміру, темно-червоні, округлі. Врожайність середня – 5-7 т з 1 га.
Стівенс. Ягоди великі, овальної форми. Висока врожайність. Рослини формують великі пагони.
Пілгрім. Ягоди дуже великі -15-20 мм у діаметрі. Дозрівають пізно. Сорт бажано вирощувати у південних регіонах країни. Врожайність середня.
Бекуїт. Сорт пізнього терміну дозрівання. Ягоди овально-довгасті, червоні з білизною на бічній поверхні, добре зберігаються. Врожайність середня.
Валерій Коновальчук
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com