Помідорні радощі: збираємо сімейну колекцію сортів

Складові успіху

В минулих сезонах, незважаючи на нестійкість погоди, вдалося виростити добрий урожай помідорів. Правда, попрацювати довелося неабияк, але, як виявилося, воно того вартувало.

Вкотре переконалася, що формула хорошого врожаю – це якісний посівний матеріал, правильна агротехніка та сприятливі умови вирощування.

Але якщо придбати хороше сортове насіння ще можна, то про те, як створити рослинам комфортні умови для розвитку, не завжди маємо чітке поняття. Часто буває так, що ми, начебто, все робимо правильно (удобрюємо ґрунт, забезпечуємо захист рослин від хвороб та шкідників), але врожай залишає бажати кращого.

Причиною може бути засолений ґрунт, і не лише через внесення мінеральних добрив, а й гною. Справа в тому, що в гною міститься сіль, яку використовують для підгодовування тварин. Особливо часто засолення спостерігається у теплиці, куди не потрапляють опади та не відбувається вимивання солей із ґрунту. 

Я сама свого часу зіткнулася з подібною проблемою та намагалася її вирішити. Допомогло внесення гіпсу (200 г на 1 м²) з наступним закладенням граблями або перекопуванням.

Якщо ґрунт кислий, фахівці рекомендують додавати доломітове борошно або інші вапняні матеріали. Все це бажано зробити до морозів. Також слід проливати ґрунт водою або вносити взимку у теплицю сніг.

Крім того, у ґрунті зберігаються фітотоксичні речовини, що виділяються рослинами та негативно впливають на їх ріст. 

Позбутися їх мені допомагає сівозміна, а також внесення біопрепаратів на основі псевдомонад (планріз, гаупсин та ін.).

На власному досвіді переконалася, як важливо своєчасно подбати про якість ґрунту.

При вирощуванні помідорів обходжуся без «хімії». Якщо грамотно використовувати біопрепарати, у хімічних засобах нема потреби.

Для захисту від хвороб протягом усього періоду вегетації, починаючи з посіву насіння, рослини обробляю тріходерміном. Від шкідників вже не один рік рятуюсь баковою сумішшю з препаратів актофіт, бітоксибацилін та лепідоцид.

Варті уваги

До вибору сортів помідорів для вирощування підходжу дуже відповідально, адже завжди хочеться мати на своїй ділянці лише найулюбленіші та найнадійніші сорти. З кожним роком моя колекція поповнюється великою кількістю різноманітних новинок.

У розпал сезону помідорні грядки нагадують квітник – на них красуються кущі з плодами різної форми та забарвлення, на будь-який смак, серед них зустрічаються унікальні екземпляри.

У минулі сезони дуже порадували низькорослі сорти Першоклашка, Велика матуся, Новинка Кубані, Кумир, Сибіряк, Донські, Весняні заморозки, Данко, Анета, Сибірські шаньги, Яблучко, Ліанка, Джем Фрейзера.

Як завжди, на висоті були сорти серії "Гном": Гном Бабл Гам, Гном Дикий Фред, Гном Перпл Рейн, Гном Маралінга, Гном Стрінги.

Серед сортів із плодами-сливками великою кількістю врожаю здивували Рів'єра рожева та Чудеса. У повному захваті залишилася від сортів румунської селекції, таких як Помідори Сіміонешті, Помідори Сарачау, Помідори Баломір, Помідори Кублеш, Бараї, Червоне серце Танті Іванка, Королева Марбена і Діва де Дева (фаворит сезону). Цим сортам притаманне певне благородство у поєднанні з такими перевагами, як чудовий смак, стійкість до хвороб, висока врожайність та тривале плодоношення.

Високою врожайністю та відмінним смаком плодів відзначилися темноплідні сорти Чорний Крим, Чорний айсберг, Брудний Курта, Чорний брендівайн, Марізон Марун, Кленовий сироп, Диво дивне (300–500 г), Повсталий зоряний винищувач, Волове серце чорне Керол Чіко.

Особливою популярністю у городників користуються помідори серцеподібної форми. З плодів-«сердець» виходить дуже густий і солодкий сік, а в засолюванні вони – просто смакота.

З рожевоплідних представників кращими виявилися Бегемот Кінг, Вологодське волове серце рожеве, Волове серце переможець 2009, Цукерки західної Вірджинії, Дуля, Дагестанські, Дідусь Мартіно, Серце Буффало, Таємні скарби вічності, Беліз рожеве серце, Новосибірське волове серце (300-006 г), Краснодарський домашній.

Рідкісною красою і вишуканим смаком плодів зачарували червоні «серця» — Виставкові, Рейф червоне серце, Гігантське серце Італії, Мінусинське червоне серце (300–600 г), Німецьке волове серце Гомера, Серце Америки. 

Хороші результати показали жовтоплідні «серця» Ілка та Сибірський гігант жовтий із величезними плодами масою до 1,5 кг. Ефектним товарним виглядом та делікатесним смаком відзначилися «серця»-біколори Полум'яні серця, Полуденне сонце.

Завершують парад сортів пласкоокруглі гіганти. Усю свою пишність продемонстрували розовоплодні сорти-велетні Ювель, Малиновий гігант, Спаські з Рязані, Санта Коломбе, Рожевий з Наварри, Нове покоління Бурчема (400-600 г), Малинове чудо (300-600 г), Малинівка башкирська, Ліловий гігант, Велика основа дерева (400-1000 г), Картопляний лист Баттерворта (300-500 г), Доктор Лайл.

Переконливо виглядають на грядках сорти з важкими червоними плодами Ешлі, Червоне сонце, Червен Градінський, Турецький (300-600 г), Потімар, Від друга гігант, Деітвайлер, Нанні Бао, Мега Марв, Мамина любов (300-600 г), Кубанський червоний великий, Краснодарочка, Замок Шартр (більше 600 г), Брутус Магнум, Борові (400-600 г), Моруно Анта, Морадо де Фітеро (400-1000 г), Деміт де Росоа.

Випробування літньою спекою успішно витримали Бельгійський гігант з великими жовтими плодами, а також біколори-важковаговики Манхеттен двокольоровий, Мамин, Колесо воза, Захід сонця Аллегені, Віфлеємський вогонь (300–600 г), Туксханс червоно-жовтий, Золотий марципан, Гагант Ієрусалима, Гігант Лісціо. Усі вони чудові!

Життя розпорядилося так, що у спілкуванні з помідорами я проводжу багато часу. Ці чудові рослини вимагають до себе підвищеної уваги, але і здатні сповна віддячити за працю. Головне – знайти ті сорти, які найбільше підходять для вирощування в умовах вашої місцевості. Придивіться уважніше, і ви обов'язково знайдете їх.

Юлія Яцків 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора