Раціональний город: сівозміна і чергування культур-компаньонів та антагоністів

Відзначимо одразу, що скласти чіткий та незмінний план сівозміни на обмеженій площі присадибних та дачних городів практично неможливо.

• По-перше, тому, що аж надто мала площа цих городів, і якщо зробити все як належить, то на кожну культуру прийдеться по 2-3 рядки.
• По-друге, городники вирощують переважно рослини лише кількох родин, скажімо, пасльонових (помідор, картопля, баклажан, перець, фізаліс, тютюн), капустяних (капуста різних видів, редька, редис, дайкон), гарбузових (огірок, гарбуз, кабачок). ). 

З цієї причини складно виконати основну вимогу при складанні сівозмін – повернення культури однієї й тієї ж родини на колишнє місце не раніше ніж через 3-4 роки.

І все-таки, незважаючи на перелічені труднощі, потрібно організувати на городі розумне чергування культур. 

Навіщо чергувати культури на ділянці? 

Овочеві культури мають різну здатність засвоювати елементи живлення з ґрунту. Беззмінний обробіток якоїсь культури на одному місці призводить до його виснаження. 

Крім того, необхідно враховувати характер розміщення кореневої системи у різних культур: наприклад, морква та буряк завдяки потужній кореневій системі здатні засвоювати фосфор і калій із нижніх шарів ґрунту, а цибуля, огірок та зелень – з верхніх.

Вирощування однієї й тієї ж культури на одному місці впродовж кількох років призводить до поширення хвороб та шкідників, тому представники однієї родини мають повертатися на колишнє місце посадки через 3-4 роки.

Чергування культур повинне сприяти й ефективній боротьбі з бур'янами. Рослини з добре розвиненою швидкорослою листовою поверхнею (капуста, картопля, кабачок), що розміщуються великими міжряддями, мають здатність пригнічувати бур'яни, і навпаки, культури, які повільно розвиваються і утворюють невелику вегетативну масу, не здатні протистояти бур'янам (морква, кріп, кріп). Отже, чергування цих культур дозволяє створити сприятливі умови для їх росту та розвитку. 

Щоб раціонально чергувати культури, потрібно знати, після якого попередника їх розміщувати. 

Попередники – це культури, які займали вибрану ділянку у попередньому році. 

Багато поколінь городників, вчені у різних країнах визначили, які попередники є найкращими для тієї чи іншої культури, а після яких їх вирощувати не варто.

Залежно від потреби сім'ї у тій чи іншій овочевій продукції використовують різні схеми сівозмін.

Звичайно, набір культур у схемах може бути різним, але, розробляючи схему сівозміни, обов'язково враховують попередників. 

Як складати та вводити сівозміну?

На виробничих посівах громадських та фермерських господарств складається спеціальна схема (таблиця)  запровадження та освоєння сівозміни. При цьому, щоб унеможливити шкідливий вплив несприятливого попередника, роблять на всій площі ділянки, де вводиться сівозміна, так званий рівняльний посів.

• Зазвичай висівають зернову культуру – ячмінь, овес, пшеницю. Вона ніби "стирає" дію різних попередників і створює приблизно однакові умови для всіх культур. А в наступні роки вже діють один на одного обрані попередники.

На невеликій площі присадибного або дачного городу зайняти всю площу “рівняльною” культурою немає можливості, а тому можна застосовувати попередні і повторні посіви зернових культур.

Скажімо, напровесні на ділянках, відведених під розсадні культури, посіяти ячмінь. На час висадки розсади він виросте заввишки 10-20 см, його масу можна прикопати на місці або скосити і згодувати тваринам. Навіть такий короткочасний вплив попередньої культури значною мірою покращить фітосанітарний стан ґрунту. 

Посіяний влітку повторно після збирання ранніх овочів той же ячмінь (овес, горох або інша культура) до осені також покращить стан ґрунту ділянки, на якій наступного року вирощуватимуть овочеві культури.

У просторі та у часі

Так агрономи говорять про розміщення культур у сівозміні. Візьмемо, наприклад, схему чергування таких культур, як капуста, коренеплоди, огірки, пасльонові (картопля, перець, баклажани, помідори) та зелень. У нас вийшла п'ятипольна (а точніше, п'ятирядкова) сівозміна.

Відводимо під цю сівозміну, скажімо, 200 м² (2 сотки) площі городу. Кожна грядка (на великій площі – поле) займатиме по 40 м². 

Розміщуючи ці грядки згідно з чергуванням (у зазначеній в таблиці послідовності), ми займаємо всю площу городу. На схемі чергування культур у часі прописують, яка культура після якої розміщуватиметься найближчими роками. 

Як видно на цій схемі, якщо буде п'ятипольна (розміщення на п'яти ділянках) сівозміна, то культури повернуться на те саме місце через п'ять років. 

Компаньйони та антагоністи 

Ще давньогрецький філософ і найбільший ботанік Теофраст зазначав, деякі рослини погано уживаються поруч, наприклад, редька з капустою. Значно пізніше вчені встановили, що між рослинами існують певні взаємини, які носять або конкурентний, або доповнюючий (взаємозбагачуючий) характер. 

У боротьбі за світло, живлення та вологу деякі овочеві культури пригнічують одна одну. Це пов'язано з летючими ефірними речовинами, що виділяються рослинами у повітря. 

Так, кріп, помідори і квасоля несумісні з капустою, у тому числі з броколі, кольрабі, кольоровою; горох і квасоля – з цибулею та часником, картопля – із соняшником, салат із листовою гірчицею, коренеплідні культури – зі стахісом. Помідори пригнічуються картоплею, ріпою, огірок пригнічується помідорами, квасоля – цибулею-шалотом. Ріст шпинату значно уповільнюється при сумісному вирощуванні з редькою. А редька, що вирощується поруч з цибулею або після неї, відстає у рості. Цибуля несумісна з пастернаком, петрушкою, буряком. 

Однак взаємодопомога рослин існує частіше, ніж ворожнеча. Огіркова трава (бораго) та помідори виділяють біологічно активні речовини, що стимулюють розвиток капусти, гороху, квасолі, цибулі, зелених культур. З капустою броколі сумісні селера, буряк, цибуля, качаний салат; петрушка та квасоля сумісні з капустою, огірком, цукровою кукурудзою. 

Запах багатьох рослин, їх фітонциди згубно діють на хвороботворні бактерії і навіть гриби. І це можна використовувати при захисті рослин від хвороб та шкідників. 

При цьому вирішуються два важливі питання: створюється здорове середовище, що перешкоджає поширенню шкідників та хвороб, і ефективніше використовується площа ділянки.

Ефірні олії анісу, базиліку, ісопу, коріандру, гірчиці салатної, майорану, меліси, м'яти, кропу мають сильну фітонцидну властивість. Висіваючи пряні рослини (петрушку, кріп, аніс, коріандр, базилік, мелісу, естрагон, чебрець) між овочами та деревами, ви захистите свій сад та город. 

Морквяна муха знаходить моркву, цибулева муха – цибулю, хрестоцвіті блішки – капусту і редьку тільки по запаху. 

Ефірні олії ароматичних трав збивають з пантелику шкідників різким запахом. Тому не виполюйте весь кріп, що з'явився самосівом на ваших грядках, залиште кілька квітучих рослин – вони не тільки відлякуватимуть морквяну муху, а й залучатимуть корисних комах.

Базилік відлякує мух та комарів; часник стримує розвиток павутинного кліща та благотворно впливає на ріст та розвиток помідорів; шніт-цибуля скорочує чисельність попелиці та земляних блішок; багатоярусна цибуля пригнічує розвиток більшості шкідників. 

М'ята перцева добре відлякує хрестоцвітих блішок, попелиць, білокрилку, гусениць капустяного білана. Боби, коріандр, чорнобривці, матіола, що ростуть у міжряддях картоплі, захищають її від колорадського жука.

Посадки цикорію між рядами цибулі та часнику позбавляють їх від ураження нематодою. Також діють на нематоду календула, настурція, чорнобривці. Наприкінці вегетації рослини чорнобривців можна подрібнити і закласти в ґрунт. Тоді грядка буде чистою від нематод. 

Запам'ятайте, від того, як розміщені культури, багато в чому залежить здоров'я вашого городу. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pexels.com