Поки все не розквітло: захист плодового саду, ягідних культур та великоплідної суниці від хвороб і шкідників

Плодові культури

Серйозну небезпеку під час розпускання бруньок у плодовому саду становлять садові довгоносики. Найбільш поширені з них – сірий бруньковий довгоносик та яблуневий квіткоїд. Якщо в перші 4-5 днів після виходу жуків не проводити захисних заходів, то вони з'їдять понад 50% бруньок.

Небезпечні шкідники плодових дерев – молі та листовійки, особливо у стадії гусениць, що живуть у павутинних гніздах чи поодинці. Чималої шкоди завдають кліщі. Це дуже дрібні тварини (деякі види можна розглянути лише під мікроскопом). За характером харчування кліщі – сисні організми, що вживають клітинний сік рослин.

Плодовим рослинам шкодять бурий плодовий, звичайний павутинний, червоний плодовий, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Всі рухливі стадії цих шкідників живуть на нижній або верхній стороні листа, а звичайний павутинний – тільки на нижній і утворює павутину. Впродовж вегетаційного періоду, залежно від виду, кліщі дають 7-12 генерацій.  Поширені на всіх плодових, але переважно на яблуні.

Не менш небезпечні і повстяні кліщі, які живуть усередині бруньок, листя. При харчуванні виділяють у листову тканину ферменти, які викликають утворення галлів на листі. Ця група представлена такими видами кліщів – грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листовий, сливовий кармашковий та інші.

Безліч проблем викликають попелиці. Вони відносяться до сисних комах. Шкодять личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листя та плодів, зниження врожайності, морозостійкості. На гілках біля бруньок самки відкладають яйця, які зимують. У період розпускання бруньок відроджуються личинки, що накопичуються на верхівках пагонів. Пізніше вони переходять на нижню сторону листя та пагони.

На плодових культурах паразитують зелена яблунева попелиця, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листовійка, грушево-парасолькова, вишнева, смугаста персикова, сливова запилена. У період вегетації розвивається від 5 до 10 поколінь.

Ще одна група сисних шкідників – листоблошки, або мідяниці. Поширені яблунева та грушева мідяниці. Зимують яйця (яблунева) та дорослі особини (грушева). Під час розпускання бруньок з них відроджуються личинки, що висмоктують сік з черешків, листя і квітконіжок. Липкі екскременти, що виділяються особинами, мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Назва кожного виду відповідає його спеціалізації. Яблунева мідяниця дає одне, а грушева – 4-5 поколінь.

І нарешті, остання група шкідників – плодові пильщики. Найпоширеніші і найнебезпечніші з них — яблуневий плодовий і сливовий чорний пильщики.

Плодові рослини вражає також безліч хвороб, серед яких найбільш поширені та шкідливі – парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових.

Заходи щодо захисту плодових культур від шкідливих організмів у фазах розпускання бруньок та цвітіння мають бути комплексними. 

Для початку щодня вранці (при температурі не вище 10 °С) струшують з дерев жуків садових довгоносиків та плодових пильщиків. Для цього під деревом розстилають брезент і вдаряють жердиною по гілках. Оскільки в прохолодний час дорослі комахи перебувають у заціпенілому стані, то при ударі по гілці вони падають.

Якщо при струшуванні виявлено понад 40 жуків на одному дереві, без обприскування не обійтись.

У фазі розпускання бруньок (проти довгоносиків) та рожевого бутону (проти пильщиків) дерева обробляють препаратами, дозволеними для роздрібного продажу населенню: фастак, карате. У фазах висування – відокремлення бутонів і рожевий бутон проти листовійок, кільчастого шовкопряда, мідяниць, молей, пильщиків, попелиць ефективні самі інсектициди, що й проти довгоносиків.

Для регулювання чисельності кліщів годяться акарициди, що впливають тільки на цих членистоногих – демітан *, 20% к. е. (6 г на 10 л води), нісоран*, 10% змочуваний порошок (3-6 г на 10 л води), санмайт*, 20% з. п. (5-9 г на 10 л води). 

Якщо на деревах помічені тільки сисні шкідники, проти них застосовують обприскування господарським милом (200-400 г на 10 л води) або настоєм тютюну.

• Біологічно обгрунтоване (з урахуванням щільності популяції фітофагів: листовійки – 4 гусениці на 100 квіткових розеток; попелиці – 10-15 личинок на 100 листків; кільчастий шовкопряд – 0,5-1 яйцекладка на одне дерево) обприскування саме в цей строк буде ефективним, загибель шкідників, що знаходяться у активній стадії, досягне 90-95%.

При обприскуванні намагаються ретельно покривати робочим розчином кору гілок, стовбури, наносячи розчини спочатку на верхні, а потім нижні гілки. 

До розпускання бруньок зерняткові і кісточкові породи обробляють проти різних хвороб 3%-ною бордоської рідиною. Після розпускання листя обробку повторюють, проти парші використовують 1%-ну бордоську рідину, препарати скор, купроксат. У цей же час проти борошнистої роси ефективний топаз, 10% к. е. (3-4 мл).

Якщо яблуні уражаються паршою і борошнистою росою, готують бакову суміш: до 1%-ної бордоської рідини або купроксату додають сірку (з. п., 100 г). На сортах, стійких до парші та борошнистої роси, потреба в обробках відпадає. 

Перед цвітінням проти кокомікозу, клястероспоріозу та моніліозу ефективні купроксат, 1%-на бордоська рідина, топсин-М* 70% з. п. (10 г). Проти кучерявості листя персика ефективний скор (2 мл).

У фермерських господарствах на сортах яблуні, чутливих до парші та борошнистої роси, застосовують стробі, 50%. в. г.  (0,2 кг/га, не більше трьох обробок).

Сорти, резистентні до хвороб, обприскують лише препаратами, що знищують шкідливих комах та кліщів. 

Ягідники (смородина, порічки, йошта, малина) 

Найпоширеніші шкідники ягідних культур – попелиці. На чорній і золотистій смородині, рідше аґрусі, паразитує аґрусова  попелиця. Порічкам шкодить в основному порічкова галова попелиця. Малина уражається малиновою пагоновою попелицею. На початку весни з яєць, що перезимували, відкладених біля основи бруньок, на гілках, пагонах, відроджуються личинки, які висмоктують з бруньок сік, забираються на нижню сторону листя, що розпустилося, і пагони. 

Поширені також листовійки. Трояндова шкодить смородині, полохлива і сітчаста – малині, приморозкова – смородині, малині та аґрусу, всеїдна – всім ягідним культурам. Гусениці листовійок ушкоджують бруньки, листя: скріплюють їх павутинням, утворюючи гнізда, всередині яких влаштовують павутинні ходи або чохлики. 

З пильщиків на смородині і аґрусі поширені аґрусовий блідоногий і порічковий жовтий пильщики. У цих видів личинки зимують у ґрунті, у щільних коконах. У період бутонізації аґрусу відбувається літ дорослих комах першої генерації. З відкладених самками яєць відроджуються личинки, що вигризають у листі дірки та скелетують його. У спеку личинки ховаються на нижній стороні листа, а якщо їх потривожили – згортаються та падають на землю. Період нанесення масової шкоди припадає на кінець цвітіння. Шкідники дають 2-3 покоління. 

Особливо слід відзначити кліщів. Для смородини небезпечний смородиновий бруньковий кліщ. Шкідники розвиваються усередині бруньок, які стають круглими та нагадують головку капусти. Пошкоджені бруньки засихають. Крім безпосередньої шкоди, що завдається рослині, кліщі ще й переносять вірус махровості чорної смородини. На аґрусі та смородині паразитує також звичайний павутинний кліщ. 

Ягідники ушкоджуються й галицями. Малина – малиновою стебловою, а смородина – смородиновою пагоновою галицею.  Шкідають личинки, які поселяються в рослинних тканинах та викликають утворення галлів. Розвивається відповідно одне та два покоління.

Не обійшлося у ягіднику і без квіткоїдів. На малині та суниці спеціалізується малиновий квіткоїд. Самки відкладають яйця в бутони і підгризають квітконіжку. Ушкоджений бутон опадає, у ньому розвивається личинка. Дає одну генерацію. 

Зав'язь малини ушкоджує малиновий жук. Навесні, при прогріванні грунту до 12 °С жуки заселяють квітучі рослини і об'їдають пильовики і пилок. Самки відкладають у квіти яйця, з яких виходять личинки. Зав'язь, пошкоджена личинками малинового жука, втрачає смак та товарний вигляд. 

Смородина уражається ще й смородиновою міллю. Навесні, коли температура піднімається до 13 °С, гусениці, що перезимували, виходять з коконів і, забравшись у набряклі бруньки, харчуються ними. Розвивається два покоління, гусениці другого живуть у ягодах та виїдають їх вміст. При масовому розмноженні можливе пошкодження 50% бруньок. 

На смородині та аґрусі поширеними та шкідливими у фазах розпускання бруньок – цвітіння є наступні хвороби: антракноз, борошниста роса, бокальчаста іржа, септоріоз. З хвороб малину вражають дідімелла, або пурпурова плямистість, антракноз, септоріоз.

Захисні заходи починають проводити під час розпускання бруньок. Після виходу личинок попелиць кущі обробляють господарським милом, настоями тютюну. Для зменшення чисельності шкідників використовують інсектициди піретроїдної групи – карате, фастак, додаючи в робочий розчин 50 г сірки, з. п. (проти кліщів) або 3-4 мл топазу, 10% к. е. (проти борошнистої роси). 

При обробці аґрусу сірку застосовувати не можна, оскільки обприскування викликає скидання листя.

Проти пильщиків не обов'язково застосовувати хімічні засоби захисту, можна обійтися струшуванням личинок та їх знищенням. При виявленні личинок кущі запилюють деревною золою, помістивши її в капронову панчоху або подвійний шар марлі. Для регулювання чисельності кліщів застосовують сірку, вапняно-сірчаний відвар або акарициди – наприклад, омайт*, 57% к. е. (15 мл). Обприскування проводять у період розсування лусок – перед цвітінням.

Проти галиць до цвітіння проводять обробку інсектицидом БІ-58*, 40% к.е. (20 мл). Ефективно також періодичне розпушування ґрунту. Цю операцію проводять обережно, щоб уникнути механічного пошкодження кори.

Малинових квіткоїдів та жуків під час бутонізації щодня струшують на підстилку та знищують. Пошкоджені квіткоїдом бутони з яйцями та личинками збирають та спалюють. При високій чисельності жуків дерева до цвітіння обприскують піретроїдами. Для знищення личинок смородинової молі в період розсунення брунькових лусочок застосовують системний інсектицид БІ-58*, 40% к.е. 

• Щоб підвищити імунітет ягідних культур до різноманітних стресів, їх підживлюють фосфорно-калійними добривами.
• Не можна вносити підвищені дози азотних добрив, це сприяє розвитку борошнистої роси та вірусних захворювань.
• Порічки та смородину та аґрус не підживлюють калійними добривами, що містять хлор.
• Висаджуючи нові кущі, бажано уникати низьких заболочених місць, де росте осока (проміжний господар бокальчастої іржі). Якщо зарості осоки прилягають до насадження смородини, їх періодично викошують.

Під час розпускання бруньок кущі обприскують 1%-ною бордоською рідиною проти бокальчастої іржі, септоріозу та інших плямистостей.

Проти борошнистої роси ефективні обробки кальцинованою содою, двозаміщеним натрієм фосфористим (100 г на 10 л води), настоєм коров'яку (1 частина на 2 частини води). У період відокремлення бутонів проти плямистостей малини та смородини застосовують купроксат спільно з інсектицидами або сіркою (50 г), 1%-ну бордоську рідину, еупарен*, 50%. з. п. (25 г), тілт, 25% к. е. (4-5 мл).

За умови використання двох останніх фунгіцидів забороняється збирати ягоди. 

Йошта – гібрид чорної смородини та аґрусу – абсолютно стійка до хвороб та не вимагає проведення захисних заходів. Зі шкідників йошту пошкоджують гусениці пильщика, що інтенсивно скелетують листя, незначну шкоду завдають гусениці всеїдної листовійки. 

Великоплідна суниця 

На суниці поширені суничний та звичайний павутинні кліщі. Небезпечний для неї і малиновий квіткоїд. Шкодять також пильщик суничний чорноплямистий і хрущі. Серед хвороб на суниці найпоширеніші – борошниста роса, сіра гниль, біла та бура плямистості листя.

Щоб виявити вогнища рослин, уражених різними хворобами та пошкоджених шкідниками, доцільно періодично, починаючи з фази відростання листя, проводити обстеження насаджень. Це допоможе визначити, які захисні заходи необхідно провести. Посадки суниці, сильно пошкоджені кліщем, до цвітіння обробляють акарицидами, наприклад препаратом  омайт *, 57% к. е. (15 мл).

Під час обробки важливо стежити, щоб робочий розчин потрапляв на молоді листочки, що ще не розпрямилися, в центрі куща, де концентруються імаго і личинки суничного кліща.

Прихильникам вирощування екологічно чистої продукції для боротьби з кліщем можна рекомендувати народні засоби. 

Захист суниці від малинового квіткоїда такий самий, як і малини. Проти пильщиків до цвітіння рослини обприскують препаратами піретроїдної групи.

Для знищення шкідників, окремі стадії розвитку яких проходять у ґрунті, необхідно періодично розпушувати його під кущами. Якщо встановлено, що посадки суниці пошкоджують личинки хрущів, навесні можна пересадити рослини на інше місце, але за умови, що кущі молоді. Личинок, виявлених при викопуванні суниці, потрібно зібрати та знищити. Якщо пересадка з якихось причин неможлива, спробуйте протруїти ґрунт, поливаючи рослини робочим розчином аріво або фастаку (використовувати норми, рекомендовані для наземного обприскування).

Утримання посадок суниці незагущеними і вільними від бур'янів (особливо пирію повзучого) допоможе позбутися суничного кліща та личинок хрущів.

Щоб запобігти ураженню рослин грибними хворобами, у період масового відростання листя суницю обприскують 1%-ною бордоською рідиною з додаванням сірки з. п. (50 г). Перед цвітінням обприскування повторюють байлетоном*, 25%. з. п. (2,4 г) або еупареном*, 50% з. п. (12 г). 

Ґрунт під кущами мульчують хвойною тирсою або дрібно нарізаною соломою, це знижує поширення на ягодах сірої гнилі  і захищає їх від забруднення землею під час дощу. Щоб запобігти контакту ягід з ґрунтом, використовують металеві каркаси округлої форми на стійках (саморобні або готові, що продаються в роздріб) або укорочені пластикові пляшки без дна з-під напоїв. Циліндр встановлюють на рослину так, щоб листя та квітконоси звисали з нього вільно. Ягоди в такому разі не стикатимуться із землею. 

* Пестициди з верхнім індексом рекомендовані для застосування у промислових насадженнях

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com