Чемпіон серед вітамінних овочів: сіємо солодкий перець на розсаду

Щоб отримати перші дозрілі плоди у червні, сію перці (для висадки під плівку) у лютому, орієнтуючись на найсприятливіші дні за місячним календарем. 

• Ґрунтосуміш готую з осені (2 ч. землі з листяного лісу, 1 ч. піску або легкої землі з соснового лісу, 1 ч. перегною), на 1 відро суміші додаю 0,5 кг деревної золи.
• Насіння для стимуляції енергії проростання замочую на ніч в одному з теплих розчинів: сік алое (витримую листя в холодильнику 5-7 днів) 1:1 з водою; харчова сода (0,5 ч. ложки на 0,5 л води) або мед у такій самій пропорції; зола (20 г на 100 г води, витримую добу, проціджую).
• Насіння висіваю відразу в одноразові 0,5-літрові пластикові стаканчики з дренажними отворами на дні.
• Від пікірування перцю відмовилася, вважаю, що воно лише затримує ріст рослин.
• Ґрунтосуміші не досипаю на 1,5 см до країв стаканчика, щоб надалі була можливість підсипати її до коріння рослин.
• Спочатку ґрунтосуміш у стаканчиках поливаю гарячою водою, а наступного дня висіваю насіння.
• Посів проводжу пінцетом на глибину 1 см по 3-4 насіння (потім залишаю дві найсильніші рослини), ґрунтосуміш злегка ущільнюю, поливаю і зверху присипаю тонким шаром просіяної землі.

А далі рослинкам потрібне постійне тепло, не нижче за плюс 25-27 °С. Стаканчики ставлю в тепле місце (біля батареї) і накриваю склом або плівкою.

Дуже важливо дотримуватися теплового режиму, інакше насіння сходить довго (більше двох тижнів), а то й зовсім завмирає. І в тому і в іншому випадку розраховувати на пристойний урожай від такої розсади годі.

Уважно стежу за своїми посівами, не допускаю ні пересихання ґрунту, ні перезволоження. Як тільки з'являться перші «петелечки» (ось справжнє диво!), а буває це зазвичай на 7-10-й день після посіву, стаканчики тут же виставляю на світле підвіконня, щоб сіянці не витяглися.

Далі догляд полягає в регулярному помірному поливі (десь раз на тиждень), тільки при повному підсиханні верхнього шару в стаканчику, щоб розсада не захворіла на чорну ніжку, яка здатна за одну ніч скосити під корінь сіянці. Полив завжди проводжу з добривом, в якому важлива присутність кальцію (він захищає рослини від верхівкової гнилі та в'янення) та калію, який допомагає перцям пережити низьку освітленість.

За період росту 2-3 рази підсипаю в склянки просіяну золу, вона захищає рослини від чорної ніжки, до того ж у ній багато калію та мікроелементів. З метою профілактики вірусних захворювань обприскую сіянці розчином молока (100 г на 1 л води).

Оскільки у лютому дні ще короткі, досвічую розсаду лампами денного світла, по 2 години вранці та ввечері.

Розсадне «дитинство» у перців закінчується у віці 50-60 днів, і я висаджую своїх вихованців на постійне місце в плівкову тепличку.

Це буває у ІІ-ІІІ декаді квітня.

Висаджую перці методом перевалювання на грядки (ширина 50 см) в 2 ряди на відстані 20-25 см. Обов'язково підв'язую рослини, щоб гілки не гнулися і не ламалися під масою плодів.

Хоча перець не пасинкую, деякі операції для підвищення врожаю робити все-таки треба.

Потрібно врахувати: чим більше листя (8-10 штук) на головному стеблі має розсада, тим краще. По мірі росту стебло роздвоюється. Нижче цієї розвилки все листя і пагони видаляю. Фахівці рекомендують видаляти і бутони, які з'являються в центрі розвилки, що сприяє кращому зав'язуванню та розвитку плодів. Бажано видаляти і пагони, що відплодоносили. Це сприяє хорошій освітленості рослин, підвищенню їхньої врожайності. 

За місяць до останнього збору прищипую верхівки кущів, тоді плоди перестануть зав'язуватися, а все живлення  дістанеться перцям.

А ще перцям, як і помідорам, потрібно допомогти добре перезапилитись. Для цього достатньо вранці пройтися грядками і злегка потрясти кожен кущик рукою.

Тепер звернімо увагу на догляд за посадками.

Полив має бути регулярним. Не можна допускати пересихання ґрунту навіть на короткий час. Інакше почнуть опадати квіти, плоди будуть дрібними та деформованими.

Саме тому грядки перцю мульчують сосновими голками або соняшниковою лушпинням. Товщина мульчі – до 10 см. Під мульчею добре зберігається волога, залишається пухким ґрунт і не ростуть бур'яни. А полив по мульчі (його роблять тільки під корінь) – одне задоволення: коріння не розмивається, вода не стікає на доріжки. Кущики та плоди після поливу залишаються сухими та чистими.

Удобрюю перці кожні два тижні повним комплексним добривом із мікроелементами (магній, кальцій). Дуже добре перці реагують на позакореневе підживлення відваром золи (300 г на 10 л води), який діє як захисно-живильний засіб, «три в одному»: і підживлення, і фунгіцид (від хвороб), і інсектицид ( від шкідників). 

З метою профілактики вірусних захворювань (це особливо важливо, якщо стоїть холодна волога погода) найкраще обробити рослини мідьвмісним препаратом. 

А ось із совкою доводиться боротися постійно. У деякі сезони ця «ненажера» так атакує перець, що доводиться двічі обробляти рослини. Вам, напевно, теж доводилося з жалем викидати красені-перці, пошкоджені всередині гусеницею совки. Проти неї діє препарат протеус.

Зрілі плоди збираю регулярно, це активізує розвиток решти врожаю та зав'язування нових перчинок. 

Алла Мішньова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com