Яскраві та ароматні: літніки у дизайні садиби

У кожному саду України здавна вирощують багаторічні квіти, наприклад, півонії, люпин, хризантеми або флокси, цвітіння яких, залежно від погоди, триває від кількох днів до 2-3 тижнів. Причому сам кущ без квітів виглядає непривабливо, а деякі взагалі після відцвітання втрачають листя, залишаючи голу землю (дев'ясил, дицентра, дельфіній).

Для створення саду безперервного цвітіння, щоб прикрасити місця відпочинку, тераси і балкони, палісадники та парадні  зони, висаджуйте літники, які радують око практично безперервно, звичайно, якщо вибрати для них відповідне місце та правильно доглядати за ними. 

Насправді поділ квітучих рослин на однорічники та багаторічники в нашому регіоні є досить умовним.

Справа в тому, що більшість квітів, що культивуються у нас як сезонні літники, насправді походять із субтропічних і тропічних країн і не переносять морози, але у себе на батьківщині часто є багаторічниками (агератум Хоустона, вербена, гацанія, петунія, портулак великоквітковий, сальвія блискуча, тагетес, ешольція каліфорнійська, антиринум (ротики садові) ​​тощо). До речі, так само умовне поняття «кімнатні квіти», адже це також рослини з теплих країн, якими можна влітку прикрашати квітники, а на зиму знову заносити в будинок на підвіконня (пеларгонія, фуксія і т.д.).

Чи знаєте ви, що всіма улюблені чорнобривці, що ростуть у кожному украхнському садку, насправді родом з Південної Америки, де в спекотних лісах від Нью Мексики та Арізони до Аргентини налічується понад 50 однорічних і багаторічних видів цієї яскравої рослини? З Північної Америки на початку XVI століття іспанські першовідкривачі завезли в Європу насіння ще однієї сонячної квітки, що стала символом України. Насіння соняшника археологи виявили при розкопках стоянки древніх індіанців, які жили 2000 тисяч років тому. З Америки до нас дісталися також іпомея («кручений панич»), цинія («майори»), флокси, космея, портулак, гайлардія, вербена, антиринум, запашний тютюн, рудбекія та багато інших літників, які тепер уже стали традиційними в наших садах. Зі спекотної Африки до нас потрапили пеларгонія, улюблена флористами красуня з сріблястим різьбленим листям цинерарія приморська, арктотис, що розкриває свої дивовижні квітки тільки в сонячну погоду, блискуча гацанія. 

Справжні однорічники проходять весь життєвий цикл від насіння, цвітіння, до дозрівання нового насіння та відмирання всієї рослини за один сезон (аліссум (бурачок) морський, кларкія, дельфініум Аякса, кореопсис, бальзамін, ксерантемум однорічний).

Багато наших співвітчизників віддають перевагу багаторічним квітам, вважаючи їх більш невибагливими, такими, що не потребують особливого догляду, – але й цвітіння у них нетривале.

Сьогодні ми розповімо про безперечні переваги літніх квітів, за допомогою яких можна швидко і порівняно бюджетно вирішити багато дизайнерських і суто практичних завдань.

З однорічниками щороку можна експериментувати та створювати нові колірні поєднання, що складуться в  унікальну картину вашого саду.

Радимо в першу чергу розмістити барвисті однорічники в місцях садиби, де люди бувають найчастіше, наприклад, біля ганку, вздовж центральної доріжки, перед вікнами, біля альтанки і лавки на передньому плані квітника.

Чому б не надати веселішого і привабливішого вигляду сумним городнім грядкам, адже багато однорічників здатні виділяти фітонциди, що відлякують шкідників, а квіти їх можна використовувати в салатах, для прикрашання страв або у якості лікарської сировини для приготування цілющого чаю (тагетес або чорнобривці, календула, піретрум, настурція, перила).

Однорічниками можна прикрити квітучі весняні цибулинні, листя яких наприкінці весни мають непривабливий вигляд, а також декорувати передній план міксбордера в період, коли багаторічники ще або вже не цвітуть.

За допомогою швидкорослих літників (амарант, клеома, декоративний соняшник, хризантема кільовата, рудбекія, малопа, лаватера, кохія), що досягають від 1 до 1,5 м, створюють яскраві акценти в квітнику, мальовничі огорожі для зонування простору саду, якщо потрібне місце відпочинку далеко від шуму та сторонніх очей або просто щоб позначити межі території.

Не забудьте посіяти ароматні квіти (вечірниця Матрони, матіола дворога або «нічна фіалка», аліссум морський, тютюн запашний та ін.), пахощі яких принесуть вам невимовне задоволення.

Однорічні плетисті рослини (іпомея, настурція канарська, доліхос, тунбергія, квамокліт, кобея) допоможуть буквально за місяць притінити від палючих променів сонця місце відпочинку, балкон або альтанку, закритися квітучою ширмою від поглядів сусідів або дорожнього пилу, сховати компостні купи або бетонні конструкції.

Для розростання однорічних ліан достатньо натягнути тросики або сітку, яка продається в будь-якому будівельному або садовому маркеті. Та й самі ці спритні верхолази здатні чіплятися за будь-яку гілку чи конструкцію. Корисно знати, що різні ліани можуть обвивати опору стеблом, чіплятися вусиками, черешками листя або присосками, від цього залежить вибір виду та товщини опори.

• Якщо місця мало, можна висадити однорічники у вазони чи ящики та розмістити їх на підвіконні, ганку, терасі, біля дитячого майданчика.
• Щоб рослини добре розвивалися і рясно цвіли, а вам не доводилося часто займатися поливом, радимо вибирати для посадки контейнери об'ємом не менше 10-15 літрів.
• У ґрунт варто додати гідрогель – гранули спеціального полімеру, здатного поглинати та утримувати вологу, а потім віддавати її рослинам (1 г гідрогелю утримує до 200 мл води).
• Контейнерні рослини краще підживлювати спеціальними рідкими добривами, розчиняючи необхідну кількість згідно з інструкцією в поливальній воді раз на 2 тижні.

Оскільки серед нескінченного асортименту однорічників можна знайти практично всі кольори веселки, для створення гармонійного саду варто уважніше поставитися до підбору колористичної гами.

Всі ми знаємо, що за допомогою кольору можна створити бажаний настрій. Червоні, помаранчеві та жовті квіти (сальвія блискуча, тагетес, календула, ешольція, рудбекія, кореопсис фарбувальний, космея сірчано-жовта) викликають захоплення, збудження та почуття радості. Їх можна висадити на фасаді, в палісаднику або біля дитячого майданчика. 

Сині та фіолетові вкраплення (агератум, геліотроп, волошка, лобелія) додадуть контрастності та глибини теплим тонам. У зоні релаксу краще віддати перевагу рожевим, бузковим і блакитним кольорам (космея двічіпериста, петунія, бальзамін, кларкія, годеція).

Білий завжди виглядає елегантно, свіжо і врівноважує будь-яке колірне поєднання (алісум морський, остеоспермум, молочай облямований, гіпсофіла).

Насіння багатьох однорічників продають у вигляді вже готової строкатої суміші, яку варто посіяти окремою групою, що радує погляд своєю яскравою кольоровою гамою (портулак великоквітковий, гацанія, ротики садові, космея, арктотіс, геліхризум, флокс Друммонда, дельфіній Аякса, однорічні жоржини, катарантус).

Варто також звернути увагу на літники, що вирощуються не заради квіток, а заради красивого листя: сріблясті цинерарія та геліхризум, пурпурові ірезене та перила, строкаті колеуси, іпомея-батат та багато інших.

Готова розсада літників у горщиках та касетах зараз легко доступна. Можна також посіяти насіння на підвіконні або прямо в ґрунт квітника, благо, найширший асортимент однорічників зараз пропонують інтернет-магазини, садові центри і навіть супермаркети. 

Врахуйте, що від посіву насіння до зацвітання пройде деякий час, тому висіяні у квітні квіти можуть зацвісти тільки в середині або наприкінці літа, а ось розсада допомагає заощадити час і надходить у продаж вже квітучою, починаючи з квітня. Наприклад, портулак, петунія, антиринум і вербена зацвітають через 90-100 днів після посіву, а сальвії, гвоздиці  Шабо і бегонії завждиквітучій знадобиться цілих 3 місяці. Найшвидше зацвітають календула, тагетеси, скабіози, немезія та бурачок(40-60 днів).

Секрет майже безперервного цвітіння однорічників криється у їхній біології. За один сезон рослина повинна встигнути зацвісти та утворити нове насіння.

Тропічні рослини у себе на батьківщині часто цвітуть і плодоносять постійно, оскільки тепла та вологи вистачає цілий рік.

Щоб дати можливість літникам виявити весь свій потенціал і радувати вас рясним цвітінням, садівник повинен знати та виконувати кілька правил догляду.

Все починається з правильного розміщення квітів у саду.

Більшість однорічників люблять сонячне місце (не менше 4 годин прямого сонячного проміння на день), у тіні витягуються і майже не цвітуть. На самому сонці добре цвітуть, переносять недолік поливу і убогість ґрунту літники родом з субтропіків і посушливих місць, такі як портулак крупноквітковий, алісум морський, гацанія, гомфрена, ксерантемум, шерстистий геліхризум, аптенія, катарантус і ін. , наприклад, бальзамін Уоллера (у кімнатному квітникарстві його називають «Вогник» або «Ванька мокрий») і новогвінейський, настурція, фуксія та бегонія.

Життєвий цикл рослин спрямований на утворення насіння, тому після запилення та утворення зав'язей цвітіння згасає та припиняється. Щоб цього уникнути, необхідно регулярно видаляти відцвілі квітки, причому не один віночок, а обов'язково разом із зав'яззю (секатором, ножицями або просто відщипнути). Якщо насіння не зав'язалося, рослина знову і знову утворюватиме бутони і продовжуватиме цвісти безперервно.

Якщо ви хочете отримати насіння для посіву наступного року, в кінці літа залиште кілька квіток незайманими. Щоб не проґавити дозрівання насіння, яке може «вистрілювати» (у бальзаміна або матоли) або розноситися вітром, досвідчені садівники перед дозріванням надівають на гілочку невеликий паперовий пакетик.

Важливо знати, що багато гібридів F1 і махрових сортів часто не утворюють насіння зовсім, або їх насіння буває несхожим, а вирослі рослини не повторюють материнські властивості і можуть відрізнятися від сорту, який вам сподобався, якщо сталося перезапилення.

Радимо купувати насіння однорічників у перевірених, надійних постачальників, щоб уникнути непотрібних витрат та розчарувань. Багато літників (алісум, портулак, лобелія, петунія, ешольція каліфорнійська, остеоспермум та ін) дають самосів і наступного сезону відмінно цвітуть на тому ж місці цілими полянками.

Ще один прийом продовження цвітіння та підтримки привабливої ​​форми куща, про який мало хто знає, – прищипування кінців пагонів та стрижка. З початку вирощування розсади у кущів однорічних рослин (петунія, тагетес, антиринум, сальвія, агератум, вербена, бакопа тощо) прищипують верхівку, а потім і кінчики пагонів, що активно ростуть. Оскільки часто бутони і квітконоси утворюються саме на кінцях пагонів, таким прийомом досягають і красивої форми куща, і більшої кількості квітучих пагонів. До середини літа у рослин, що розростаються вшир, зона цвітіння переміщається на периметр, оголюється середина куща, набуваючи непривабливого, розвалистого вигляду. У липні-початку серпня рекомендуємо обрізати пагони від третини до половини довжини, внести підживлення та регулярно поливати рослину. Буквально на очах з'являються нові, молоді пагони, які через 2 тижні знову рясно зацвітуть. Оскільки коренева система рослини до цього часу вже добре розрослася, друга хвиля цвітіння буває ще пишнішою і продовжується до морозів.

Також стрижка однорічників практикується для підтримки акуратної форми, вирівняності в масивах та килимових квітниках. 

Як і будь-які рослини в саду, квітучі однорічники для рясного цвітіння вимагають поливу та підживлення.

Не варто захоплюватися азотними добривами (N), що стимулюють розвиток вегетативної маси, оскільки рослина може почати «жирувати» на шкоду цвітінню. Для утворення квіток корисні добрива, що містять фосфор (Р), калій (К) та необхідні мікроелементи.

Обробки розчинами фунгіцидів проти хвороб (борошниста роса, плямистості) та інсектицидами від шкідників (попелиця, гусениці, кліщі, трипси) допоможуть продовжити життя рослин та підтримувати доглянутий вигляд квітника.

Останні десятиліття асортимент однорічних квітів для клумб поповнюється все новими видами та сортами, повз які неможливо пройти. 

Компанії, що займаються селекційною роботою, наголошують на наступних напрямках:

• отримання більш компактних, міцних, рясно квітучих сортів, які не вилягають і не вимагають підв'язки, 
• отримання махрових, великих квіток з цікавою формою, виразним, чистим або багатобарвним забарвленням, 
• з строкатим листям, що продовжує декоративний ефект рослини навіть у період перерви у цвітінні. 

Раджу звернути особливу увагу на численні сорти бегонії завждиквітучої, насіння якої було завезене з Бразилії до Берлінського ботсаду ще у 1821 році. Назва виду говорить сама за себе, крім того рослина дуже невибаглива, відмінно росте і цвіте на сонці і в напівтіні, має багато сортів з красиво забарвленим глянсовим листям, що надає квітнику додаткової декоративності. Одна з важливих переваг рослини: практично не ушкоджується шкідниками та хворобами, особливо ворогом усіх садових квітів слимаками!

Чи знаєте ви, що розкішні килимові квітники у паризькому Версалі виконані з бегонії завждиквітучої? Сучасні сорти забарвлені в білий, рожевий, червоний, кораловий кольори, бувають з великими, напівмахровими квітками і з пурпуровим листям.

Серед новинок ринку України не можна залишити без уваги утворену в 2005 році в США лінію петунії Supertunia ® Vista, яка завоювала більше трьох сотень нагород на всіляких міжнародних виставках. Лінія представлена ​​декількома забарвленнями: насичено-рожевий Bubblegum, фуксієвий Fuchsia, лососево-рожевий Paradise та білий з ліловою серединкою Silverberry. Кущ швидко розростається (пагони досягають 50 см), набуваючи форми кулі, ампельні рослини вирощують у високих або підвісних кашпо, а на клумбі використовують як ґрунтопокровні.

Головна перевага "супертунії" – безперервне, дуже рясне чудове цвітіння, причому, ця петунія самоочищається, що безсумнівно оцінять всі квіткарі!

Сподіваюся, ми змогли переконати вас, що однолітники настільки красиві та різноманітні, приносять стільки радості та задоволення, що повністю компенсують витрачені на них кошти та час. 

Вікторія Рой 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: автора