Високі результати: досвід вирощування продуктивних сортів баклажана та солодкого перцю

Аншлаг на грядці 

Перець — один із найулюбленіших моїх овочів. У минулих сезонах сезону він родив на славу. Серед найкращих сортів та гібридів – Орфей, Каліфорнійське диво, Призма F1, Іспанський F1.

А фаворитом став середньоранній сорт Колобок. Вегетаційний період у нього 120-140 днів. Рослина потужна, досягає 70-90 см заввишки. Плоди великі, круглі, гладенькі, масою 120-180 г, у технічній стиглості зелені, у біологічній – насичено червоні. Товщина стінок 10-13 мм. М'якоть соковита, солодка, чудового смаку. Сорт дуже врожайний, на одному кущі формується 8-12 плодів. Рослини вимагають підв'язування до опор через велику кількість плодів.

Єдиний недолік сорту – плоди можуть піддаватися сонячному опіку. Щоб не допустити цього, висаджую рослини двома рядами у шаховому порядку.

Плоди ідеально підходять як для вживання у свіжому вигляді, так і для консервування. 

Вирощую перець розсадним способом. Починаючи з 20 лютого, пластикові стаканчики (0,5 л) наповнюю пухким родючим субстратом на третину, в кожен висіваю по два насінини на глибину 1 см і ставлю в тепле місце (температура повітря 22-25 °С). Після появи сходів ємності з насінням виношу на засклений балкон (10-14 °С) і залишаю на 8-10 днів. Це потрібно, щоб сіянці не витягувалися. Потім розсаду повертаю в тепле (24-28 °С) і добре освітлене місце.

У період появи двох справжніх листків рослини підсипаю торфом до верху стаканчика. Двічі підживлюю розсаду добривом на основі біогумусу «Гумісол» – у фазу двох та п'яти справжніх листків.

Починаючи з 10 травня, проводжу загартування розсади, для цього рослини виношу на балкон і відчиняю вікно.

Для перцю вибираю сонячне місце на ділянці. Висаджую розсаду у відкритий ґрунт після 25 травня, коли мине загроза поворотних заморозків, на глибину 5-8 см. Між рослинами в ряду залишаю 30 см, між рядами – 50 см.

Через два тижні після висадки розсади у відкритий ґрунт рослини підживлюю трав'яним настоєм.

• Кропиву, чистотіл та кульбабу подрібнюю, заливаю водою (3 кг зеленої маси на 150 л води) та витримую 7-10 діб.
• Потім отриманий настій проціджую, додаю нітроамофоску та воду (1 сірникова коробка нітроамофоски та 3 л води – на 10 л настою) і вношу під корінь. 
• На кожну рослину використовую 1 л живильної суміші.

Потім рослини перцю підживлюю ще двічі – розчином деревної золи (0,5 л просіяної деревної золи на 10 л води) та розчином коров'яку (0,5 л на 10 л води).

Двічі на тиждень борозенки між рядами поливаю, рослини підгортаю, нижнє листя видаляю. Кущі формую в три-чотири стебла. 

Баклажанові принади

До баклажанів у мене особливе ставлення. Спостереження за цими рослинами приносить мені ні з чим не порівнянне задоволення. Люблю експериментувати з різними сортами та гібридами. Серед найнадійніших мешканців ділянки – Геліос, Перфекшен F1 та Бібо F1.

Геліос – середньоранній, дуже врожайний сорт. Кущ потужний, не вимагає опор та підв'язування, досягає 1 м у висоту. Плоди великі, округлі, гладенькі, масою 350-500 г, у біологічній стиглості лілово-фіолетові, м'ясисті. М'якоть щільна, містить невелику кількість насіння, дуже ніжна, без гіркоти, за смаком нагадує гриби.

Сорт відрізняється високою врожайністю (до 10 плодів з куща) та гарною лежкістю. Плоди чудово підходять для консервування, переробки та фарширування.

Перфекшен F1 – середньоранній гібрид. Кущ заввишки до 50 см. Плоди овальні, масою 400 г, темно-фіолетові, м'ясисті.

Бібо F1 – ранній урожайний гібрид. Кущ досягає 1 м заввишки. Плоди овальні, подовжені, масою 300-400 г, білі. М'якоть  світла, смачна, без гіркоти.

М'якоть у плодів усіх сортів м'яка, ніжна, без волокон і гіркоти, має вишуканий смак, що нагадує грибний. Плоди, нарізані кільцями, дуже схожі на м'ясо. Дуже смачні баклажани, тушковані з овочами та грибами. З них виходить найсмачніша ікра, рагу та інші страви. Дуже апетитно виглядають баклажани, нарізані кільцями та просочені білим вином, обсмажені на мангалі. 

Баклажани, як і перець, вирощую розсадним способом без пікірування.

Наприкінці березня висіваю по дві насінини у пластикові стаканчики з пухким родючим ґрунтом. Проводжу два підживлення добривом «Гумісол»: перше – у фазу двох справжніх листків, друге – через два тижні.

Висаджую розсаду на постійне місце після 20 травня, коли мине загроза поворотних заморозків.

Через два тижні після висадки розсади у відкритий ґрунт рослини так само підживлюю трав'яним настоєм, який готую самостійно. 

• Кропиву та чистотіл подрібнюю, заливаю водою (3 кг зеленої маси на 100-150 л води) та витримую 6 діб. 
• Потім отриманий настій проціджую, додаю нітроамофоску (1 сірникову коробку на 10 л) і вношу під корінь. 
• На одну рослину використовую 1 л живильної суміші.

На початку цвітіння роблю позакореневе підживлення по листку розчином борної кислоти (10 г на 10 л води).

У період масового зав'язування плодів рослини підживлюю розчином коров'яку у співвідношенні 1:10 або просіяної деревної золи (0,5 л на 10 л води).

Перець та баклажани — це далеко не все, що я вирощую. Помідори та огірки, буряк та морква, кабачки та гарбузи, горох та спаржева квасоля, цибуля, ревінь, щавель, зелені овочеві культури… Усьому знайшлося місце на моїй ділянці.

Урожаєм дуже задоволений, з нетерпінням чекаю нового сезону та нових городніх вражень.

Сергій Михалевський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора