Під променями зимового сонця: вирощуємо цитрусові деревця у захищеному ґрунті

Який ґрунт потрібний для успішного вирощування цитрусових? 

В цьому випадку більше підходить термін "субстрат" або "ґрунтсуміш".

Адже готують його з кількох компонентів: ґрунту, піску, дрібного керамзиту або гранульованого перліту (за відсутності можна не використовувати), торфу (якщо земля легка, можна обійтися без нього). 

• Ґрунт краще взяти в лісі під липами, ліщиною, осиною. Він досить повітропроникний, утримує необхідну кількість води. Не рекомендується брати землю під дубом, горіхом, у ній міститься велика кількість дубильних речовин, які стримують ріст рослин.
• Якщо в ґрунті достатня кількість піску, то його дозу можна зменшити до п'ятої частини від загального обсягу ґрунтосуміші. Пісок потрібно брати не кар'єрний, а річковий, промитий, що не містить глини. З кар'єрного піску необхідно вимити глину, інакше субстрат погано пропускатиме повітря.
• Перліт використовують як нейтральний компонент, що добре утримує вологу, але не порушує повітрообмін. Керамзит використовують із тією ж метою, проте він гірше утримує вологу. 
• Торф (четверту частину до всього обсягу субстрату) додають для підкислення субстрату, щоб краще росло коріння і повніше засвоювалися поживні речовини. Визначити кислотність субстрату можна за допомогою лакмусового паперу.

Кількість кожного компонента в субстраті залежить від головного – ґрунту, який ви зібрали під липою, ліщиною або взяли з кротовини. 

Важливо, щоб субстрат був легким, повітропроникним, добре утримував вологу. Правильно приготовлений субстрат, якщо його стиснути в кулаку, не перетворюється на тверду грудку, але й не розсипається. Хороший субстрат – 80% успіху при вирощуванні лимонів та інших цитрусових.

Досвідчені садоводи рекомендують також додавати в субстрат коров'ячий гній. 

Як і чим удобрювати рослини? 

Найкраще добриво для цитрусових – коров'ячий гній.

Для цього на лузі, де пасуться корови, збирають сухі коров'ячі "коржики", подрібнюють, заливають водою, закривають (не тільки щоб запаху не було, а й щоб менше потрібного рослинам азоту виділялося в повітря в процесі бродіння). Товщина шару води над рівнем маси – 4-6 см.

Через 2-3 тижні, коли закінчиться бродіння, рідкий компонент приготовленого добрива розбавляють водою в 10 разів і рослину поливають 1 раз на тиждень.

Добриво використовують у весняно-літній та літньо-осінній періоди.

Взимку та влітку цього робити не варто, оскільки рослини перебувають у стані спокою та не зможуть використовувати добрива. Натомість гриби та бактерії активно розмножуватимуться, призводячи до небажаних процесів у ґрунті, пригнічуючи живлення коренів та їх розвиток.

Можна використовувати також пташиний послід (курячий або голубиний). Готують добриво так само, як і в попередньому випадку, але при поливі розбавляють у 25 разів (можна навіть у 30).

Підживлення проводять один раз на тиждень. Решту часу потрібно поливати рослини водою, а якою – це вже наступне питання.  

Якою водою поливати лимони?

Широко поширена думка про те, що водопровідну, колодязну чи артезіанську воду потрібно відстоювати впродовж кількох днів – неправильно. Все залежить від самої води. Найкращими вважаються дощова або тала. Вони містятьдуже мало солей. Це так звана "м'яка вода".

Інші види води: водопровідна, колодязна, артезіанська містять багато кальцієвих, магнієвих та інших солей, які залужують субстрат. В результаті на поверхні і навіть на нижній частині стовбура з'являються білі відкладення солей.

Відстоювання води призводить до випадання в осад деяких солей, тому такий прийом годиться швидше заспокоєння душі садовода, ніж для користі рослини. Щоб зменшити жорсткість води, її треба кип'ятити. Але при цьому також випадає в осад невелика частина солей.

Тому для пом'якшення поливальної води до неї потрібно додавати кислоту, яка нейтралізує лужні солі.

Класичний варіант – додавання концентрованої азотної кислоти (3 мл на 10 л води) як найближчої до природної (під час грози у повітрі утворюються речовини, які розчиняються у дощовій воді, утворюючи дуже слабкий розчин азотної кислоти). Звичайно, після цього воду потрібно відстоювати 2-3 дні, щоби пройшли всі реакції.

Але азотна кислота не завжди доступна, тому замість неї можна використовувати щавлеву (1 чайну ложку (без гірки) порошку на 10 л води). Якщо ж її немає, можна використовувати оцет (3 ст. ложки на 10 л води). Природно, що оцтової есенції потрібно брати менше, з розрахунку, що столовий оцет містить 7% оцтової кислоти. 

Як поливати? 

Отже, з водою розібралися, але залишається питання: як же все-таки поливати рослини?

Режим поливу залежить від багатьох факторів: в якій ємності (пластиковій або керамічній, а якщо в керамічній, то в глазурованій чи ні) росте лимон, яка її місткість, скільки листя на рослині, яка пора року.

Тому головний критерій правильного поливу – стан субстрату. Він повинен бути ні сухим, ні надмірно вологим.

Найкраще це перевіряється на дотик, пальцями. Ще можна взяти трохи субстрату і стиснути в кулаці. Якщо він при цьому не збивається у вологу грудку і не розсипається, подібно до сухої землі, значить, вологість оптимальна.

Слід зазначити, що поливати потрібно не мало, не багато, а так, щоб деяка кількість води витекла з нижнього отвору горщика. І якщо ви визначите об'єм води, що витік, і віднімете його від того, який ви залили, то отримаєте той об'єм води, яким потрібно поливати вашу рослину.

Далі емпіричним шляхом (висихання верхнього шару) визначають частоту поливів.

Якої величини має бути горщик для успішного вирощування рослини? 

Зрозуміло, що рослина, яку вирощують в маленькому горщику, не тільки страждає, але й виглядає безглуздо. Тому у більшості аматорів складається думка, що потрібно одразу висаджувати рослину у великий горщик або навіть діжку.

Однак у надмірно великій ємності невелика рослина виглядає так само безглуздо, як і в надмірно малій.

До того ж, думаючи, що в такому випадку ви не тільки створюєте більш комфортні умови рослині, але й позбавляєте себе турбот з пересадкою, ви помиляєтеся.

Вважається, що в такому випадку коріння рослини буде забезпечене достатнім живленням на довгі роки і його не потрібно буде пересаджувати. Помилковість такого твердження криється в характері росту коренів.

Як відомо, у ґрунті бічні корені ростуть горизонтально. Так само і в контейнері, але тут вони натикаються на стінку і далі ростуть по ній, повторюючи повністю її внутрішній абрис. Тому, якщо рослину вирощують у невеликому горщику, коріння його повністю освоюють (заплітають) земляну грудку. Пересаджувати таку рослину просто та легко.

Але якщо горщик або контейнер занадто великий, тонке горизонтальне коріння проростає через грудку і теж повторює внутрішній абрис контейнера. При цьому корені використовують поживні речовини тільки цієї частини, і рослина показує ознаки голодування через такий же час, що і в малому горщику, хоча серединна частина субстрату залишається поживною.

• У цьому випадку проблематичне не лише підживлення (потрібно удобрювати лише певну частину субстрату), але й пересадка: незасвоєна корінням внутрішня грудка землі розсипається, тонке горизонтальне коріння обривається, а з ним –  майже вся коренева система.

Рослина після такої пересадки дуже довго хворіє або навіть гине, не встигнувши утворити нову кореневу систему.

Тому горщик має бути ні великим, ні малим, а саме якраз. Це буде добре не тільки для рослини, але і вас позбавить від непотрібного клопоту в майбутньому. Для невеликих рослин при пересадці слід вибирати горщик, діаметр якого на 2-3 см більше за попередній, для більших – на 4-5 см.

Всеволод Грабовський

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com