Солодкий смак пізніх ягід: основи вирощування ремонтантних сортів малини

Плодоношення ремонтантних сортів

Ремонтантна малина – багаторічний кущ з одно- та дворічними пагонами, багаторічним кореневищем та придатковим корінням. Основна маса коренів розташовується на глибині 15-30 см, а придаткове коріння може знаходитися на відстані 2-3 м від куща. Пагони заміщення виростають із бруньок на підземній частині дворічних пагонів.

З додаткових бруньок на горизонтальних коренях розвиваються кореневі відприски. Вони дають початок новій рослині, яка пов'язана з материнським кущем загальним корінням. Якщо відприски не викопувати, через 3-4 роки цей зв'язок розривається, і рослини утворюють власну кореневу систему.

Кількість кореневих відприсків – сортова особливість, серед ремонтантних малин є сорти з великою кількістю відприсків і практично без них (наприклад, Покуса).

Молоді пагони за умов України з'являються у квітні, і спочатку розвиваються повільно. У травні темпи росту збільшуються, у період плодоношення ріст уповільнюється і у вересні-жовтні закінчується.

Бруньки на дворічних пагонах розпускаються провесною, задовго до виходу на поверхню молодих пагонів. З них виростають плоди (латерали), на яких після цвітіння зав'язуються ягоди. Цвітіння відбувається в досить пізні терміни, завдяки чому квітки рідко пошкоджуються пізньовесняними заморозками. 

Ремонтантна малина – самозапильна, тому її можна вирощувати в монопосадках, але в змішаних насадженнях врожайність рослин на 20-30% вища.

• Перші ягоди на дворічних пагонах ремонтантних сортів дозрівають раніше ніж на сортах одноразового плодоношення. Після закінчення плодоношення дворічні пагони вирізають, щоб вони не забирали поживні речовини з маточного куща.
• Однорічні пагони починають рости у квітні, у червні-липні у верхній частині з'являються плодушки. Потім відбувається цвітіння та плодоношення – на верхній частині пагона.
• Пізньої осені верхівки, які відплодоносили, – видаляють, а пагони, що залишилися, будуть плодоносити влітку наступного року. 

Вимоги до умов вирощування

Ремонтантна малина вимоглива до освітлення, теплового режиму, родючості ґрунту та забезпечення його вологою.

Для розбивки плантації вибирають освітлені ділянки. Навіть невелике постійне притінення може відсунути термін плодоношення та зменшити врожай. Особливо актуально це на півночі України та при вирощуванні пізніх сортів. Частина ягід може не встигнути визріти до заморозків.

В останні роки в період дозрівання ремонтантних сортів спостерігається сильна активність сонця, через що ягоди одержують опіки. Тому під час дозрівання посадки краще притіняти, накидаючи зверху сітки чи тонкий спанбонд.

Відмінні результати дає природне притінення їх високорослими культурами (кукурудза, соняшник). У період росту малини вони не притінюють посадки, дозволяючи рослинам використовувати всю сонячну енергію, а у липні-серпні захищають ягоди від опіків.

На півдні України на присадибних господарствах усі ягідні насадження краще висаджувати так, щоб частину світлового дня вони перебували у тіні. Що стосується теплового режиму, сучасні сорти встигають відплодоносити до заморозків. Виняток становлять лише дуже пізні ремонтантні сорти (наприклад, Осіннє сяйво), у яких частина ягід не встигає визріти до зими. 

Запорука гарного врожаю – висока агротехніка, яка починається з правильної підготовки ґрунту до посадки.

Ділянка має бути вільна від багаторічних бур'янів, тому її завчасно, з регулярністю 2-3 рази за сезон обробляють гербіцидами суцільної дії.

• Потрібно внести добрива. Норми внесення визначають, зробивши аналіз ґрунту.
• Залежно від типу ґрунту на 1м² вносять 2-3 відра перепрілого гною або компосту, 200-400 г суперфосфату, 100-200 г калійних або 200-400 г комплексних мінеральних добрив (нітроамофоску, кеміру). Така «заправка» дозволяє у перші 5 років вирощування малини не вносити фосфорно-калійні добрива.
• Азотні вносять щорічно (з розрахунку 50-100 г на 1 м²).

Найкращий варіант утримання ґрунту в рік, що передує посадці, – чорна пара. Також можна попередньо засіяти ділянку сидеральними культурами (гірчицею, люпином, житом та іншими, які за 1-1,5 міс. до посадки заорюють у ґрунт).

У жодному разі не можна закладати плантацію малини на ділянці, де раніше росли пасльонові культури, також не варто висаджувати малину після малини, необхідно зробити перерву мінімум у 5-7 років.

Ідеальним ґрунтом для ремонтантної малини вважається супісчаний або середній суглинок з високим вмістом гумусу, добре дренований. Піщані і грубіші ґрунти можна використовувати за умови внесення великої кількості органічних добрив. 

Малина добре росте і плодоносить на ґрунтах із рН від 5,8 до 6,7. Краще віддавати перевагу слабокислим ґрунтам, оскільки на них практично не розвивається кореневий рак. Сильнокислі ґрунти перед посадкою вапнують – вносять мелений вапняк, доломіт.

Якщо ґрунтові води залягають вище 1 м від поверхні ґрунту, кущі ростимуть дуже погано.

Для сучасних сортів ремонтантної малини оптимальним вважається вирощування 10 пагонів на 1 м² – причому стільки пагонів залишають на ділянках з бідним ґрунтом, за посередньої агротехніки.

Чим багатша земля і краще догляд, тим менше пагонів має рости. 

• Відстань у ряду між кущами потрібно залишати близько 0,7 м, а в міжряддях для присадибних ділянок – не менше 1,5 м, для промислових насаджень – не менше 2 м.
• Надалі культивують окремі кущі, висадивши їх на відстані 1-3 м один від одного або створюють плодову стіну без збереження індивідуальності кожної рослини (у цьому випадку відстань між кущами зменшують до 0,5 м).

Існує два способи посадки – кущовий та стрічковий.

• При кущовому рослини висаджують у посадкові ями розміром не менше 40х40х40 см. Якщо під переорювання добрива не вносилися, в кожну яму вносять до 10 кг перегною, 200 г суперфосфату, 50-100 г калійних добрив або 100 г деревної золи. 
• При стрічковому способі посадки копають траншеї шириною 40-50 і глибиною 35-40 см. На 1 м довжини траншеї вносять 10-15 кг перегною, 500 г суперфосфату та 100-200 г калійних добрив.
• Як при кущовому, так і при стрічковому способі посадки добрива ретельно перемішують з верхнім, найродючішим шаром ґрунту.

Плантацію закладають здоровим посадковим матеріалом, придбаним у розплідниках.

Хороший саджанець ремонтантної малини повинен мати в основі діаметр 5-10 мм, розвинену кореневу систему і пагін довжиною близько 20 см. Якщо дістати високоякісний саджанець не виходить, а є слабші, з основою кореневої шийки менше 5 мм, але з мичкуватою кореневою системою і ростовими бруньками на корінцях, можна використовувати і такі, розміщуючи їх по 2 шт. у посадкову яму.

При посадці ремонтантної малини висаджують саджанець так, щоб коренева шийка знаходилася строго на рівні ґрунту. Можна заглибити її, але не більше ніж на 1-2 см (на піщаних ґрунтах до 4 см), інакше коренева поросль не зможе прорости з-під товстого шару ґрунту. А якщо рівень ґрунту буде нижчим за кореневу шийку, саджанець може загинути через підсихання корінців.

Після посадки саджанці потрібно полити (3-4 л води на рослину).

Оптимальні терміни посадки: у північних та центральних регіонах України – жовтень, у південних – листопад.

Можна висаджувати і напровесні, проте розвиток рослин і прирости будуть гіршими, ніж при осінній посадці.

Останнім часом практикується літня посадка ремонтантної малини – контейнерними вегетуючими саджанцями, вирощеними в теплицях (рослини з 5-8 листками, в 1-3-літрових ємностях).

Їх можна висаджувати впродовж усього безморозного періоду з весни до осені. У контейнерах рослини формують більш потужну кореневу систему та надземну частину. Вегетуючі саджанці, посаджені на початку літа, обганяють у рості і розвитку саджанці, посаджені класичним способом. Вже в рік посадки можна зібрати до 1,5 кг ягід з 1 м².

Однак такі саджанці потребують ретельного догляду в перші дні після посадки – притінення та частіших поливів. 

Олег Савейко ©

Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com