Лимонник китайський: вітамінна “бомба” у садибі

У літературі лимонник китайський описаний в більшості випадків як рослина з роздільностатевими квітками.

Однак в природі і культурі він представлений як однодомними рослинами з тичинковими і маточковими квітками, так і дводомними, коли кожна рослина має квітки тільки одного типу. 

Крім того, фенологічні спостереження в господарствах дослідних станцій Інституту садівництва УААН, а також на присадибних ділянках садоводів-аматорів підтверджують, що в один рік на одних і тих же рослинах формуються тільки тичинкові (чоловічі) квітки, в інший рік – і тичинкові, і маточкові.

Це в значній мірі залежить від погодних умов, вологості ґрунту, живлення рослин, а також від їх віку.

Дослідження показують: при першому цвітінні сіянців абсолютну більшість складають тичинкові квітки, а маточкові з'являються лише в наступні роки, по мірі розвитку і росту рослини у висоту.

У дорослих рослин дуже часто проявляється ярусне розміщення квіток: в нижній частині формуються тільки чоловічі, в середній – чоловічі та жіночі, у верхній – тільки жіночі квітки. Таким чином, відсутність зав'язі (особливо в молодому віці) на рослинах, які нормально цвіли, можна пояснити статевим диморфізмом цієї породи (на рослинах формуються тільки чоловічі квітки).

Різкого збільшення кількості маточкових квіток в наступному році, а значить і підвищення врожайності можна домогтися, якщо обробити рослини 0,002%-ним водним розчином гібереліну двічі за вегетацію (перша декада травня і третя декада липня). При цьому їм необхідно створити умови для росту в висоту (поставити опори).

Для лимонника китайського характерна досить висока зимостійкість. В умовах України він не пошкоджується морозами. Рослина світлолюбна. Однак в молодому віці безболісно витримує тривале затінення. Дорослі ж ліани, які ростуть в тіні, різко знижують врожайність або не плодоносять зовсім.

Успіх вирощування лимонника на присадибній ділянці в значній мірі залежить від правильного вибору місця.

Культура вимагає родючих, добре дренованих легких ґрунтів з нейтральною реакцією. На важких глинистих ґрунтах лимонник росте повільно, набуває кущуватої форму, не в'ється.

В аматорському садівництві кращий спосіб ведення культури – вертикальний, на різних шпалерах висотою 2-3 м.

Можна висаджувати лимонник уздовж стін будівель, огорож. Використовують його і для озеленення арок, альтанок та ін.

В спеціалізованих господарствах лимонник висаджують рядами з відстанню між рослинами 3-4 м, а в ряду 1,0-1,2. Для кожного саджанця копають яму діаметром 60-70 см і глибиною не менше 50 см. На дно укладають шар дренажу (товщиною 8-12 см) з керамзиту, гравію, щебеню, битої цегли або крупнозернистого піску. Після цього яму на 1/2-2/3 глибини заповнюють родючим ґрунтом, змішаним з 10-15 кг перегною або торфокомпосту і 150-200 г нітрофоски. На важких ґрунтах до цієї суміші бажано додати 10-15 кг піску на 1 яму.

Щоб уникнути пересихання дрібних корінців, коріння перед посадкою бажано занурити в розчин глини з коров'яком. А ще краще висаджувати рослини з грудкою землі або в спеціальних контейнерах (пакетах). 

Після посадки рослини поливають, а ґрунт навколо саджанця мульчують. Впродовж перших 15-20 днів після посадки саджанці злегка притіняють.

Перші два-три роки лимонник росте повільно. Для активізації росту його регулярно поливають, підживлюють, розпушують ґрунт і видаляють бур'яни з пристовбурних кіл.

Необхідно враховувати, що коренева система у цієї рослини розташована поверхнево, тому ґрунт розпушують на глибину не більше 5-7 см, а добрива вносять у вигляді мульчі. Ще краще ґрунт під кущами впродовж всієї вегетації утримувати під мульчею з листя, яка зменшує ріст бур'янів, служить добривом і зберігає вологу, а також охороняє кореневу систему від осінніх заморозків. 

Шпалеру, як правило, встановлюють на третій рік після посадки. Саме в цей період пагони починають інтенсивно рости. 

• На рослині вибирають 2-3 основних добре розвинених пагони і підв'язують їх вертикально до шпалери.
• При формуванні рослин, піднятих на шпалеру, щорічно видаляють всю кореневу поросль, крім найбільш сильної, яку так само підв'язують до опор.
• Старі малопродуктивні ліани вирізують біля основи секатором.
• Щоб рослини не загущувалися, бічні змішані пагони влітку прищипують, залишаючи 10-12 бруньок.
• Обрізку проводять восени.

Лимонник вступає в плодоношення на п'ятий-шостий рік при насіннєвому і на третій-п'ятий – при вегетативному розмноженні. Якщо лимонник 4-5-річного віку, не плодоносить, не поспішайте його корчувати. Через рік-два він може дати рясний урожай.

По суті, рослини лимонника дають два врожаї. Перший – це молоді (поточного року) стебла і листя. Їх заготовляють (не більше 20% загальної кількості листя на рослині) в кінці липня – на початку серпня і сушать в тіні.

Використовують для приготування настоянок (подрібнене листя заливають спиртом або горілкою (1: 10-15), витримують три тижні. За 20-30 хв до їди проціджують через 2-3 шари марлі, приймають 2-3 рази на день по 10-20 крапель.

Листя і стебла лимонника використовують і як замінник чаю (1 ч. ложку сухого чаю і стільки ж листя і стебел лимонника заливають чашкою окропу, додають цукор за смаком, витримують 5-10 хв).

Другий урожай рослини – ягоди. Збирають їх тільки в дерев'яний або пластмасовий посуд. Зірвані ягоди довго не зберігаються. Після збору переробити їх необхідно впродовж 2-3 днів. Ось кілька рецептів.

Ягоди в цукрі

Зібрані ягоди миють, просушують на рушнику, укладають в чисту скляну банку пошарово (шар 1-1,5 см), пересипаючи цукром. Наповнивши до 3/4 ємності, банку, закривають поліетиленовою кришкою і ставлять в холодне місце (холодильник, льох). Через 1-2 тижні ягоди пускають сік і їх можна використовувати: 2-3 ч. ложки ягід з соком розбавляють в склянці холодної води або чаї, добре розмішують і п'ють.

Сушені ягоди

Сушити можна на повітрі або в духовці (після сушіння вони набувають темного забарвлення). Висушені ягоди очищають від плодоніжок і зберігають в скляних банках або тканинних мішечках. Використовують їх для приготування настоянок, чаю. Можна також їсти сухі ягоди, обов'язково розжовуючи кісточки: в них дуже багато корисних речовин.

Це найпростіші способи використання і зберігання врожаю. З лимонника можна також приготувати варення, джем і т. п. Однак при варінні руйнується значна частина вітаміну С.

Важливо: оскільки ягоди лимоннику мають властивість при зіткненні з металом сильно окислюватися, для їх подрібнення не можна використовувати м'ясорубку. Варити лимонник можна тільки в емальованому посуді без сколів емалі.

Так що вирощуйте лимонник і не бійтеся клопоту на перших етапах – все це окупиться поліпшенням здоров'я.

За матеріалами Івана Надточія, Гарольда Шаламова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com