Бджолина родина: як функціонує сім'я бджіл на пасіці та як регулювати і нарощувати її чисельність

Склад бджолиної сім'ї та розподіл обов'язків  

Такий склад сім'ї сформувався не одразу. У прадавні часи, коли бджоли тільки з'явилися на Землі, клімат на нашій планеті був набагато тепліший і рослин, що виділяють нектар і розпилюють пилок, було значно більше. Тоді спосіб життя бджіл був зовсім іншим. 

Самки (матки), облаштувавши гніздо, самостійно вигодовували розплід та приносили корм. Згодом вони почали будувати гнізда поблизу родичів. Адже спільно легше було захищатися від ворогів, підтримувати необхідну температуру та вологість повітря, економніше витрачати корми. Матки вдавалися до подібних контактів за несприятливих умов.

Форма спільноти, яка була спочатку вимушеною тимчасовою мірою, з настанням холодів стала домінуючою. 

В результаті частина самок втратила здатність відкладати яйця, повністю переключившись на інші види робіт (збір нектару, догляд за розплодом, будівництво стільників), в інших, навпаки, зросла здатність відкладати яйця.

Відлуння цих процесів ми спостерігаємо у бджолиній сім'ї і зараз: наявність у гнізді двох маток (тиха зміна); здатність бджіл відкладати незапліднені яйця; закладка та вирощування великої кількості маткових личинок (роїння, осиротіння сім'ї).  

Життєдіяльність бджолиної родини часом порівнюють з монархією, визнаючи верховенство матки. Вдалим, на наш погляд, буде порівняння з амазонками. Адже основні обов'язки розподіляються серед особин жіночої статі, а трутнів тримають  лише для продовження роду.

Бджолина матка – повноцінно розвинена особина жіночої статі, в "обов'язки" якої входить відкладання запліднених та незапліднених яєць. Від неї залежить існування сім'ї та збереження цього виду комах загалом.

Відкладаючи яйця, матка не тільки сприяє стабілізації якісного та кількісного складу сім'ї, а й дає можливість (за певних умов) розмножуватися самій сім'ї за рахунок роїння.

Цим вплив матки на сім'ю не обмежується. Завдяки особливим речовинам, що виділяються залозами, вона, можна сказати, створює в гнізді спокійну робочу атмосферу. Якщо з якихось причин (хвороба, травма, вік) надходження маткової речовини знижується, в сім'ї настає розлад, що веде до роїння, тихої заміни матки, обмеження або повного припинення робіт у гнізді.

Робочі бджоли – це недорозвинені в статевому відношенні жіночі особини, що виконують всю основну роботу як у гнізді, так і за його межами. Наявність довшого, ніж у інших представників сім'ї, хоботка сприяє ефективному збору нектару.  Великий обсяг медового зобика дозволяє цим ласунам збирати провіант у кількості, що дорівнює половині маси власного тіла. Гостро жало стає грізною зброєю для кожного, хто посягне на бджолиний спокій.

Бджоли-працівниці зарекомендували себе майстерними архітекторами та будівельниками власного житла. Вироблене ними маточне молочко забезпечує повноцінне харчування матки та розплоду. Але це ще не все.

Бджоли здатні сприймати запах, температуру та вологість повітря, звуки, відсотковий вміст цукру в нектарі, смак їжі та багато іншого. Це дозволяє їм чудово орієнтуватися як у вулику, так і за його межами, розпізнавати своїх родичів, виконувати функцію живого кондиціонера, дотримуватися своїх бджолиних стандартів при переробці принесеної продукції та будівництві сотів.

Трутні – особливий, можна сказати, привілейований, клан у сім'ї. Їм дозволено досхочу харчуватися, "вештатися" без діла в гнізді і вилітати з нього тільки за хорошої погоди. Можуть вони без страху залітати у гості та навіть залишатися в інших сім'ях. Там їх зустрінуть цілком доброзичливо.

Трутні нешкідливі, бо не мають жала. Обділила їх природа і робочими органами, компенсувавши цей недолік добре розвиненою статевою системою. Звідси і головне їхнє призначення – спарювання з неплідними матками. Крім того, трутні допомагають підтримувати необхідну температуру в гнізді та, виділяючи спеціальні речовини, сприяють нормалізації життєдіяльності сім'ї у весняно-літній період. 

Взаємозв'язки особин у бджолиному співтоваристві багатогранні та складні. В їх основі лежить цілий комплекс успадкованих та набутих рефлексів. Закони тут дуже суворі – тих, хто не приносить користі, просто видворяють з вулика.  Хворі та зношені, старі робочі бджоли самі залишають гніздо (виняток становить період зимівлі).

Тільки загибель матки породжує тривогу в сім'ї, кидаючи її в стан хаосу. Одні думають, що роботу в гнізді та полі бджоли виконують за вказівкою матки. Інші відносять це до вікових відмінностей особин. Обидві ці думки вірні.

Справді, матка, відкладаючи яйця, мимоволі "примушує" бджіл годувати її, розплід та інші особини сім'ї. З іншого боку, коло обов'язків у бджіл різного віку різне: молоді виконують роботу по господарству, дорослі літають на медозбір. Разом з тим,  за необхідності бджоли можуть виконувати і невластиву їхньому віку роботу. Так, роєві бджоли старшого віку можуть годувати личинок та будувати стільники, а молоді – в змозі збирати нектар та пилок. 

Як нарощувати бджолину сім'ю 

Який би спосіб весняного утримання ви не вибрали, важливо дотримуватися певної послідовності проведення робіт: скорочення та утеплення гнізд, поповнення кормових запасів після виставки бджіл, розширення сімей по  мірі їхнього розвитку. 

Бджоляр у цей час повинен спрямовувати свої старання на посилення сім'ї і, як наслідок,  збільшення її продуктивності. 

Звернімо увагу на найпоширеніші способи догляду за бджолами, спрямовані на прискорення розвитку сім'ї у ранньовесняний період.

Вибір оптимального способу залежить від термінів початку медозбору. Його розраховують від дати виставки бджіл (першого обльоту навесні) до початку цвітіння головного медоносу. При ранніх медозборах період нарощування сімей становить 40-50 днів, а місцевостях, де медоноси цвітуть у липні, він збільшується до 80-100 днів. 

У першому випадку можна успішно застосовувати спосіб Блинова, а в другому – більш дієві способи Шимановського, Бухарєва та Брюханова. 

Спосіб Блинова. Скорочення сім'ї проводять у безвітряний день за температури повітря не нижче 14 °С.

У сильних сім'ях, де бджоли покривають вісім вуличок, навпроти льотка розміщують чотири рамки з бджолами та розплодом (сюди ж поміщають матку), відмежувавши їх з боків вставними дошками. За однією з них розміщують залишені кормові рамки, разом з бджолами. До крайнього стільника докладають ще одну вставну дошку, а потім добре утеплюють сім'ю зверху та з боків. При перестановці кормових рамок на одній з них розпечатують частину корму.

Якщо сім'я розташовується на шести вуличках, у гніздовій частині залишають три рамки, а інші переносять за дошку, якщо на чотирьох – залишають дві рамки. В результаті не всім бджолам вдається розміститися на рамках із розплодом. Тіснота в гнізді змушує їх переходити на кормові стільники, ізольовані вставними дошками. У холодні дні вони можуть повернутися в гніздову частину. У такий спосіб створюється нормальний мікроклімат у зоні виховання розплоду. 

Переміщаючись, бджоли постійно переносять корм. Виникає ефект медозбору, що стимулює бджоломатку до відкладання яєць та прискорює розвиток сім'ї. Крім того, кормові запаси використовуються більш економно та цілеспрямовано. По мірі звільнення кормових стільників та розвитку сім'ї рамки із ізольованої зони періодично переносять у центр гнізда. Осередки цих стільників бджоломатка згодом використовує під засів. 

Спосіб Шимановського. Його використовують, якщо потрібно не тільки наростити силу сім'ї, а й оновити гніздо свіжовідбудованими стільниками.

Наприкінці квітня з гнізда витягують одну кормову рамку і переставляють за дошку, а запечатаний мед розпечатують. На її місце у центр гнізда ставлять рамку зі штучною вощиною. Як тільки бджоли відбудують стільник, його замінюють новою рамкою з вощиною. 

Якщо матка встигне відкласти в комірки стільника яйця, його залишають у гнізді. В цьому випадку з гніздової частини (як і раніше) витягують кормову рамку і переносять її за дошку, а в центр гнізда ставлять рамку зі штучною вощиною.

Перед головним медозбором гніздо зміщують убік від льотка, а на місце, що звільнилося, ставлять відбудовані сім'єю рамки. Це дозволяє бджолиній сім'ї інтенсивно розвиватися та ефективно будувати стільники.

Спосіб Шимановського можна використовувати і як прийом проти роїння. 

Спосіб Брюханенка. Використовується при утриманні бджолиних сімей у багатокорпусних вуликах.

Як тільки сім'я займе основний корпус, до нього підносять інший і переставляють туди з гнізда 4-5 рамок із запечатаним розплодом і бджолами, що сидять на них. Ці рамки розміщують у центрі корпусу і відмежовують з обох сторін вставними дошками. Гніздо добре утеплюють. 

Звільнене в основному корпусі місце заповнюють світлими стільниками та однією-двома рамками з вощиною і залишають там матку. На цей корпус кладуть решітку розділення, а потім ставлять другий корпус. В результаті матка отримує додаткову площу для відкладання яєць, а бджоли – можливість будувати стільники.

Як тільки всі стільники заповняться розплодом, рамки переставляють. Рамки з печатним розплодом переносять у верхній корпус, а нижній заповнюють рамками з відкритим розплодом та порожніми стільниками. Сюди поміщають матку.

Коли бджоли переповнять обидва корпуси, між ними ставлять новий корпус, укомплектований порожніми стільниками.  Бджоли переноситимуть туди корм із нижнього корпусу, а бджоломатка продовжить відкладання яєць. У період головного медозбору бджоли використовують середній корпус як кормовий.

На початку червня рамки в гнізді переставляють у зворотному порядку: з основного корпусу відкритий розплід переміщують у верхній корпус, а на місце, що звільнилося, ставлять рамки з розплодом на виході (з верхнього корпусу). 

Спосіб Бухарєва. Гніздо у вулику переміщають до стінки вулика. Звільнене місце у льотку заповнюють стільниками  (краще маломідними) і рамками зі штучною вощиною. Оскільки матка краще відкладає яйця, перебуваючи ближче до льотка, вона стане поступово, займаючи стільник за стільником, переміщатися в його напрямку. По мірі росту сім'ї бджоли відбудовуватимуть штучну вощину.

Цей спосіб дає хороші результати лише за умови підтримуючого медозбору або застусування стимулюючої підгодівлі. В іншому випадку сім'я гірше захищає гніздо від бджіл-крадіїв. 

Валерій Броварський, Людмила Пліска 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com